Епідемія COVID-19 у Криму: «Це все більше схоже на гуманітарну катастрофу»

Меджліс кримськотатарського народу 26 жовтня закликав міжнародні організації відвідати анексований Крим через «катастрофічну епідеміологічну ситуацію, викликану високим темпом зростання захворюваності на COVID-19». Окрім того, спільно зі Світовим конгресом кримських татар Меджліс оголосив про збір ліків для кримчан.

У кримських соціальних мережах пишуть про нестачу медикаментів для лікування симптомів та ускладнень в інфікованих COVID-19. До того ж пацієнти з різними важкими захворюваннями повідомляють про гостру нестачу місць у кримських лікарнях, хоча російська влада стверджує, що ліжок достатньо. Постійне представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило дії Росії та запропонувало спростити доступ до медичної допомоги для жителів півострова: надавати їм онлайн-консультації та відкрити аптечні пункти на адмінкордоні з Херсонською областю. Про труднощі в боротьбі з епідемією та їх справжні причини йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Скарги на нестачу медикаментів кримчани надсилають зокрема й на адресу російського глави півострова Сергія Аксенова. Однак на засіданні штабу боротьби з поширенням коронавірусної інфекції 21 жовтня голова Росздравнадзору Криму Василь Клімов запевнив, що ніякого дефіциту нібито немає, а є тільки непорозуміння з боку пацієнтів:

«Перша складова ‒ це звернення громадян, щоб допомогти придбати препарати для пацієнтів у госпіталях. Причому препарати називають ті, які застосовуються суворо під контролем вітальних функцій, тільки при стаціонарному лікуванні. При всіх розкладах вдома таке не призначають. Чомусь люди вважають, що цих препаратів немає в наявності і просять надати метилпреднізолон в ампулах, тоцилізумаб тощо. Ми моніторимо ситуацію разом з Міністерством охорони здоров'я, і в нас немає інформації про нестачу. Можливо, немає конкретного препарату, але завжди є аналоги за міжнародною непатентованою назвою з таким же лікувальним впливом. Друга складова ‒ це громадяни, які намагаються придбати в аптеках гормональні препарати, антибіотики, антикоагулянти та блокатори цитокінового шторму. Все це призначається тільки за рецептом лікаря, але часто лікарі їх не виписують, просто пишуть назву на папірці. Найчастіше цей набір насправді пацієнтові непотрібний».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Швидкі не приїжджають, місць немає»: кримчани скаржаться на медицину

Тим часом заступниця голови російської профспілки медиків «Альянс лікарів» Анастасія Тарабрина розповіла Крим.Реалії, що проблема з дефіцитом необхідних ліків дійсно є, і викликала її, судячи з усього, російська бюрократія.

‒ У Криму ситуація не відрізняється від цієї ситуації у Росії. У регіонах нам теж надходять скарги: наприклад, вчора ми обговорювали проблему з відсутністю препаратів в аптеках Кемеровської області. Зазвичай скаржаться, що не вистачає антикоагулянтів. З одного боку, виріс попит, з іншого боку, у ЗМІ пишуть про можливі причини так: у липні в Росії запровадили систему обов'язкового цифрового маркування лікувальних препаратів, яка працює дуже повільно. Ні аптеки, ні склади не були готові до такого переходу, і пандемія явно не той час, коли потрібні нововведення. Вчора я прочитала, що міністр промисловості й торгівлі Росії Денис Мантуров запропонував перевести цю систему на повідомний режим роботи, тобто препарати відпускатимуть у полегшеному режимі. Це правильне рішення, і я сподіваюся, що в результаті ситуація вирівняється.

Анастасія Тарабрина також вказує на те, що лікарі в усій Росії все ще погано забезпечені засобами захисту для роботи з коронавірусними пацієнтами.

‒ У нас є регіональне відділення і в Криму, тут медичні працівники теж скаржаться. Там, де ми надаємо цьому якийсь розголос, засоби захисту видають. Однак скільки таких лікарень, зокрема і в Криму, де також є подібна проблема, але медики мовчать ‒ невідомо.

Тим часом газета «Крымские известия» опублікувала аудіозаписи 47-річного сімферопольця Руслана Москвіна, який помер у ніч на 17 вересня після дев'яти днів важкої хвороби. Чоловік розповідав друзям, як з хрипами в легенях і температурою більше ніж 39 градусів декілька разів умовляв бригаду «швидкої» забрати його до лікарні, проте йому незмінно відповідали, що ліжок немає. При цьому Руслан не зміг зробити комп'ютерну томографію легень навіть платно ‒ за його словами, через черги на декілька днів уперед. Причиною смерті сімферопольця медики вказали «неуточнену кардіоміопатію», а результати ПЛР-тесту на коронавірус родичам досі невідомі.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Тривожний дзвінок» для Криму: чи бояться чиновники коронавірусу?

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич переконаний, що нинішня криза охорони здоров'я на півострові викликана лише повільністю російської влади.

‒ Ми постійно спілкуємося з громадянами на тимчасово окупованій території, і нам буквально щотижня повідомляють, що ситуація все погіршується. Лікарі змушені тижнями чергувати в лікарнях, а в аптеках неможливо придбати навіть базові ліки на кшталт амброксолу та амбробене. Ситуація все більше схожа на гуманітарну катастрофу, яка викликана нездатністю окупаційної влади ефективно працювати і вирішувати накопичені проблеми. Сама епідемія коронавірусу поширилася в Крим із Москви та інших великих міст, перші спалахи були на Південному узбережжі півострова. У цих умовах ми хочемо, щоб кримчани знали: на підконтрольній території України розуміють ситуацію в Криму і робитимуть усе можливе для того, щоб її полегшити, хоча ми й не маємо прямого доступу.

Антон Кориневич нагадує, що з ініціативи його відомства триває розробка системи телемедицини, яка дозволила б кримчанам отримувати кваліфіковані дистанційні консультації.

Експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова підкреслює, що згідно з міжнародним правом Росія як держава-окупант повною мірою відповідальна за те, що відбувається в охороні здоров'я Криму.

‒ Усе це відрегульоване Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни. Зокрема, там є стаття 38, яка говорить, що окупант несе відповідальність за те, яким чином надаватиметься медична допомога жителям окупованих територій. Там окремо зазначено, що їх зобов'язані обслуговувати в лікарнях так само, як і громадян держави-окупанта. До того ж країни, що підписали Женевську конвенцію, зобов'язані пропускати на окуповану територію всі посилки з медичними та санітарними матеріалами. Тобто виходить, що українські прикордонники не повинні перешкоджати надсиланню до Криму ліків та інших предметів, які необхідні для підтримки життя та здоров'я людей на окупованій території. Таким чином і російські прикордонники теж не повинні чинити перешкоди цьому.

За інформацією Ірини Сєдової, найчастіше саме російські прикордонники не пропускають до Криму медикаменти, які дозволені в Україні, але, наприклад, не мають сертифікації в Росії.

‒ Мало того, у нас є всі підстави вважати, що окупаційна влада бреше про ситуацію в Криму ‒ особливо влітку, коли вони хотіли заробити на російських туристах. У пресі писали, що все добре, а статистику смертності явно занижували: в офіційних звітах видно, що кількість летальних випадків від COVID-19 в один день у липні знизилася вдвічі. Судячи з усього, людям просто стали писати інші причини смерті. Ми ведемо паралельний моніторинг і показуємо всі ці маніпуляції. Хоча у нас немає прямих доказів того, наскільки сильно спотворена статистика, за наявними відомостями ситуація точно гірша, ніж повідомляє російська влада. Це підтверджене розповідями людей з кримських лікарень, які спілкуються з нами безпосередньо.

За інформацією російської влади, на півострові за добу 26 жовтня виявили 146 нових випадків коронавірусної інфекції. Згідно зі зведеннями російського Мінохоронздоров'я Криму, загалом за час пандемії виявлено 8387 хворих на COVID-19, помер 121 пацієнт. У Севастополі на коронавірус загалом за час епідемії захворіли 2037 осіб, 1289 ‒ одужали, 58 пацієнтів померли.

(Текст підготував Владислав Ленцев)