У Керченській протоці розбився бойовий ударний вертоліт Мі-28 «Ночной охотник» («Нічний мисливець»), повідомляють російські ЗМІ. Причини події невідомі. Що це за гелікоптер, де такі базуються в Криму та для яких цілей використовуються, розбиралися Крим.Реалії.
Вдень 26 жовтня в районі Керченської протоки зазнав аварії російський вертоліт Мі-28, повідомляють російські ЗМІ та провоєнні телеграм-канали. За їхніми даними, повітряне судно раптово втратило керування та впало у воду. Рятувальна операція за участі авіації була завершена надвечір, проте роботи тривали на морі за сприяння Чорноморського флоту РФ.
Внаслідок пригоди одного з пілотів було знайдено загиблим, другого члена екіпажу не було виявлено, його пошуки тривають.
На даний момент інформація про причини інциденту відсутня, а російські військові те, що сталося, не коментують.
Раніше в липні цього року гелікоптер Мі-28 упав у Жиздринському районі Калузької області Росії. Міноборони РФ тоді уточнило, що вертоліт, який зазнав катастрофи, виконував плановий політ. Екіпаж загинув, а попередня причина події – технічна несправність.
У травні 2023 року Мі-28 розбився в Джанкойському районі анексованого Криму біля села Світле, також через відмову техніки. Екіпаж із двох людей загинув.
«Нічний мисливець, що часто падає»
Мі-28Н «Ночной охотник» – за кодифікацією НАТО: Havoc – «Спустошувач» – радянський та російський ударний вертоліт. Призначений для пошуку і знищення в умовах активної вогневої протидії танків та іншої броньованої техніки, а також малошвидкісних повітряних цілей та живої сили противника.
Мі-28 здатний здійснювати фігури вищого пілотажу: петлю Нестерова, переворот Іммельмана, бочку, політ боком, політ назад, убік зі швидкістю до 100 км/год, розворот із кутовою швидкістю до 117 градусів/с. Максимальна кутова швидкість крену становить понад 100 градусів за секунду.
Розробка Мі-28 велася з 1978 року, його державні льотні випробування проводили з 1986-го, але «Ночной охотник» був взятий на озброєння наказом президента РФ лише 15 жовтня 2009 року і лише 27 грудня 2013 року – Міністерством оборони Росії.
Екіпаж вертольота становить дві особи, максимальна злітна маса – 12100 кг, а маса бойового навантаження – 2300 кг. Мі-28 здатний розвивати максимальну швидкість 300 км/год, дальність польоту становить 450 км, і з додатковими баками – 1087 км. Статична стеля – 3600 м, динамічна стеля – 5600 м, підйомність – 13,6 м/с.
Вертоліт має вбудоване стрілецько-гарматне озброєння – 30-мм гармату 2А42 з боєкомплектом 250 снарядів. Також є чотири точки підвіски, на яких можуть бути розміщені ракети різного призначення, керовані та некеровані, класів «повітря – поверхня» та «повітря – повітря», а також 30-мм гармата НППУ-28. На підвісці може бути розміщений КМГУ-2 – контейнер для малогабаритних вантажів для постановки мінних загороджень.
У модифікації Мі-28НМ реалізовано можливість нести авіабомби вагою до 500 кг.
У конструкції кабіни застосована високостійка броня, повністю броньове плоскопаралельне скління витримує прямі влучання бронебійних куль калібром 12,7 мм у лобове скло та куль калібром 7,62 мм у бічне та скло дверей, броня корпусу витримує влучання осколково-фугасних снарядів калібру 20 мм, лопаті зберігають працездатність при влучанні 30-мм снарядів.
При виникненні позаштатної ситуації або катастрофічного руйнування конструкції на висоті понад 100 м спочатку відстрілюються двері обох кабін, потім спеціальними різаками перерізаються ремені примусового приводу, надуваються спеціальні «трапи» – балонети, які не дають екіпажу зачепити шасі або повернути машину за допомогою парашутів. У такій ситуації, але на висоті менше 100 м спрацьовує система примусового приводу ременів, що надійно фіксує екіпаж в енергопоглинаючих кріслах.
Окрім катастрофи в Керченській протоці, Мі-28 падав ще дев'ять разів у небойових умовах у період з 2009 до 2024 року, зокрема під час показових навчань.
У ЗМІ є офіційні підтвердження про три знищені Мі-28 з 2022 до 2024 року під час війни Росії проти України. При цьому реальна кількість втрачених Росією «Ночных охотников» може бути в рази більшою. Наприклад, лише до листопада 2022 року було зафіксовано як мінімум 6 випадків знищення Мі-28 за допомогою зенітних ракет Stinger та Starstreak.
Місця базування
У Криму «Ночные охотники» базуються на аеродромі в Джанкої, у складі 39-го вертолітного полку 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Південного військового округу. У полку три авіаційні ескадрильї на Мі-8, Мі-35М, Мі-28, Ка-52.
У квітні цього року після атаки Сил оборони України на аеродром у Джанкої частина вертольотів, за даними телеграм-каналів, була перекинута на аеродром «Кіровське». Гелікоптери Мі-28 можуть базуватися і на інших кримських аеродромах – «Бельбек», «Кача», «Саки», «Сімферополь», оскільки для цих повітряних суден не потрібна спеціальна інфраструктура.
Так, наприклад, моніторинговий телеграм-канал «Крымский ветер» фіксував прольоти Мі-28 через Сімферопольський район курсом на південний захід. Тобто в напрямку аеродромів «Кача» та «Бельбек».
Мі-28Н, який зазнав аварії в Керченській протоці, також міг бути приписаний до аеродрому «Зерноград» у Ростовській області Росії або аеродрому «Коренівськ» Краснодарського краю РФ, звідки здійснював переліт до Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
