«Україна не рахуватиме ‒ Росія не заплатить»: хто визначить збиток за Крим і Донбас?

Депутати фракції «Голос» пропонують Верховній Раді України створити Національне агентство з питань подолання наслідків збройної агресії Росії. За задумом авторів законопроєкту, такий орган підрахує збитки, яких зазнала Україна в результаті російської агресії в Криму та на Донбасі.

Про те, наскільки актуальне й потрібне створення нового агентства, і чим саме воно має займатися, в ефірі Радіо Крим.Реалії розмовляли ведуча Олена Ремовська, народний депутат України від партії «Голос» Леся Василенко та заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова.

‒ Лесю, чому ви пропонуєте цю ініціативу саме зараз?

Василенко: Мета цього законопроєкту ‒ створити єдиний орган у системі Кабінету міністрів, єдиним завданням якого буде підрахунок усіх збитків і всіх втрат Україні з боку Російської Федерації за майже шість років збройної агресії. Це і збиток від анексії Криму, і збиток від окупації значної частини території Донецької та Луганської областей. Можливо, це запізнилося, але в будь-якому випадку ця робота має бути зроблена. Коли я очолювала громадську організацію «Юридична сотня», то взаємодіяла з різними експертами, фахівцями, і ми намагалися просувати питання про створення окремого органу для оцінки збитку у Верховній Раді восьмого скликання, а також домогтися появи політичної волі для створення такого механізму. Надалі це дозволить Україні звернутися з консолідованим позовом до Російської Федерації, з вимогою відшкодувати ці збитки, виплатити репарації.

‒ Тобто ця ініціатива не знайшла підтримки раніше?

Василенко: У минулій Верховній Раді політичної волі не знайшлося, а в Адміністрації президента відповідали в тому ключі, що це прерогатива уряду ‒ створювати такі органи. Власне, була довіра до уряду, і вона не виправдалася. Там так і не створили єдиний орган, який займався б підрахунком завданого збитку. Були відділи, управління, департаменти, якісь міжвідомчі комісії, у Міністерстві окупованих територій намагалися щось підрахувати, але це швидше окремі прецеденти. У різних міністерствах використовували різні методології, єдиної картинки українці так і не побачили. Тому зараз є наш законопроєкт, який покликаний врегулювати це питання, щоб усі українці чітко знали, скільки ми всі втратили в результаті агресії Російської Федерації.

– Чи підтримують цей законопроєкт депутати з інших фракцій?​

Василенко: Це питання загальнонаціонального інтересу, який має об'єднувати Верховну Раду і всіх депутатів незалежно від політичної приналежності. Цей законопроєкт ‒ якраз приклад такого об'єднання. Я особисто збирала підписи, і там дуже багато співавторів: значна кількість депутатів від «Слуги народу», представники партій «Батьківщина», «Європейська солідарність», різних політичних груп.

‒ Як ви уявляєте собі роботу цього національного агентства?

Василенко: У законопроєкті прописані напрямки його роботи. Це економічні втрати, втрачене майно ‒ державне, комунальне, приватне, а також збитки України за шість років у формі виплат соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам, ветеранам, сім'ям загиблих. Це збитки, яких зазнали переселенці, коли залишили своє житло, кинули свої речі на окупованих територіях і були змушені купувати все тут. Це екологічний збиток, який російські танки та снаряди завдали українській землі, і на усунення його наслідків можуть знадобитися роки й десятиліття. Таке приблизно коло питань.

При цьому Національне агентство з питань подолання наслідків збройної агресії Росії не буде жодним чином заважати або суперечити роботі Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ, які зараз займаються судовими позовами проти Росії. Але має бути такий лічильник, який після виведення всіх російських військ із території України дозволить державі висувати агресору загальний список втрат і вимагати виплати репарацій. Такої практики дотримуються всі країни світу, які тим чи іншим чином пережили збройні конфлікти.

‒ Один із радіослухачів у коментарях висловлює думку, що Росія після всіх вкладень у розвиток анексованого Криму не віддасть його Києву.

Василенко: Крим ‒ це Україна, а Україна ‒ це Крим. Якщо ми про це забуватимемо або змиримося з порядком денним, який Росія нав'язує нашим партнерам, то, дійсно, тоді годі й сподіватися, що півострів повернеться. Але наше з вами завдання ‒ зробити все, щоб Крим повернувся в Україну.

‒ Чи є якісь попередні оцінки, про які суми збитку з боку Росії може йтися?

Василенко: Цифри дуже різні, тому що немає єдиної методології підрахунків. Хтось говорить про трильйон гривень, інші підрахували, що за перший рік війни Україна втратила 100 мільярдів гривень. Військово-цивільні адміністрації Донецької області дають оцінку в 13 мільярдів. Є зведені цифри за підрахунками різних міністерств, що Україна втратила 16% ВВП. Власне, мета створення такого агентства й полягатиме в тому, щоб методологія підрахунків була прозорою, зрозумілою, уніфікованою.

‒ Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов так прокоментував для Крим.Реалії вашу ініціативу:

«Це право України ‒ створювати будь-які структури. Думаю, що російській владі, кримській владі не завадило б створити аналогічну структуру, тому що є досить багато претензій до України ‒ у зв'язку з водною блокадою, енергетичною блокадою, у зв'язку з постійним порушенням прав кримчан режимом санкцій, обмеженнями свободи пересування. Є дві робочі групи ‒ одна в Держдумі, інша в Держраді Криму (російський парламент Криму ‒ КР). Вони поки займаються економічними питаннями, юристів до роботи ще не долучили. Спочатку вони мають визначитися з розміром збитків».

Василенко: Бачите, як російська машина працює? На випередження. Вони знають, що потрібно мати конкретні цифри та факти, на які можна спиратися, і дуже добре це роблять. З досвіду роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи я можу сказати, що російські колеги дуже, дуже добре підготовлені ‒ цифри та факти відскакують від зубів. У них настільки сильна переконаність у власній правоті, що своїми промовами вони іноді перетягують підтримку та голоси країн, які завжди вважалися стратегічними партнерами України. Вони рахують ‒ Україна мала давно цим зайнятися.

– Дар'є, як ви оцінюєте ініціативу зі створення окремого органу для оцінки збитку, зокрема, від анексії Криму?

Свиридова: Безумовно, міжвідомча взаємодія різних органів державної влади в контексті забезпечення консолідованої позиції з наслідків збройної агресії і вироблення консолідованих претензій ‒ це важлива робота. Але мені здається, якщо ми говоримо про 2020 рік, то потрібно адекватно оцінювати, що держава вже зробила. Ми не в ситуації 2015 року, коли з цим були серйозні проблеми. Сьогодні у нас вже є непогано структурована робота органів державної влади, починаючи зі структур Кабінету міністрів і закінчуючи правоохоронними органами. У нас є Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, яке теж причетне до цих питань, а також координаційний центр при Міністерстві юстиції ‒ його планують підсилювати та розвивати. З грудня 2019 року в Офісі генерального прокурора створений департамент нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту. Цей департамент системно взаємодіє з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду. Тому, ініціюючи будь-яку роботу з консолідації міжвідомчих взаємодій, дуже важливо оцінити те, що вже зроблено, що вже робиться, і як покращити ефективність такої роботи.

Василенко: Я погоджуся з тим, що сказала Дар'я ‒ зокрема, що стосується вже проведеної урядом роботи. Але я б сказала, що все одно потрібний єдиний орган, який займеться координацією. Я вважаю, що статусу вже створеної міжвідомчої комісії з цих питань ‒ за так званим законом про реінтеграцію окупованих територій ‒ абсолютно недостатньо, щоб підготувати консолідовану претензію України. Ця комісія збиралася всього один раз, і зараз її робота так і не була відновлена, тому тут є питання. Нехай всі органи державної влади працюють ‒ вони мають працювати кожен у своєму напрямку ‒ але потрібний один орган, який відповідає за координацію цієї роботи, куди завжди можна звернутися і отримати інформацію про всі напрямки, одну консолідовану цифру. Окремі міністерства та відомства просто не можуть виділяти на це свій час. Тут потрібна системна, прозора робота, щоб отримувати інформацію могли не тільки депутати за спеціальними запитами, але й прості громадяни.

Свиридова: Мені здається, було б дуже важливо, якби парламентарі зокрема звертали увагу на якісь законодавчі прогалини, які прямо зараз заважають долати наслідки збройного конфлікту. Наприклад, це питання імплементації міжнародного гуманітарного права в національне законодавство. Ми чекаємо, коли депутати підтримають цей законопроєкт, який вже перебуває у Верховній Раді.

Друге питання ‒ ратифікація Римського статуту, яка також покращить можливості держави щодо подолання наслідків збройного конфлікту. Також величезною допомогою збоку парламентаріїв було б усунення перешкод і складнощів у документуванні, формуванні консолідованих претензій для міжнародних інстанцій у так званих заочних процесах ‒ таких більшість, коли йдеться про збройний конфлікт із Росією. Роботи дуже багато, і, на мою скромну думку, це не питання створення нового офісу. Як сказала пані Василенко, міжвідомча комісія не вирішила ці проблеми ‒ але чи вирішить їх створення ще одного органу? Я не впевнена.

(Текст підготував Владислав Ленцев)