Три десятки жителів анексованого Криму отримали адміністративні арешти строком від 10 до 16 діб за те, що прийшли до будівлі суду в Сімферополі, де виносили рішення про арешт шістьох кримськотатарських активістів, затриманих після обшуків у Джанкойському районі. Близько тридцяти кримчан було затримано 25 січня, адміністративний арешт їм призначили того ж дня. Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва та громадський захисник Мустафа Сейдалієв в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіли подробиці нових масових арештів в анексованому Криму, і про те, чого добиваються такими діями російські силовики.
Із 33 кримчан, затриманих 25 січня в анексованому Криму, 32 особи отримали адміністративні арешти від 10 до 16 діб. Ще один – Руслан Умеров був оштрафований на 20 тисяч рублів. Список затриманих опублікувало 25 січня громадське об'єднання «Кримська солідарність», пізніше стало відомо, що одну людину зі списку відпустили без затримання.
Підконтрольні Росії Київський, Центральний та Залізничний районні суди Сімферополя визнали затриманих винними у порушенні громадського порядку за те, що ці люди прийшли до будівлі суду, де виносили рішення про арешт шістьох осіб, затриманих раніше після обшуків у Джанкойському районі.
Заарештовані кримчани намагаються оскаржити рішення про арешт у підконтрольному Росії Верховному суді Криму. За інформацією, відомою на момент публікації, жодну скаргу суд не задовольнив.
«Рішення судів відомі заздалегідь»
Апеляційні засідання у судах відбуваються з інтервалом у 10-15 хвилин, розповідає правозахисниця Лутфіє Зудієва. Стільки часу виділяють судді, щоб розглянути матеріали справи. Найчастіше вже зрозуміло, якими будуть ухвалені рішення, каже правозахисниця. Щодо затримання людей біля судів, це відбувається під час розгляду саме політичних справ.
«Я не раз була свідком, коли приходиш на суд щодо обрання запобіжного заходу (останнього разу так було з жителями Джанкойського району), подаєш клопотання, щоб тебе пустили до зали. Тобі відмовляють із посиланням на те, що засідання закрите, при цьому інші люди проходять вільно – в коридор, будівлю суду. А ось усі, хто приїхав як слухачі, журналісти, навіть близькі родичі – мами, дружини – залишаються навулиці», – розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії Лутфіє Зудієва.
За словами правозахисниці, практика масових затримань біля судів у Криму стала системною і набула загрозливого характеру для родичів та близьких кримськотатарських активістів. Їх заарештовують або призначають величезні штрафи.
Ці хвилі репресій поширюються не лише на фігурантів кримінальних справ, а й на їхніх близькихЛутфіє Зудієва
«Ці хвилі репресій поширюються не лише на фігурантів кримінальних справ, а й на їхніх близьких. Мені здається, це пов'язано, насамперед, із тим, що такі масові зібрання людей біля судів не подобаються владі. Це руйнує хмару небезпеки загрози «екстремізму», «тероризму» навколо затриманих людей та створює альтернативну картину, в якій чітко видно, що до цих звинувачень за дуже страшними статтями суспільство має питання», – каже Лутфіє Зудієва.
Навколо затриманих за адміністративними статтями, розповідає правозахисниця, підконтрольні РФ ЗМІ створюють ореол тих, хто «співчує терористам». Це порушення їхніх прав, і може загрожувати проблемами, наприклад, на роботі. Проте це не лякає людей у Криму, зазначає Лутфіє Зудієва.
Це викликає ще більше бажання боротисяЛутфіє Зудієва
«Коли люди приходять до будівлі суду і намагаються підтримати своїх близьких, їх просто в такій агресивній формі заганяють до автобусів, а потім везуть у райвідділи, маринують їх до ранку, призначають штрафи та адмінарешти, з цим ніхто не може змиритися. Це викликає ще більше бажання боротися і виходити проти цього», – впевнена правозахисниця.
«Справи за шаблоном, протоколи однакові»
Громадський захисник Мустафа Сейдалієв брав участь у кількох судових засіданнях в адміністративних справах, не пов'язаних із політичними переслідуваннями. За його словами, на таких засіданнях судді лояльні, дотримуються норм російського законодавства, враховують доводи захисту, ухвалюють клопотання.
Однак у випадку із затриманими 25 січня розгляди адміністративних справ відбувались за шаблоном, розповідає Сейдалієв. Він зазначає: так само розглядали й решту справ щодо адміністративних порушень проти кримськотатарських активістів, починаючи з масових арештів у 2017 році, коли сотні кримських татар вийшли з одиночними пікетами по всьому Криму.
Маніфест незгоди: третя річниця одиночних пікетів проти переслідувань у Криму (фотогалерея)
Судді шаблонно ухвалили рішення – звинуватити, визнати винним, покаратиМустафа Сейдалієв
Мустафа Сейдалієв наголосив, що всі протоколи стосовно затриманих, інтереси яких він представляв, були однакові. Це рапорти російських поліцейських про те, що люди нібито зібралися на несанкціоновані зібрання та заважали проходу громадян. При цьому, за словами Сейдалієва, судді ніколи не зважають на доводи захисту в подібних справах.
«У матеріалах справ була відеозйомка, на якій люди стояли осторонь, хтось просто проходив, і там явно видно, що жодних норм закону вони не порушували, проте судді шаблонно ухвалили рішення – звинуватити, визнати винним, покарати, більшу частину посадити й одному призначити максимальний штраф за цією статтею», – розповів Мустафа Сейдалієв.
У російських суддів і силовиків упереджене ставлення до кримських татар та мусульман, стверджує Сейдалієв. Раніше воно виявлялося лише до тих, кого затримували за 205 статтею Кримінального кодексу РФ (терористичний акт – КР). Тепер таке ставлення і до тих, хто виходить до судів, щоби підтримати затриманих, і таким чином висловити протест проти політичних репресій, зазначає захисник.
Це не просто звичайні адміністративні справи, це має політичне підґрунтяМустафа Сейдалієв
«Це не просто звичайні адміністративні справи, що відбуваються скрізь, це має політичне підґрунтя. Переслідують кримських татар, які прийшли до будівель судів, лише за те, що вони прийшли саме на це засідання», – висловив свою думку Сейдалієв в ефірі Радіо Крим.Реалії.
На грубі порушення прав українських громадян з боку російських силовиків звернули увагу в Представництві Президента України в АР Крим. Там закликали міжнародне співтовариство продовжувати політико-санкційний тиск на країну-агресора. 24 січня українське відомство засудило арешти шістьох кримських татар у Джанкої та Джанкойському районі Криму і вимагало від Росії «негайно звільнити незаконно затриманих громадян України, представників корінного кримськотатарського народу».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
