Дмитро Шкребець, батько зниклого безвісти солдата-строковика Єгора Шкребця з крейсера «Москва», повідомив, що до нього прийшли «люди із серйозного відомства» і забрали його ноутбук «на експертизу». Про це він написав на своїй сторінці у ВКонтакті.
Як стверджує Шкребець, неназвані силовики сказали йому, що «від його імені електронною поштою були розіслані повідомлення деяким організаціям із погрозами вибухом».
«Хтось захотів зробити з мене терориста відмороженого... Акуратно під статтю 207 КК РФ підвести. Привід абсурдний, мені навіть незручно за тих серйозних, розумних і справді ввічливих людей, які змушені були відвідати мене через подібну фальшивку. Ідучи, вони висловили мені співчуття у зв'язку із втратою сина, ми потиснули один одному руки», – написав Шкребець.
Видання It's My Media зв'язалося зі Шкребцем, але він не став відповідати на запитання журналіста: ні про те, хто саме прийшов до нього, ні про те, коли це сталося. При цьому Дмитро не спростував інформацію, викладену у пості.
13 квітня Україна заявила про ракетний обстріл «Москви» та пожежу на крейсері. У ніч проти 14 квітня факт пожежі визнало Міноборони Росії. Відомство стверджувало, що на кораблі здетонував боєприпас. Пізніше російське відомство визнало, що корабель затонув. За різними оцінками, чисельність екіпажу «Москви» становила від 416 до 680 осіб, у тому числі, як з'ясувалося пізніше, матроси строкової служби.
Батько матроса Дмитро Шкребець звинуватив Міноборони Росії у брехні через те, що сталося з кораблем, а його дружина розповіла The Insider, що разом із ним була в шпиталі в Скелястій бухті, куди привезли поранених з крейсера. Там, за її словами, перебувало близько 200 постраждалих моряків. Загалом, як стверджує мати зниклого матроса, на кораблі було понад 500 людей.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
