Президент Росії Володимир Путін доручив російській та підконтрольній їм кримській владі «надати необхідне сприяння» у завершенні робіт з будівництва Соборної мечеті в Сімферополі. Документ з текстом доручення був опублікований на сайті Кремля 18 травня ‒ у річницю депортації кримських татар. Мечеть, яка є одним з головних кримських довгобудів, будується вже шість років і за планом мала бути введена в експлуатацію наприкінці нинішнього року. Втім, на думку активістів кримськотатарського національного руху, подібними дорученнями Путін переслідує, у першу чергу, пропагандистські цілі.
Згідно з текстом опублікованого на сайті Кремля документа, відповідальними за завершення будівництва мечеті будуть російський глава Криму Сергій Аксенов та прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Опрацювати це питання чиновникам потрібно до 1-го жовтня 2021 року, після цього вони мають виступити перед російським президентом з відповідною доповіддю.
За офіційною інформацією, будівництво мечеті вже вийшло на фінішну пряму. Зараз робітники зосереджені на внутрішньому та зовнішньому оздобленні будівлі, говорив представник підконтрольного Кремлю Духовного управління мусульман Криму та Севастополя Айдер Ісмаїлов.
За словами Володимира Путіна, соборна мечеть є «знаком поваги до кримськотатарського населення півострова», а її відкриття ‒ це «знакова подія, [на якій я] постараюся, звичайно, побувати».
Наприкінці березня Айдер Ісмаїлов повідомив, що будівництво мечеті вийшло на фінішну пряму, а зсувати терміни зведення об'єкта ДУМКС був змушений не через будівельників, а через провину постачальників будматеріалів.
Головний довгобуд Криму
Велику соборну мечеть по праву можна називати одним з головних кримських довгобудів. Її будівництво розпочалося ще у 2015 році.
Згідно з проєктними документами, об'єкт буде складатися з двох частин: основна будівля з куполом висотою 28 метрів та внутрішній двір зі спеціальним місцем для обмивання перед вчиненням намазу. У мечеті буде чотири 50-метрових мінарети. Всього будівля зможе одночасно вмістити близько 4 тисяч вірян.
Спочатку в муфтіяті говорили, що мають намір здати об'єкт через три роки, однак станом на 2018 рік лише розпочали будівництво головного купола будівлі.
Терміни введення мечеті в експлуатацію перенесли на рік. У 2019 році муфтій Криму Еміралі Аблаєв попросив Володимира Путіна запросити на відкриття мечеті турецького лідера Реджепа Тайіпа Ердогана. Останній нібито «позитивно поставився до цієї пропозиції», говорив російський президент. Втім, відкрити мечеть так і не вдалося.
Причиною тому стали зміни, які замовник вніс у проєктну документацію. За інформацією ДУМКС, зміни стосувалися внутрішнього оздоблення храму. Таке рішення було ухвалене, щоб додати оздобленню кримськотатарського національного колориту, говорив депутат Держдуми Росії з Криму Руслан Бальбек.
Після цього дату відкриття мечеті змінювали кожні декілька місяців. Спочатку чиновники обіцяли завершити об'єкт у квітні, а потім ‒ влітку 2020 року, але у процес втрутилася пандемія коронавірусу та локдаун, який вона принесла.
У грудні 2020 року заступник кримського муфтія Есхадуллах Баїров говорив, що відкриття мечеті відбудеться через рік, однак уже сьогодні муфтіят натякає, що об'єкт здадуть у 2022 році.
«Пропагандистський проєкт»
Російській владі знадобляться нові проєкти, які можна буде наводити у приклад як елемент турботи про кримських татарНаріман Джелял
Доручення про допомогу в завершенні будівництва об'єкта було опубліковане 18 травня не випадково, впевнений один з лідерів кримськотатарського національного руху Наріман Джелял. Він вважає, що сьогодні Соборна мечеть є одним з головних пропагандистських інструментів російської влади у кримськотатарському питанні.
За словами Джеляла, спекулювати на самому факті будівництва мечеті теж вигідно для влади.
«Адже після того, як її збудують, російській владі знадобляться нові проєкти, які можна буде наводити у приклад як елемент турботи про кримських татар», ‒ каже активіст.
Одним з таких проєктів могла б стати інтеграція кримськотатарського народу в суспільне та політичне життя Криму, однак російська влада наразі веде протилежну політику, каже кореспонденту Крим.Реалії голова громадської організації «Милли Фирка» Васві Абдураїмов.
Кримські татари, на думку Абдураїмова, опинилися на задвірках суспільно-політичного життя Криму, і змінювати цю ситуацію ніхто не збирається.
«Духовна та релігійна матерії дуже тонкі, з ними не можна посперечатися. Навіть люди, які ведуть світський спосіб життя, за визначенням вітатимуть будівництво мечеті, тому що Крим ‒ це, перш за все, батьківщина кримськотатарського народу, де іслам століттями грав і продовжує відігравати вагому роль у релігійній палітрі», ‒ вважає Абдураїмов.
Неоднозначне ставлення
Водночас серед кримських татар ставлення до споруджуваної мечеті залишається неоднозначним, говорить Наріман Джелял. Багато людей визнають, що мечеть красиво виглядає і справді стане найбільшою, але при цьому люди розуміють, що на цьому об'єкті «висить політична та пропагандистська стигма».
З іншого боку, історія боротьби мусульман Криму за право мати свою соборну мечеть робить цей об'єкт символічним для багатьох кримських татар, незалежно від їх політичних поглядів, ставлення до російської влади чи особисто до Володимира Путіна. Джелял згадує, що багато кримських чиновників спочатку були публічними противниками будівництва храму. І багато хто з цих людей продовжує займати високі посади в різних інститутах влади в Криму.
«Саме тому я кажу, що будівництво мечеті ‒ це, безумовно, хороша справа. І для мене особисто важливо, якщо вже мечеть буде збудована, щоб вона була збудована якісно, на совість. Я припускаю, що її відкриття вже запланували прив'язати до якихось чергових виборів. Нам добре відомо, що в Росії люблять таку практику», ‒ розповідає Наріман Джелял.
Активіст додає, що йому важко зрозуміти, чому Кремль вирішив відреагувати на дату 18-го травня саме таким чином, опублікувавши коротке доручення про будівництво мечеті. Джелял вважає, що «напевно, їм просто нема чого більше сказати».