В інтерв’ю британському виданню The Times Генрі Кіссінджер заявив, що для досягнення стійкого миру Заходу необхідно знайти місце в світі для України та Росії, «якщо ми не хочемо, щоб Росія стала форпостом Китаю в Європі».
Колишній радник президента США з національної безпеки Кіссінджер, якому в травні виповнилося 99 років, зазначив, що Китай є остаточним суперником США, оскільки «двома країнами керують несумісні внутрішні системи».
Через порівняні економічні ресурси обох держав і високий технологічний розвиток, ця потенційна Холодна війна може бути страшніша за попередню, яка була між Західним світом та Радянським Союзом.
«Очікування, поки Китай стане західним» більше не є правдоподібною стратегією, вважає він. «Я не вірю, що світове панування – це китайська концепція, але може статися, що вони стануть такими потужними. І це не в наших інтересах», – сказав Кіссінджер в інтерв’ю виданню.
Зеленський став неочікуваним президентом. А потім зіткнувся зі спробою Росії повернути Україну в абсолютно залежне та підлегле положення. І він згуртував свою країну та світ. Це його велике досягненняГенрі Кіссінджер
Кіссінджер зазначив, що президент України Володимир Зеленський неочікувано став президентом, але зміг впоратися з роллю, яка випала на його долю.
«Немає сумніву, що Зеленський виконав історичну місію. Він походить із середовища, яке ніколи не з’являлося в українському керівництві в жодний період історії. Він був неочікуваним президентом, обраним через розчарування внутрішньою політикою. А потім він зіткнувся зі спробою Росії повернути Україну в абсолютно залежне та підлегле положення. І він згуртував свою країну та світ. Це його велике досягнення», – сказав він.
Проблема президента Росії Володимира Путіна, цитує видання Кіссінджера, полягає в тому, що «він є главою країни, що занепадає», і сам «він втратив почуття міри в цій кризі». Кіссінджер наголошує, що виправдань тому, що він зробив в Україні, немає.
Водночас Кіссінджер, як випливає зі статті, переконаний, що рішення не надавати Україні план дії щодо членства в НАТО на саміті в Бухаресті в 2008 році було правильним. Сам він активно виступав за те, щоб закріпити Україну в нейтральному статусі, який був у Фінляндії.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, зокрема, вважає, що ненадання цього статусу Україні та Грузії було однією з найбільших помилок НАТО.
«І цей розкол всередині НАТО надіслав неправильний сигнал Путіну, який напав на Грузію через кілька місяців у серпні 2008 року», – сказав він в інтерв’ю Foreign Policy.
Нещодавно Фінляндія і Швеція подали заявки на вступ до НАТО.
Кіссінджер сказав, що НАТО створене для «протистояння агресивній Росії», успішно діє у допомозі Україні, але може бути не настільки дієвим у протистоянні загрозам, які надходять із Близького Сходу чи Азії.
Поки пан Кіссінджер пропонує згодувати крокодилу праву ногу, аби він на деякий час забув про голод, Гілларі Клінтон звучить голосом розуму – «Росія давно перейшла всі червоні лінії»Михайло Подоляк
«Вони зібралися разом щодо України, тому що це нагадувало [старіші] загрози, і вони зробили дуже добре, і я підтримую те, що вони зробили», – вказав він.
Радник Офісу президента України Михайло Подоляк розкритикував позицію Кіссінджера і натомість згадав про заяви колишнього держсекретаря США Гілларі Клінтон. «Поки пан Кіссінджер пропонує згодувати крокодилу праву ногу, аби він на деякий час забув про голод, – пише Подоляк у твітері. – Гілларі Клінтон звучить голосом розуму – «Росія давно перейшла всі червоні лінії». Переговори можливі лише із сильної позиції. Для цього потрібен паритет зброї. Іншого шляху не існує».
Раніше, як писав Голос Америки, під час Економічного форуму у Давосі Кіссінджер вказав, що мирна угода між Україною й Росією мала б передбачати повернення до ситуації, яка була перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, тобто до 24 лютого.
Кіссінджер, який працював в адміністраціях двох американських президентів Річарда Ніксона та Джерельда Форда, закликав країни Заходу припинити спроби завдати нищівної поразки російським військовим в Україні та дозволити Росії залишити за собою Крим, який Росія відібрала в України в 2014 році.
«Продовження війни за межами цієї точки буде вже не про свободу України…, а про нову війну проти самої Росії», – сказав він.
Тоді ці заяви спричинили бурхливу реакцію серед представників широкого політичного спектру.
Зокрема, американський сенатор-демократ Джо Менчин, виступаючи у Давосі, заявив, що позиція США – щоб Україна закінчила цю війну перемогою, а не угодою.
«Ми повністю віддані підтримці України усіма способами, які можливі, допоки є допомога інших країн НАТО і решти вільного світу. Ми всі в цьому – разом. І я особисто повністю відданий тому, щоб бачити Україну до кінця з перемогою, а не вирішувати ситуацію якоюсь угодою», – сказав він.
Колишній конгресмен від Республіканської партії у штаті Міссурі Том Коулмен назвав пропозицію Кіссінджера проявом слабкості.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
