СІМФЕРОПОЛЬ – Керівник держкомітету у справах міжнаціональних відносин російського уряду Криму Айдер Тіппа високо оцінив роботу підвідомчої бюджетної установи «Будинок дружби народів». Крим.Реалії вирішили дізнатися думку кримських громадських активістів про діяльність цієї установи.
Установа «Будинок дружби народів» у 2021 році провела у Криму 71 захід. Як повідомляється на сайті організації, у тому числі: 46 культурно-масових заходів, спрямованих на розвиток національних культур і традицій; дев'ять заходів та три конференції, спрямовані на підвищення рівня добросусідства у суспільстві й протидію прояву ксенофобії; чотири духовно-просвітницькі заходи у сфері релігії; дев'ять – у рамках сприяння збереженню історико-культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків.
Повідомляється, що за 2021 рік кількість учасників заходів, «спрямованих на зміцнення загальноросійської громадянської єдності та етнокультурного розвитку народів Росії», становила 60 000 осіб.
Дуже багато роботи було зроблено у міжнаціональних і міжконфесійних питанняхАйдер Тіппа
«Дуже багато роботи було зроблено у міжнаціональних і міжконфесійних питаннях. Було проведено заходи «Будинком дружби народів» – це наша підвідомча організація, понад сімдесят заходів на суму 7,6 мільйона. Ця велика робота була проведена, спільна. У заходах брали участь у всіх напрямках, за всіма національностями, які ми маємо в Криму. Це розвиток культури, спільнот. Релігійні заходи і свята. Всі заплановані заходи були реалізовані», – розповів в ефірі підконтрольного Росії телеканалу «Миллет» голова держкомітету у справах міжнаціональних відносин російського уряду Криму Айдер Тіппа.
На думку кримськотатарського активіста Едема Дудакова, «Будинок дружби» імітує діяльність, проте насправді не займається вирішенням нагальних проблем. У тому числі, розвиток кримськотатарської мови в Криму та вивчення її у школах, відсутність незалежних кримськотатарських ЗМІ та інші питання. Дудаков висловив Крим.Реалії думку, що діяльність «Будинку дружби народів» не має нічого спільного з реальним життям у Криму.
Будинок дружби народів» приховує політичні переслідування корінного народу КримуЕдем Дудаков
«Будинок дружби народів», в очах його творців, очевидно, мав нівелювати поняття «корінний народ Криму» на користь так званої багатонаціональної пропагандистської міфології, що сприяє просуванню головного імперського міфу – про «сакральний російський Крим». У держкомітеті навіть з'явився відділ «кримського казацтва». Цей відділ має пріоритетний розвиток і за Айдера Тіппи. А голова держкомітету – розпорядник коштів на ідеологію «русского міра». «Будинок дружби народів» виконує ще одну «важливу» функцію ширми – приховує політичні переслідування корінного народу Криму, зникнення людей, викрадення і тортури, тюремні терміни та понад 200 дітей без батьків», – поділився своїми думками з Крим.Реалії активіст.
Кримськотатарський громадський активіст Заїр Смедля у коментарі Крим.Реалії повідомив, що не бачить активної діяльності «Будинку дружби народів».
У суспільстві наростає сегрегація за майновим і посадовим станом, національною та релігійною приналежністюЗаїр Смедля
«Я не чув про якусь бурхливу діяльність цього «Будинку», але скажу: якби витрачені кошти дійшли за призначенням, результат був би очевидним. На жаль, у суспільстві наростає сегрегація за майновим і посадовим станом, національною та релігійною приналежністю. Не вдається сказати щось про діяльність цих структур. Вони дивовижні майстри з використання фінансових коштів, але в питаннях, де гроші абсолютно не потрібні, а треба припинити свавілля щодо представників нашого народу, у них зникає і слух, і зір. Так і живемо: для тих, хто при владі, суцільні свята, а у решти – випробування і тортури», – розповів громадський діяч.
Екскерівник азербайджанської громади Криму Рагім Гумбатов наголошує на «невисокому показнику охоплення етнічних груп «дружбою» з боку «Будинку дружби народів».
У нормальних умовах робота «Будинку дружби народів» – дуже корисна і потрібна річ, якщо вона організована системно, а не заради «галочки»Рагім Гумбатов
«Почнемо з того, що, згідно з даними перепису, у Криму мешкають представники понад ста національностей. У матеріалах підвідомчого Держкомнацу «Будинку дружби народів» йдеться про представників 170 етносів, що населяють Крим. У Криму нині діють близько півтора десятка національно-культурних об'єднань республіканського рівня. Як людина, яка має певний стосунок до виникнення та розвитку національно-культурних організацій у Криму, скажу, що це дуже невисокий показник охоплення етнічних груп «дружбою». Наприклад, в український період до складу Фонду міжнаціонального спілкування входили близько сорока національно-культурних організацій республіканського рівня. У нормальних умовах робота «Будинку дружби народів» – дуже корисна і потрібна річ, якщо вона організована системно та плідно, а не поверхово й заради «галочки», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії громадський діяч.
За словами кримської активістки Тетяни Сергєєвої, багато кримчан втратили інтерес до діяльності, якою займається «Будинок дружби народів», оскільки вона має формальний характер.
«Усі національні та етнічні святкування давно перетворилися на показові офіційні заходи для звіту. Це давно вже не ті щирі та душевні свята, які знайомили з національною культурою, гостинністю, викликаючи бажання пізнавати, приймати, дружити, поважати, любити і цінувати. Вже кілька років не буваємо на таких святах, там з'явилися охорона та огорожі, а «душа» пішла», – прокоментувала ситуацію Крим.Реалії Сергєєва.
Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова у коментарі Крим.Реалії зазначила, що діяльність «Будинку дружби народів» на тлі репресій щодо кримських татар виглядає однобоко.
Мені це нагадує «бенкет під час чуми», коли представників корінного народу так часто відправляють у в'язниціЕміне Ібраїмова
«Що тільки не зробиш заради освоєння великих грошей. Мені це нагадує «бенкет під час чуми», коли представників корінного народу так часто відправляють у в'язниці. Мабуть, збільшення кількості сиріт за живих батьків серед кримських татар – це теж частина тієї самої «великої дружби народів». Напевно, для міцної дружби народів необхідно вірян з-поміж кримських татар регулярно відправляти до в'язниць, і чим більше відправлять, тим більше освоять грошей на заходи на тему «Дружба народів Криму». А тортури щодо кримських татар – це «родзинка» цієї програми», – зазначила Ібраїмова.
«Будинок дружби народів» – підвідомча установа держкомітету у справах міжнаціональних відносин російського уряду Криму, завданням якої є «розвиток національно-культурної ідентичності народів Криму», «забезпечення міжнаціональної та міжнародної злагоди в Криму».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
