Судноплавство в Чорному морі й агресія Росії: можливості та ризики для торгових суден

Безпека судноплавства в Чорному морі після виходу Росії із «зернової угоди» є ключовим питанням не лише економічної безпеки України, а й глобального продовольчого ринку. Влада України оголосила про створення нових морських коридорів і заснувала страховий фонд для торгових суден. Експертна спільнота пропонує різні варіанти для забезпечення безпеки суден у Чорному морі з огляду на російську агресію та бойові дії. Подробиці – у матеріалі Крим.Реалії.

Два іноземні судна наприкінці серпня скористалися новими морськими коридорами для суден, що прямують з українських чорноморських портів. Першим було судно Joseph Schulte, другим – балкер PRIMUS.

Президент України Володимир Зеленський кілька разів згадував у своїх заявах про створення «зернового коридору» без Росії.

«Навіть без РФ потрібно робити все, щоб ми могли використати цей коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що якщо Україна відпустить, а Туреччина пропускатиме, то всі готові продовжувати постачання зерна», – зазначив Володимир Зеленський.

Чому морські перевезення важливі для України?

Директор «Українського інституту морського права та безпеки» Богдан Устименко у коментарі Крим.Реалії наголосив на важливості морських перевезень для України та світу. За даними ООН, у світі 90% усіх вантажів перевозяться морем. До повномасштабного вторгнення Росії Україна відправляла через морські порти близько 70% всього обсягу експорту, прибуток від морської торгівлі становив близько 45 мільярдів доларів на рік.

«Економіка України у довоєнний період була нерозривно пов'язана з морем. Альтернативи морським шляхам немає і не буде найближчими роками, тому що нам потрібно багато чого перебудувати – і залізницю в тому числі. Перевезення автотранспортом значно дорожче, ніж морем. Враховуючи, що конфлікт із РФ триватиме невизначений час, нам потрібно змінити всі концептуальні підходи», – зазначив експерт.

Наприкінці літа Україна оприлюднила мапу нових морських коридорів для суден, що прямують в українські чорноморські порти та з них.

Як розповів Крим.Реалії керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень кримчанин Андрій Клименко, на мапі позначено два безпечні маршрути для суден з різною осадкою. Коридор для суден із меншою осадкою, пролягає територіальними водами України, другий маршрут на північ від острова Зміїний трохи виходить за територіальні води України. Далі обидва морські коридори проходять територіальними водами Румунії.

Клименко наголосив, що ділянки маршруту в територіальних водах України розташовані в зоні досяжності берегової артилерії ЗСУ та можуть бути прикриті з берега. До того ж після неодноразових атак російські військові кораблі в Чорному морі намагаються триматися ближче до узбережжя окупованого Криму. Таким чином, на думку експерта, малоймовірно, щоб російські військові кораблі наважилися наближатися до українського берега для зупинки чи спроб огляду суден, які прямують новими маршрутами.

Експерт нагадав, що українська влада оголосила про створення гарантійного фонду в розмірі 20 млрд гривень (близько 500 млн доларів), оскільки міжнародні страхові компанії не можуть страхувати такі ризики. Таким чином, якщо цивільне судно постраждає від російської атаки, збитки можуть бути компенсовані Україною.

«У цій ситуації Україна діє дуже логічно. Ми зробили все, що можемо, аби реалізувати можливість морського коридору без Росії. Нещодавній прохід новим коридором другого судна, балкера PRIMUS, показав, що вихід першого – 300-метрового контейнеровозу водотоннажністю близько 100 тис. тонн не був випадковістю. Це говорить про те, що українська сторона відпрацювала і вже двічі випробувала на практиці всі елементи цієї непростої операції – як професійні та специфічні морські, так і ще більш специфічні військові, про які ми дізнаємося повністю тільки після перемоги у цій війні. Отже, демонстраційний ефект є, теорія стала практикою. Залишилося найскладніше – як не дивно, це зі сфери психології: допомогти нашим союзникам позбутися страху перед Росією», – зазначив Клименко.

Як забезпечити свободу судноплавства під час війни?

За словами Андрія Клименка, тему безпеки судноплавства в Чорному морі в умовах відкритої агресії Росії обговорюють на різних рівнях, від дипломатичних та силових, до експертної спільноти. Багато сценаріїв включають участь західних країн-партнерів.

«Один зі сценаріїв, який ми пропонували – створення під будь-якою «парасолькою» двох військово-морських груп у Чорному морі. Перша – мінно-тральні кораблі для розмінування. Це, швидше, гуманітарний проєкт, а не військовий, бо стосується безпеки і чорноморських країн, і суден, що перебувають у Чорному морі. Така група може базуватися у Констанці чи Стамбулі. Друга група може складатися з патрульних кораблів, які б супроводжували судна в Чорному морі – з урахуванням того, що йдуть бойові дії», – розповів Клименко.

Експерт нагадав, що в Чорному морі розташоване газове родовище «Сакар'я», яке, як сподіваються в Туреччині, допоможе суттєво знизити залежність від постачання російського газу. Неподалік острова Зміїний, в економічній зоні Румунії також розташоване газове родовище. В умовах воєнних дій у Чорному морі для Туреччини та Румунії буде не зайвим посилити охорону цього об'єкта, наголосив Андрій Клименко.

«Цілком логічно, що прибережні держави захищатимуть своє майно в Чорному морі. Військові кораблі цих країн можуть здійснювати постійне патрулювання, контролювати безпеку своїх газових об'єктів. Додатково до цього присутність кораблів країн НАТО зменшуватиме можливості росіян творити свавілля у цих водах. Але, за моєю інсайдерською інформацією, це було відхилено американською стороною», – сказав він.

За словами Андрія Клименка, Білий дім уникає сценаріїв, за яких є ризик втягування в конфлікт країн-членів НАТО, навіть якщо йдеться про «випадкове влучання криворуких російських військових» в один з кораблів причорноморських країн-членів Альянсу. Водночас у Сполучених Штатах лунають голоси, які закликають знайти можливість забезпечити безпеку суден у Чорному морі.

У липні 2023 року адмірал ВМС США у відставці Джеймс Ставрідіс, ґрунтуючись на досвіді операції в Перській затоці наприкінці 1980-х років, нагадав, що США пішли на «екстраординарний крок, змінивши прапор кувейтських нафтових танкерів – поставивши їх під американську реєстрацію, щоб зробити їх по суті активами США».

Андрій Клименко висловив думку, що такий сценарій міг би захистити цивільні судна в Чорному морі, оскільки Росія не ризикуватиме атакувати судна під американським прапором. Однак для цього потрібна політична воля Білого дому, оскільки до позиції найсильнішої країни НАТО змушені дослухатися інші, упевнений експерт.

Що стосовно довгострокової перспективи?

Директор «Українського інституту морського права та безпеки» Богдан Устименко в коментарі Крим.Реалії висловив думку, що Україні потрібна нова угода з країнами-партнерами, яка може функціонувати роками, оскільки конфлікт із Росією може затягнутися. На відміну від зернової угоди, яка передбачала участь Росії та стосувалася виключно перевезень сільськогосподарської продукції та продуктів з українських портів, експерт пропонує принципово інший підхід.

Нова угода має стосуватися не лише зерна, вважає Устименко. Хоча зерновий експорт з України до російського вторгнення становив до 50% загальних обсягів, номенклатура експорту була досить широка. Зокрема, Україна експортувала морем товари гірничо-металургійної та хімічної промисловості.

Чи може Україна вийти на довоєнні обсяги експорту? На думку Богдана Устименка, це можливо, якщо Україна підпише нову угоду, учасниками якої стануть певні країни Чорноморського регіону та деякі розвинені морські держави.

«Ідеальна ситуація – це підписання договору між Україною, Туреччиною, Болгарією та Румунією, і, бажано, – США та Великою Британією. Що потрібно Україні від цих країн? Щоб новий маршрут з українських портів проходив максимум у територіальних морях Румунії, Болгарії та Туреччини. Тому що відповідно до міжнародного права, на територіальні моря поширюється суверенітет відповідної прибережної держави. Фактично ці територіальні моря є територією НАТО, і РФ не намагатиметься уразити судно чи перевіряти його у такій зоні. Росія не переслідуватиме судна в територіальних морях, наприклад, члена НАТО – Румунії», – розповів експерт.

Що стосується «великих гравців» – США та Великої Британії, вони можуть надати допомогу іншого характеру, допомагаючи забезпечити безпеку руху суден з українських портів.

«Я не відкрию таємницю, якщо скажу, що від Одеси до зовнішнього кордону румунського територіального моря близько 200 км. Ці 200 км необхідно убезпечити таким чином, щоб РФ не змогла завдати шкоди суднам, що прямуватимуть з українських портів до територіального моря Румунії. Цю небезпечну ділянку необхідно «закрити», насамперед, засобами ППО, а також встановити мінні поля, які, в тому числі, будуть спрямовані проти російських підводних човнів. Нам також потрібні додаткові засоби РЕБ, ракети, здатні вражати морські та повітряні цілі; потрібні мінні тральщики та дрони, які знешкоджуватимуть російські міни», – зазначив Устименко.

Експерт нагадав, що США та Велика Британія неодноразово робили заяви про те, що вважають дії РФ не лише загрозою національній безпеці України, а й загрозою глобальній безпеці. Саме тому цим провідним морським державам слід запропонувати стати учасниками нової регіональної угоди, про яку ми говорили раніше, спрямованої на зміцнення морської безпеки України та, як наслідок, усього Чорноморського регіону, зазначив Богдан Устименко.

10 серпня Україна оголосила тимчасові коридори в Чорному морі для торгових суден, що прямують до чорноморських портів України або з них. В українських Військово-морських силах наголосили, що ці маршрути раніше були запропоновані Україною у зверненні до Міжнародної морської організації (IMO), яка визнала право України на вільне торгове судноплавство, гарантоване міжнародним морським правом.

Останнє судно з українським продовольством вийшло з порту Одеси 16 липня. 17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди та про повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Після цього Росія посилила атаки на Одеську область, зокрема, портову інфраструктуру.

Туреччина, ООН та інші країни закликали Росію повернутися до зернової угоди. Вашингтон назвав дії Москви шантажем.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.