Доступність посилання

ТОП новини

Інакодумство дорівнює злочину? Як у Криму переслідують незгодних


Колаж
Колаж

СІМФЕРОПОЛЬ – Повномасштабне вторгнення Збройних сил Росії в Україну 24 лютого на деякий час змусило жителів Криму говорити та думати лише про це. Навіть критика дій підконтрольної Кремлю кримської влади на якийсь час затихла. Але лише на якийсь час.

Сьогодні знову у кримському інформаційному просторі зазвучали голоси непровладних політиків, громадських діячів і блогерів про «псевдопатріотизм» місцевої влади. При цьому проросійські критики так само забувають озвучувати, що кумівство і корупція в органах влади – це не винахід кримських ставлеників Кремля, а сама сутність російської системи держуправління.

Так, 28 квітня лідер кримських комуністів Сергій Богатиренко вирішив актуалізувати в інформаційному полі ініціативу від «команди переможців» щодо перейменування центральних вулиць кримської столиці, зокрема, вулиці Карла Маркса на Катерининську.

«Останнім часом це питання постійно порушують псевдопатріоти з партії влади. Нагадаю, з такою божевільною ініціативою від імені Російської громади Криму виступив сенатор Росії Сергій Цеков», – зазначив Богатиренко.

Сергій Богатиренко
Сергій Богатиренко
Це відбувається в момент випробування нашої економіки на міцність
Сергій Богатиренко

«І все це відбувається в момент випробування нашої економіки на міцність. Коли треба вибрати пріоритетні напрямки розвитку нашої економіки та не розпорошуватися на порожні, нікому не потрібні фінансові витрати. Може, Сергій Павлович неуважно слухав свого голову Радфеда, яка на всю країну заявила, що ми навіть цвяхів не виробляємо. Так, може, сенатору краще зайнятися питаннями виробничої безпеки, новими робочими місцями, турботою про добробут кримчан, а не залазити до них у кишеню і не створювати їм додаткові, нікому не потрібні проблеми із заміною документів», – зазначив кримський комуніст.

Нагадаємо, що за свої сміливі для Криму висловлювання Сергій Богатиренко торік втратив посаду в російському парламенті Криму.

А тим часом у Криму партія влади планомірно зачищає політичне та інформаційне поле від усіх критиків та інакодумців. Наприклад, у Судаку російська міська рада позбавила депутатського мандату місцевого проросійського активіста і блогера Олександра Смолова, обраного від партії «Родина». Про це 20 квітня повідомив Крим.Реалії сам активіст.

Офіційна причина позбавлення мандату – порушення, допущені під час заповнення декларації про доходи, яку щороку здають місцеві парламентарії, проте сам Олександр Смолов вважає, що рішення про позбавлення його депутатського мандату було ініційоване російським главою Криму Сергієм Аксьоновим (за документами – Аксенов) через наявність альтернативної думки.

Депутат сьогодні – це не людина, яка служить народу, а виконавець рішень високопосадовців
Олександр Смолов

«Підстава для позбавлення мене депутатського мандату – приховування майна і рахунків у декларації, але я не єдиний депутат, який має таке порушення, а тут усі виконали волю Аксьонова. Особисто я думаю, що за втратою роботи, де мені озвучували причину як наявність альтернативної думки, то й тут можна припустити те саме! На жаль, депутат сьогодні – це не людина, яка служить народу, а виконавець рішень високопосадовців», – зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Олександр Смолов
Олександр Смолов

Кримські телеграм-канали також вказують на причетність Сергія Аксьонова до втрати Олександром Смоловим депутатського мандату.

Смолова скинули за тією ж схемою – як зливали керченського опонента Аксьонова – експарламентарія Єрманова
«Крымский канал»

«Аксьонов добився дострокового припинення повноважень судацького депутата Смолова, який виступав проти губернаторських ковідобмежень і забудови місцевих заповідників. Смолова скинули за тією ж схемою – як зливали керченського опонента Аксьонова – експарламентарія Єрманова (вони обидва були обрані від партії «Родина»), який не вказав у депутатській декларації переказ дружині 500 рублів. Єрманов надто активно запрошував Аксьонова в Керч розповісти про тещині хороми за 400 млн рублів у Москві, після чого у квартирі критика губернатора силовики провели обшук у кримінальній справі про наклеп і виявили там наркотики», – повідомляє «Крымский канал».

У січні цього року активіст і блогер Олександр Смолов подав позов до російського Верховного суду Криму: він мав намір оскаржити указ російського глави Криму Сергія Аксьонова «Про запровадження режиму підвищеної готовності у Криму» в рамках пандемії коронавірусу. Одразу після цього активіст втратив роботу в місцевому лісгоспі.

Багато громадських діячів, активістів і блогерів просто йдуть з третього сектора, розчарувавшись у здатності щось змінити.

«Якщо чесно, я не бачу сенсу в Криму займатися громадською роботою навіть найбільш проросійському і патріотичному громадському діячеві, якщо тобі протистоять шахраї з величезними фінансовими інтересами і досить примітивні за інтелектом. Вони називають себе місцевими елітами, але рівень освіти та освіченості у них нижче плінтуса», – повідомив 2 травня про своє рішення піти із суспільного життя Криму російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму.

Ще торік, після свого арешту, кримський активіст Ілля Большедворов заявив, що російська влада в Криму «йде у бік тоталітаризму».

У квітні цього року підконтрольний Москві Білогірський районний суд Криму зобов'язав Большедворова видалити кілька публікацій у фейсбуці про російського главу Криму Сергія Аксьонова. Раніше активіст опублікував шість постів, у яких повідомляв про нібито кримінальне минуле Аксьонова. «Блогера зобов'язали видалити розміщені в мережі Інтернет публікації, що містять ганебні відомості про позивача, опублікувати спростування і виплатити позивачу 450 тис. руб. у рахунок компенсації моральної шкоди» – пише російське видання «Коммерсант».

Ілля Большедворов
Ілля Большедворов

Вже кілька місяців, як перестав публікуватися опозиційний місцевій владі кримський блогер Олег Кочеров – автор проєкту «Crimea Days». І така ситуація у багатьох кримських активістів.

Для тих, хто продовжує свою громадську активність, загроза репресій зростає. Тривають переслідування отамана кримського громадського казацтва Сергія Акімова. За його словами, його вже тричі оштрафували за громадську діяльність, опозиційну владі.

Натомість у Громадській палаті Криму «тиша і гладь». «Знову зайшов на сайт Громадської палати Республіки Крим: лише позитивні новини. Невже у нас у Криму все так добре і немає жодних соціально-економічних проблем, які потребують уваги палати? Так не буває. Ну не все ж про грамоти і засідання говорити?» – нарікає кримський проросійський політик і блогер Степан Кіскін.

Степан Кіскін
Степан Кіскін

Після початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну посилилося придушення свободи слова у кримськотатарській спільноті в Криму. Підконтрольний Росії Красногвардійський районний суд оштрафував затриманого після обшуку 24 березня в Криму голову ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедлю на 40 тисяч рублів за звинуваченням у «дискредитації російської армії» під час війни Росії проти України.

16 березня Білогірський районний суд, підконтрольний Росії, заарештував на 15 діб правозахисника, ветерана кримськотатарського національного руху Абдурешита Джеппарова за звинуваченням у «пропаганді нацистської атрибутики чи символіки» у соцмережах.

Посилилися репресії щодо проукраїнських активістів. 29 квітня заарештували активістку і громадянську журналістку Ірину Данілович. «Один із співробітників, за словами батька, повідомив про те, що її затримали на 10 діб за, як він сказав, передачу несекретної інформації якійсь неурядовій організації», – повідомив адвокат Айдер Азаматов.

Ірина Данілович
Ірина Данілович

Не чекаючи на таку долю, виїхала з Криму до Литви українська активістка Олена Попова.

Російська влада Криму та силовики використовують усі ситуації, щоб придушити інакодумство у Криму
Кримський активіст руху LiberateCrimea

«Російська влада Криму та силовики використовують усі ситуації, щоб придушити інакодумство у Криму. Спочатку під виглядом профілактики ковіда вони заборонили всі публічні акції, аж до одиночних пікетів, тепер – після початку повномасштабних воєнних дій проти України, вони розпочали повномасштабні репресії інакодумців у Криму. Але це не означає, що вони досягли потрібного результату, просто активність таких людей іде з публічної сфери, переходячи в підпілля, що навіть посилює загрози для кремлівського режиму в Криму», – поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії активіст міжнародного руху #LiberateCrimea з Криму, який просив зберегти його анонімність з міркувань безпеки (його ім'я відоме редакції – КР).

Що говорити про опозиційних громадських активістів, якщо в російському парламенті Криму запропонували позбавити експрокурора анексованого Криму, а нині заступницю голови Росспівробітництва Наталю Поклонську всіх звань і нагород за її висловлювання, в яких Поклонська, висловлюючи свою особисту думку, розкритикувала ставлення у суспільстві до неофіційних символів спеціальної військової операції – букви Z. На її думку, «літера Z символізує трагедію і горе».

Загалом Крим перебуває на третьому місці серед регіонів сусідньої Росії у судових справах «про дискредитацію російської армії».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG