Депутатка Держдуми Росії, яка раніше очолювала підконтрольну Москві прокуратуру Криму, Наталія Поклонська, оголосила, що знімає свою кандидатуру з праймеріз «Единой России». Вона стверджує, що відмовилася від участі в попередньому голосуванні перед думськими виборами через нову роботу. На що вирішила змінити мандат Наталія Поклонська, з'ясовували Крим.Реалії.
Наталія Поклонська стала депутатом Держдуми Росії у 2016 році. Вона балотувалася за списками «Единой России», будучи російським прокурором анексованого Криму.
На материковій частині України Поклонська – в розшуку за підозрою в державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни.
У квітні Наталія Поклонська висунула свою кандидату для участі в праймеріз «Единой России» за партійним списком. Його результати ляжуть в основу формування майбутнього виборчого списку та висунення мажоритарників від цієї партії на виборах до Держдуми Росії, які плануються у вересні.
Росія після анексії Криму почала з 2016 року проводити на півострові вибори до російського парламенту. Україна, США, Євросоюз та низка інших країн світу вважають ці голосування незаконними, вони неодноразово офіційно говорили про невизнання російських виборів у Криму, а щодо осіб, які брали участь в електоральному процесі, запроваджували персональні санкції.
За два дні до закінчення попереднього голосування Наталія Поклонська оголосила про рішення зняти свою кандидатуру. Хоча в останні декілька місяців вона говорила про намір продовжити депутатську діяльність після виборів 2021 року.
«Знову зможу одягнути кітель»
Плани Наталії Поклонської щодо подальшої кар'єри за останні два роки змінювалися декілька разів. На початку року вона повідомляла, що підготувала рапорт про відновлення на колишній посаді на випадок, якщо не увійде до списку кандидатів на майбутніх виборах у Держдуму Росії.
Відповідно до російського законодавства, Наталії Поклонській після закінчення депутатської каденції належить посада, рівнозначна тій, яку вона залишила після обрання депутаткою. Тобто ‒ посада прокурорки Криму або російського регіону.
Наприкінці минулого року Наталія Поклонська декілька разів говорила, що не хоче повертатися на роботу в прокуратуру й «не проти» залишатися депутатом у Держдумі Росії.
Цьогоріч у квітні Поклонська подала документи для участі в праймеріз «Единой России».
Хочу представляти нашу країну й Крим у парламенті РосіїНаталія Поклонська
«Я люблю людей і хочу бути корисною. Хочу представляти нашу країну й Крим у парламенті Росії», ‒ говорила вона у своєму відеозверненні на сайті «Единой России».
Тепер же Поклонська відмовилася від виборів, натякнувши, що зможе «знову одягнути кітель».
«Я знімаю свою кандидатуру з праймеріз через нову роботу, про яку повідомлю трохи пізніше. Я не йду, не зникаю, скоро побачимося на моїх прийомах у Криму. Як завжди усі ваші звернення й запитання розглядатиму й допомагатиму кожному, хто звернеться на моє ім'я. Дуже сподіваюся на вашу підтримку й добрі побажання. Скажу ще, що знову зможу одягнути кітель. Тільки нехай залишиться інтригою, який саме», ‒ сказала Поклонська.
Пішла, але залишилася?
Водночас в «Единой России» повідомили, що не отримували заяви від Наталії Поклонської про зняття своєї кандидатури з праймеріз.
На партійному сайті вона залишається серед учасників попереднього голосування, яке завершилося 30 травня.
Заступник секретаря генради «Единой России» Сергій Пермінов пояснив російському інформагентству ТАСС, що кожен кандидат, представлений у бюлетені в межах праймеріз, має право відмовитися від своєї перемоги. У такому випадку місце вибулого кандидата займе наступний за ним у рейтингу.
Ми намагалися зв'язатися з Наталією Поклонською через її депутатську приймальню, але отримати її коментар на момент виходу матеріалу не вдалося.
Слід Аксенова?
Версій, чому Наталія Поклонська зійшла з дистанції попередніх перегонів «єдиноросів» за депутатськими мандатами, у відкритому доступі з'явилося декілька.
Популярний на півострові Telegram-канал «Крымский канал» повідомляє, що виключити Наталію Поклонську з кримського порядку денного просив керівництво Кремля російський глава Криму Сергій Аксенов. Автори «Крымского канала» вважають, що Наталія Поклонська може зайняти посаду прокурора Севастополя.
«Аксенов попросив Кремль виключити Поклонську з кримського порядку денного: держдумівські вибори й потенційне повернення прокуроркою. Няша стає головним болем Краснова (Ігоря Краснова, генпрокурора Росії ‒ КР), якому багато скаржаться на голову севастопольського нагляду Большедворського, він втратив контроль у місті над правоохоронцями та зростанням злочинності. Дотримуємося версії: Поклонська ‒ прокурорка Севастополя», ‒ повідомляє Telegram-канал.
Чи має Сергій Аксенов стосунок до виходу Наталії Поклонської з праймеріз, достеменно невідомо. Сам він цю інформацію публічно не коментує, а в його пресслужбі не змогли надати оперативну інформацію й рекомендували звернутися з інформаційним запитом.
«Не зовсім добровільно»
Активіст із Севастополя Олександр Таліпов вважає, що Наталія Поклонська може очолити кримське управління Росприроднадзору.
Наскільки ймовірна така версія, теж не відомо, з огляду на те, що зазначене відомство в Криму ліквідували ще у 2019 році. Замість нього у складі Росприроднадзору залишилося Чорноморо-Азовське морське управління Федеральної служби з нагляду у сфері природокористування Росії.
Кримський історик і політичний експерт Олександр Севастьянов вважає, що відмова Наталії Поклонської від участі у праймеріз могла бути не добровільною.
Очевидно, має місце апаратна боротьба за й проти Поклонської в Криму та в партійному керівництві «Единой России»Олександр Севастьянов
«Депутатство в Держдумі Росії ‒ це стабільне матеріальне становище й певний набір повноважень. Наталія Поклонська на цій посаді перетворилася в активну політичну фігуру, яка має вплив у Криму. Тому складно уявити собі причину, чому людина, яка тим більше публічно говорить про бажання продовжити свою каденцію, в останній момент відмовляється від цих амбіцій. Це може означати, що відбувається це не зовсім добровільно. Тут, очевидно, має місце апаратна боротьба за й проти Поклонської в Криму та в партійному керівництві «Единой России», ‒ сказав він Крим.Реалії.
На думку Олександра Севастьянова, названі в публічному доступі потенційні посади для Наталії Поклонської виглядають «досить вимушеними». У межах своєї російської кар'єри вона, на думку політичного експерта, могла б претендувати на посаду віцепрем'єра російського уряду Криму. Але навряд чи це, за його словами, можна уявити в команді Сергія Аксенова.
Крим.Реалії готові надати можливість висловити свої позиції усім сторонам, згаданим у цьому матеріалі.
Наталя Поклонська
До 2014 року Наталя Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року підконтрольна Кремлю влада півострова призначила її прокурором Криму. Поклонська ініціювала заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в Росії та в анексованому Криму, виступала в ролі обвинувача проти громадян України у справах «про тероризм», «напад на співробітників «Беркута» тощо.
У 2016 році після російських виборів, проведених на півострові, вона стала депутатом Державної Думи. Україна і Захід ці вибори не визнали.
За інформацією Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Поклонській оголошено підозру в «створенні злочинної організації», «незаконному позбавленні волі або викраденні людини» («справа кримських терористів», за якою у 2014 році в Криму було затримано і потім засуджено в Росії кримчан Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія), «порушенні законів і звичаїв війни».
Крім цього, Поклонська фігурує у низці українських розслідувань, за якими їй не висували підозри. Зокрема, за даними прокуратури, мова йде про блокування доступу до сайту Крим.Реалії на території півострова і в Росії, що кваліфікується як «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Також у Прокуратурі АРК і Севастополя вказують на участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії як кандидата від анексованого Криму, чим вона «завдала шкоди суверенітету України». Ознаки цього злочину кваліфікуються як «державна зрада».
В інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону Поклонська заявила, що не знає, в чому її звинувачують в Україні, тому що їй «не надійшло письмове повідомлення». Але в Прокуратурі АРК стверджують, що її адвокати в Києві приходять до органів попереднього розслідування, в прокуратуру, в суд, знайомляться з матеріалами кримінального провадження.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
