Доступність посилання

ТОП новини

Італійські шкідники атакують: чи може Крим залишитися без пальм?


Віялові пальми в Алупкінському парку. Архівне фото
Віялові пальми в Алупкінському парку. Архівне фото

Фахівці Нікітського ботанічного саду попереджають про загрозу втратити пальми на Південному узбережжі Криму через комах-шкідників. Як повідомила прес-служба ботсаду, на насадженнях Місхору та Сімеїзу виявили пошкодження пальмовим метеликом, а осередком розмноження комах стало селище Алупка.

Шкідники, імовірно, були завезені до Криму в останні два роки з посадковим матеріалом, оминаючи карантинну службу. У 2017-му на пальмах, привезених з Італії, знайшли личинки пальмового довгоносика, а в червні 2018 року в новій партії пальм виявили ще й гусениць і кокони пальмового метелика. Фахівці говорять, що для профілактики поширення шкідників необхідно обробити всі пальми на ПБК на початку літа.

Колишній директор Нікітського ботанічного саду Валерій Єжов вважає, що кримські пальми виживуть навіть після такого спалаху.

Не думаю, що для пальм це така велика загроза. Ну втратить пальма листя ‒ воно відросте наступного року
Валерій Єжов

‒ Пальми в принципі пошкоджуються, але тільки в тому випадку, коли досить довго ‒ вологий і теплий період, коли розмножуються ці комахи. Буває так досить рідко, тому що ПБК ‒ фактично напівсубтропіки, причому не вологі. Так що я думаю, що тут перебільшено. Будь-який спалах ‒ епіфітотія ‒ закінчується тим, що велика частина шкідників, які розмножилися, гине сама по собі. Тому я не думаю, що для пальм це така велика загроза. Ну втратить пальма листя ‒ воно відросте наступного року. Профілактику, в принципі, роблять 2-3 рази на рік, але тільки для вразливих культур. Квіткові культури ‒ центр, куди має бути спрямований захист рослин. Якщо обробляються вони часто, 6-8 разів на рік від різних шкідників, то в принципі розносу особливого не буде. Велика проблема ‒ хвойні культури, особливо сосни, які зараз страждають.

Валерій Єжов стверджує, що карантинні служби в Криму працюють неякісно.

‒ Окрім того що у нас карантинних правил не дотримуються, ті, хто завозить, мали б віддавати рослини у карантинний розплідник ботсаду на в'їзді до Криму. Нехай би ці пальми там рік побули, їх би перевірили за цей час, але комусь, мабуть, дуже хотілося швидше все зробити. Закінчується все це потім сумно, дійсно.

Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко, навпаки, вважає, що поява пальмових шкідників у Криму може спричинити серйозні наслідки.

Єдина країна, де вдалося побороти шкідника, це Іспанія (на Канарських островах). Довгоносика там виявили в 2005 році, і тільки в 2016-му вирішили проблему
Андрій Федоренко

‒ Насправді це дуже небезпечно, і навіть більше, ніж зараз можуть собі уявити жителі Криму. В Абхазії проблема довгоносика існує з 2016 року, у Сочі ‒ з 2014-го. Він був завезений з посадковим матеріалом з Італії. Ця проблема існує в багатьох інших країнах, у тій же самій Європі, куди його завезли з Південно-Східної Азії. Єдина країна, де вдалося побороти шкідника, це Іспанія (на Канарських островах). Довгоносика там виявили в 2005 році, і тільки в 2016-му вирішили проблему. Але до анексії в Криму про цього шкідника ніхто не чув. Працювала лабораторія, яка займалася прогнозом кількості шкідників, спостерігала і відстежувала фітосанітарний стан, усі спалахи чітко фіксувалися. Думаю, що врятувати пальми можливо. На Канарах все вийшло, тому що була чітко налагоджена географічна інформаційна система боротьби зі шкідником.

Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико критикує російську владу Криму за відсутність офіційної публічної реакції.

‒ Дякую Нікітському ботсаду, що вони поставили це питання, але поки що, на жаль, ні Сергій Аксенов, ні голова адміністрації Ялти Олексій Челпанов не висловилися. Хоча Аксенов приїжджав минулої п'ятниці до Ялти і 6,5 годин спілкувався з жителями. Вони це питання не підняли, а саме сімферопольське начальство про це, можливо, й не знає. Мені дивно це, з огляду на те, що Нікітський ботсад зробив таке резонансне звернення, дав телефони співробітника, який цим займається. Я думаю, тут мають правоохоронні органи подивитися на цю карантинну службу. У всякому разі, те, що влада мовчить ‒ це погана ознака. Вона чи то зайнята виборами ‒ 26 травня відбудуться праймеріз «Единой России» ‒ чи то чимось іншим. Ми чекаємо на цьому робочому тижні, що нам щось офіційно скажуть стосовно цієї проблеми, а правоохоронні органи, мабуть, займуться карантинною службою.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG