Меджліс кримськотатарського народу закликає українську владу якомога швидше розглянути та ухвалити закон «Про корінні народи в Україні», «Про статус кримськотатарського народу», а також зміни до Конституції щодо статусу Криму.
Їх розробкою займалася спеціальна робоча група у складі Конституційної комісії. Ще в березні 2014 року Верховна Рада України визнала кримських татар корінним народом, ухваливши відповідну заяву. Цим же документом український парламент визнав і Декларацію ООН про права корінних народів. Про прогрес в ухваленні закону до тієї заяви йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Колишній член робочої групи у складі Конституційної комісії щодо статусу Автономної Республіки Крим у Конституції України Арсен Жумаділов розповів Крим.Реалії, на якій стадії перебуває розробка законопроєкту про корінні народи та інші супутні документи.
‒ У робочої групи було три завдання. Перше ‒ це створення проєкту змін до розділу 10-го Конституції (щодо кримськотатарської національно-територіальної автономії ‒ КР), друге ‒ розробка законопроєкту про корінні народи України, третя ‒ розробка законопроєкту про статус кримськотатарського народу. Станом на літо 2018 року всі ці документи були завершені робочими підгрупами, зауважень ми не отримали, і зараз вони готові для подальшої роботи. Загалом вони на фінальній стадії готовності, тобто рівень експертного обговорення вже пройдений, і можна виходити на політичний рівень і громадське обговорення. Широке коло зацікавлених осіб уже може розмірковувати про доцільність та своєчасність цих законів, але вже не може бути сумнівів щодо виписаних там норм тощо.
Арсен Жумаділов підкреслює, що законопроєкт про корінні народи не стосується прав національних меншин в Україні.
‒ Ми маємо дуже чітко позначити права корінних народів, щоб усі розуміли, що йдеться не про національні меншини. Це важливо, щоб не складалося враження, ніби за аналогією з цим законопроєктом треба опрацьовувати аналогічні документи, наприклад, щодо угорців на Закарпатті, румунів на Буковині тощо. Зі свого боку ми мали переконатися, що права, які ми виписуємо, не зачіпають інтересів російської національної меншини в Криму, оскільки це питання буде розглядатися окремо. Очевидно, це відбудеться під час або напередодні деокупації Криму... Якщо зараз не вистачить політичної волі для зміни Конституції, можна спочатку ухвалити окремі законопроєкти, а потім вже зайнятися цим.
Секретар Комітету з питань прав людини, реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин Рустем Умеров висловлює надію, що президент Володимир Зеленський особисто внесе вищезгадані законопроєкти на розгляд українського парламенту.
‒ Ми зустрічалися з президентом ‒ Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв і я ‒ і запропонували йому подати в зал два законопроєкти про корінних народів і статус кримськотатарського народу, а також зміни до Конституції. Зараз ці три документи знаходяться в експертній раді при представництві президента в Криму і, мабуть, вже в новому році будуть подаватися в підгрупу з реінтеграції комісії з правової реформи при Президентові України. Ми хочемо, щоб президент вніс це в зал Верховної Ради. Як тільки нам дадуть фідбек, ми це обговоримо і нарешті внесемо.
Заступник постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева називає три народи, які наразі визначаються законопроєктом як корінні.
Як корінні визначені три народи: кримські татари, караїми та кримчакиТаміла Ташева
‒ Всі ці законопроєкти напрацьовувалися і розглядалися при минулому президенті України, проте через певні політичні моменти, за які я не можу відповідати, вони не були внесені до Верховної Ради. Відповідно, зараз ми ще раз обговорили ці проєкти і вирішили, що беремо їх для розгляду в нашу експертну раду. Обговорення вже на фінальній стадії, як корінні визначені три народи: кримські татари, караїми та кримчаки. Список закритий, корінним народом вважається автохтонне етнічне товариство, яке сформувалося на території Криму, має свою мову, самобутню культуру, традиції, але не має власного державного утворення за межами України... Володимир Зеленський підкреслив, що вважає дуже важливим врегулювання статусу кримськотатарського народу та інших корінних народів.
За словами Таміли Ташевої, саме зміна керівництва України призвела до того, що ці законопроєкти вирішили розглянути ще раз.
‒ Меджліс кримськотатарського народу говорить про пакетне голосування, але ми вважаємо, що можна спробувати ухвалити закон про корінні народи, щоб випробувати проходження проєкту через комісію з правової реформи... Нам також здається, що дуже важливим етапом при ухваленні змін до Конституції має бути серед іншого інформування громадян України про те, що собою являє кримська автономія, тобто будь-які серйозні зміни Основного закону мають правильно комунікуватися українському суспільству. Тому спочатку ми хочемо ухвалити базовий закон про корінні народи, а далі закон про статус кримськотатарського народу та кримської автономії просувати пакетом.
Член Меджлісу кримськотатарського народу, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Абмеджит Сулейманов впевнений, що ухвалення закону про корінні народи посприяє деокупації Криму.
Кримськотатарський народ вже довгі роки домагається того, щоб він на своїй споконвічній історичній території був корінним народомАбмеджит Сулейманов
‒ Це в першу чергу потрібно не стільки кримським татарам, скільки Україні, тому що за міжнародними правилами основну роль у визначенні статусу території відіграє корінний народ. Якщо Україна визнає такими кримських татар, то цей крок буде однією з віх у деокупації Криму. До того ж кримськотатарський народ вже довгі роки домагається того, щоб він на своїй споконвічній історичній території був корінним народом, і це буде мати величезне моральне значення для тих, хто живе на окупованій території. Також це буде свідчити про те, що Україна про них не забула, що ми живемо мрією про повернення Криму, і про те, щоб усім разом жити в демократичній країні.
Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський вказує на деякі суперечності у визначенні корінних народів у світовій практиці та в Україні.
‒ Виникає питання, чому ми виділяємо саме ці три народи і чим вони відрізняються від інших народів, які мають не менше підстав говорити, що вони проживали на цій території не менше, ніж кримські татари. У міжнародно-правовій практиці саме поняття корінних народів з'явилося в 70-і роки й стосувалося перш за все народів Північної та Південної Америки, які зазнали колонізації та знищення. Просувалася ідея, що нинішні держави зобов'язані компенсувати їм збитки, відновити історичну справедливість. Українці ж не є колонізаторами на цій території, ми співіснували з різними народами. Взагалі, у декларації ООН немає визначення корінного народу, але їм надаються права на особливий економічний статус, на земельні ресурси, на компенсації тощо. Втім, ні Канада, ні США далеко в цій справі не заходять.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
