Іноземні судна, які входять у закриті порти Криму, порушують українське законодавство. Коли ці факти стають відомі, такі судна виключають з морських регістрів країн, під прапорами яких вони ходять. Детальніше про це читайте в матеріалі Крим.Реалії «Позбавлені прапора: як іноземні судна карають за входження в порти Криму». Виявити такі заходи непросто, оскільки українські відомства не мають доступу до анексованої території, а капітани суден перед заходом у кримські порти вимикають автоматичну ідентифікаційну систему (АІС), що дозволяє стежити за курсом. Але, як кажуть експерти, є й інші можливості для моніторингу. Як стежать за суднами у Світовому океані, що може зробити Україна, і чи реально відстежити входження іноземних суден у закриті порти анексованого Росією Криму, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Як стежать за суднами?
Як розповів Крим.Реалії заступник постійного представника України при Міжнародній морській організації (IMO) Віталій Мошківський, згідно з правилом 19 глави V Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (SOLAS-74), використання АІС обов'язкове для суден водотоннажністю більше ніж 300 реєстрових тонн, які здійснюють міжнародні рейси.
У грудні 2015 року Асамблея IMO затвердила резолюцію «А.1106 (29)», яка містить вказівки з використання АІС на суднах, але, за словами Мошківського, документ не встановлює відповідальність капітанів суден за вимкнення цієї системи. У Конвенції SOLAS-74 теж відсутній механізм притягнення до відповідальності держав-учасниць Конвенції (як держави прапора, так і прибережної держави).
Зараз українські відомства отримують інформацію про входження іноземних суден у закриті порти Криму, використовуючи різні методи, зокрема інформацію журналістів-розслідувачів, які послідовно відстежують такі випадки. Про це раніше повідомив Крим.Реалії Прокурор АР Крим Ігор Поночовний.
Але у Представництві України при IMO вважають, що країна могла б використовувати для моніторингу входжень іноземних суден у кримські порти Глобальну систему дальньої ідентифікації та контролю місця перебування суден Long-range identification and tracking (LRIT).
Як розповів Крим.Реалії заступник постпреда України при IMO Віталій Мошківський, для цього необхідно звернутися через Національний центр дальньої ідентифікації та контролю місця перебування суден КП «Морська пошуково-рятувальна служба» (МПРС) з проханням до морських адміністрацій країн-членів IMO надавати Україні інформацію про входження суден під іноземним прапором у кримські порти. За словами Мокшівського, Україна може послатися у своїй вимозі на правило 19-1 Глави V Конвенції SOLAS-74 (безпека мореплавання ‒ КР).
України могли б отримувати відомості про входження іноземних суден у закриті порти АРК у режимі реального часуВіталій Мошківський
«Державні органи України могли б отримувати відомості про входження іноземних суден у закриті порти АРК у режимі реального часу. На відміну від системи АІС, використання системи LRIT на судні контролюється державою прапора за допомогою національних центрів дальньої ідентифікації та контролю місця перебування суден. Інформація про входження суден в акваторію закритих морських портів Криму фіксується державою прапора (морською адміністрацією країни) і може бути використана як доказова база у відповідних кримінальних процесах, ініційованих компетентними органами України», ‒ повідомив він.
На думку заступника постпреда України при IMO, технічні можливості використання системи LRIT не вирішені на державному рівні, зокрема ‒ не визначена організація, якій «Морська пошуково-рятувальна служба» надала б доступ до інтерфейсу користувача LRIT для можливості автоматичного відстеження місця перебування суден у зоні навколо Криму.
«Кожна країна стежить за своїми суднами»
У межах міжнародних договорів у сфері морського права та торгового мореплавання Україна має виконувати зобов'язання держави прапора та прибережної держави з охорони людського життя на морі. Зокрема ‒ організацію діяльності пошуково-рятувальної служби в морському пошуково-рятувальному районі України, координацію операцій з морського пошуку та рятування, допомогу людям, морським і повітряним суднам, які зазнали лиха у відкритому морі, а також функціонування національного сегмента Глобальної морської системи зв'язку під час лиха і для організації безпеки мореплавання.
Для цих цілей наказом Мінінфраструктури України №379 від 22 вересня 2015 року був створений Національний центр дальньої ідентифікації та контролю місця перебування суден у структурі казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» (МПРС).
Наприкінці 2019 року представники МПРС увійшли до складу української делегації, яка взяла участь у тридцять першій сесії Асамблеї IMO в Лондоні. Очолював делегацію міністр інфраструктури України Владислав Криклій.
Як повідомлялося, українська делегація порушила питання вдосконалення функціонування IMO у сферах організації безпеки міжнародного морського судноплавства, захисту морського середовища та охорони людського життя на морі, а також розповіла про діяльність Росії в територіальних водах України, прилеглих до Кримського півострова. Зокрема ‒ про дії Росії, які перешкоджають здійсненню Україною своїх міжнародно-правових зобов'язань у галузі морського пошуку та порятунку.
Система не передбачає спостереження за суднами інших прапорівСергій Дубін
Крим.Реалії звернулися в КП «Морська пошуково-рятувальна служба» за коментарем щодо можливого використання даних LRIT для моніторингу перебування іноземних суден у портах Криму. Представник МПРС Сергій Дубін повідомив, що за допомогою цієї системи «кожна країна стежить за своїми суднами під своїм прапором».
«Це національна система, моніторинг проводиться щодо суден українського прапора. Сама система не передбачає спостереження за суднами інших прапорів», ‒ сказав він.
На запитання, чи змогла б «Морська пошуково-рятувальна служба» отримувати таку інформацію від країн прапора про входження суден до портів Криму, якби Україна звернулася до них з таким проханням, Дубін повідомив, що МПРС «не самостійна одиниця», і запропонував звернутися із запитом до Мінінфраструктури України.
Крим.Реалії надіслали запити міністру інфраструктури України Владиславу Криклію, директору КП «Морська пошуково-рятувальна служба» Віктору Судареву, в.о. голови Державної служби морського та річкового транспорту України Сергію Звягінцеву, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримали.
Хто контролює море?
Радник ініціативи «Друзі України» фонду «США-Україна», експерт у сфері міжнародного морського права, колишній перший заступник начальника Держгідрографії Богдан Устименко повідомив Крим.Реалії, що практично всі морські судна відстежують у Світовому океані через супутники. За його словами, країни-учасниці Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (SOLAS-74) зобов'язані обмінюватися одна з одною інформацією про місце перебування суден у Світовому океані в межах глобальної системи LRIT.
Після окупації Криму Україна втратила контроль над 80% свого моряБогдан Устименко
«Наскільки зараз українська влада вміло використовує можливості, які надані їй у межах системи стеження за суднами на далекій відстані, я точно сказати не можу. Але щось підказує, що не дуже ефективно. Після окупації Криму Україна втратила контроль над 80% свого моря: із загальної площі 137000 кв. км українських морських вод держава не контролює близько 100000 кв. км. Очевидно, що в цій окупованій морській зоні Україна взагалі не може виконувати взяті на себе міжнародні гарантії з охорони людського життя на морі», ‒ сказав він.
Богдан Устименко нагадав, що після анексії півострова Україна закрила всі кримські порти. Але, за його словами, всупереч Конвенції ООН з морського права та Міжнародній конвенції SOLAS-74, Україна, як прибережна держава, не заборонила плавання суден і кораблів у територіальних водах навколо Криму, які контролює Росія.
Вважаю, що за перебування в закритих для плавання територіальних водах навколо Криму капітани суден і судновласники мають бути притягнуті до кримінальної відповідальностіБогдан Устименко
«Вважаю, що за перебування в закритих для плавання територіальних водах навколо Криму капітани суден і судновласники мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності з подальшим розшуком через Інтерпол. Ці прості, але ефективні юридичні заходи допоможуть Україні уникнути міжнародної відповідальності за можливі морські катастрофи в її територіальних водах і дозволять критично знизити кількість незаконних входжень суден в усі кримські порти», ‒ сказав Устименко.
Редакція Крим.Реалії у своєму розпорядженні має копію листа №72/13-663-1554 від 3 червня 2017 року, надісланого колишнім заступником міністра закордонних справ України Оленою Зеркаль у Кабмін України, Мінінфраструктури, СБУ, ГПУ і МінТОТ про проблеми моніторингу входження суден до портів Криму, в якому пропонується використовувати можливості глобальної системи LRIT. Редакції також відомо, що подібні запити подавалися в українські міністерства та відомства й у 2018 році.
Крим.Реалії готові надати можливість висловити свою позицію представникам усіх згаданих в тексті міністерств і відомств.
