Російська влада готується відзначати 10-ту річницю анексії Криму. На тлі регулярних вибухів і «прильотів» святкувати на Кримському півострові мають намір масштабно. Там готуються нагороджувати причетних до тих подій і зустрічати високопоставлених гостей. Що відомо про підготовку до цієї дати, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Святкувати 10-річчя російської анексії у Криму планують всупереч військовим реаліям. За останній рік на Кримському півострові значно почастішали «прильоти» по російських військових об'єктах. Так у ЗСУ готують Крим до деокупації. Це прогнозували ще торік. Але зрештою, в українській розвідці визнали, що вибилися з графіка. Проте за останній рік підрозділам ЗСУ вдалося прорватися на лівий берег Дніпра на Херсонщині та стати ще ближче до Криму.
На тлі військових дій російська влада планує масштабно відсвяткувати в Криму 10-ту річницю російської анексії.
«Цей день завжди вирізняється якимись масштабними заходами. Немає сумнівів, що так буде і цього разу», – заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
Сакральна медаль
Підконтрольна Москві кримська влада вже почала готувати заходи до цієї дати. Наприкінці минулого року російський парламент Криму започаткував ювілейну медаль «На ознаменування десятої річниці возз'єднання Криму з Росією 2014-2024». Нею планують заохочувати громадян Росії, іноземних громадян та осіб без громадянства за «мужність, героїзм, активну політичну діяльність і особистий внесок у возз'єднання Криму з Росією (так у Росії називають свою військову окупацію та анексію Криму в 2014 році – КР), а також за участь у підготовці та проведенні загальнокримського референдуму 16 березня 2014 року».
«Ювілейна медаль має форму кола діаметром 32 міліметри і буде виготовлена з мідно-нікелевого сплаву сріблястого кольору. На лицьовій стороні в центрі – зображення Кримського мосту, ліворуч і праворуч від якого розміщені карти частини Керченського і Таманського півостровів», – повідомляється на сайті парламенту.
Фото медалі показав спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
Нема мосту – нема Росії у Криму. Десятирічна пропаганда просто розвалиться, як і міст, на друзкиТаміла Ташева
Присутність на цій медалі саме мосту через Керченську протоку може бути не випадковою. Ця споруда – єдиний символ російської присутності на Кримському півострові, каже представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
«І ще скажу про одне закрите дослідження, яке нам показали у вересні цього року, де опитували безпосередньо людей які живуть в Криму з умовно «проукраїнськими» та «проросійськими» поглядами. Цікаво, що одна з відповідей на питання і реакція на дії українських військових є те, що так званий "Керченський міст» обидві групи вважають чи не єдиним символом російської присутності в Криму. Нема мосту – нема Росії у Криму. Десятирічна пропаганда просто розвалиться, як і міст, на друзки», – зазначає вона.
Слава на продаж
Поряд з офіційною медаллю кримської влади в Росії почали штампувати і продавати сувенірну атрибутику до ювілею анексії Криму. Медаль до цієї дати продають в інтернеті за 590 рублів.
На ній вигравірувано герб Росії, Ластівчине гніздо та севастопольський пам'ятник затопленим кораблям на тлі фрази: «Крим, Севастополь, Росія. 10 років разом!». Оголошення розміщено на сторінці «Вконтакте» Челябінського заводу нагородної продукції, який створює громадські та ювілейні нагороди Росії.
Медалі «За повернення Криму» російська влада роздавала і у 2014 році – за особливі заслуги під час російської анексії Криму.
Згодом ці медалі почали масово продавати на барахолках та в інтернеті.
Свою медаль «На згадку про возз'єднання Криму з Росією» виставив на продаж за мільйон рублів навіть російський бойовик Ігор Гіркін-Стрєлков, який брав активну участь у російській анексії Криму. Він пояснив таке рішення тим, що він мав «матеріальні проблеми, які неможливо «залатати» наявною готівкою».
Ювілей без концертів і гулянь?
Під питанням залишаються масові заходи на честь 10-ї річниці російської анексії Криму. Через військові загрози на Кримському півострові два роки поспіль відмовляються від масових гулянь навіть у найсакральніші для Росії дати.
Наприклад, торік довелося скасувати масові гуляння на честь російського Дня захисника Вітчизни та дев'ятої річниці російської анексії Криму. З програм святкувань виключили традиційні вуличні концерти, ходу та автопробіги. Цього року ситуація може повторитися.
«Проведення масових святкових заходів (у 10-ті роковини російської анексії Криму – КР) зі зрозумілих причин не планується, але відзначимо ювілей гідно, жодних сумнівів у цьому немає», – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Рішення мінімізувати масові заходи у Криму продиктоване питаннями безпеки, оскільки в регіоні продовжує діяти «жовтий» рівень терористичної небезпеки.
До ювілею російської анексії у Криму можуть з'явитися різні високопоставлені гості. Зокрема у ЗМІ обговорюють можливість приїзду Олександра Лукашенка з Білорусі. Раніше він заявив, що Крим де-юре є російським і обіцяв відвідати його.
На запитання журналістів, чи Володимир Путін може приїхати до Криму з такої нагоди, Дмитро Пєсков відповів, що Кремль «своєчасно про це повідомить».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
