Занедбані поля, порожні вулиці, а на птахофабриці тиша ‒ так зараз виглядає кримське село Фрунзе. 2018 року на місцевому містотвірному Навчально-дослідному племінному птахівничому заводі імені Фрунзе в Сакському районі Криму відбулося суттєве скорочення кадрів. Із трьохсот співробітників залишили до півсотні людей.
«Залишили тільки маткове, один цех, вирощування. На матковому, напевно, тридцять із чимось чоловік. І на вирощуванні, напевно, людей ‒ десять. Але охорони в нас дуже багато, тільки я не знаю, з якою метою їх тримають», ‒ розповідає працівник підприємства.
Цій птахофабриці майже 90 років. Її основний профіль ‒ розведення племінних курчат, але окрім цього у підприємства були ще корівники, свинарники та виноградники. У 90-х керівництво встановило новітнє обладнання й почало вирощувати нідерландських курей.
«Ми закупили німецьке обладнання з індивідуальним утриманням птиці, селекційної. Тобто якість обліку була вже точною. Що таке селекція? Це точність обліку. І тому це обладнання зробило великий фурор у нашому птахівництві», ‒ розповіла селекціонер Тетяна Целіщева.
«Охорони в нас дуже багато, тільки я не знаю, з якою метою їх тримають»
Доярка, герой соціалістичної праці Галина Попкова згадувала, як стала передовиком виробництва й отримала найвищу в Радянському Союзі нагороду для працівників ‒ Героя соціалістичної праці.
«Спочатку обслуговували 15-17 голів, а в підсумку ‒ 160. Ми віддавалися повністю роботі, у нас триразове доїння. Ми іноді опівночі додому прийдемо, а о 3 годині ми знову на доїння вже», ‒ каже Попкова.
Про нинішній стан фабрики жінка не може говорити без сліз.
«І що ви можете зняти про нашу фабрику... У нас немає ні птахофабрики, нічого немає... Ось бачите як, начебто й добре при Росії, а радгосп закинули, нікому він не потрібний», ‒ шкодує Попкова.
У нас немає ні птахофабрики, нічого немає... Начебто й добре при Росії, а радгосп закинулиГалина Попкова
До російської анексії Криму ця фабрика була в трійці лідерів, серед аналогічних підприємств України. Курчат і яйця постачали до 20 областей України.
«Ми були основним постачальником продукції добових курчат. На український ринок, одним із лідерів, 33 відсотки ринку належало саме Фрунзе», ‒ зазначає екс-директор Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе Андрій Пряхін.
«Наша продукція йшла на всю Україну. Ми виробляли кожне третє яйце. Це було наше», ‒ згадує результативність виробництва працівник птахофабрики ім. Фрунзе Віктор Коннов.
Калейдоскоп керівників
Після анексії півострова Росією підконтрольний Кремлю Мінсільгосп Криму націоналізував підприємство. Через недовіру тодішнього директора звільнили, російські ж ставленики довше, ніж декілька місяців на керівній посаді не затримувалися.
До російської анексії Криму фабрика була в трійці лідерів серед аналогічних підприємств України
«Ну, за ці чотири роки, як ми при Росії ‒ змінилося... змінилося осіб десять точно, дурдом був», ‒ розповіла місцева жителька кримським ЗМІ.
Критичної точки ситуація досягла восени 2018 року, тоді живність почали продавати за копійки, обладнання здавали на металобрухт, цехи закривали, а людей масово звільняли з роботи. У жителів Фрунзе увірвався терпець, і вони вийшли на пікет. У всьому звинувачували підконтрольну Кремлеві владу.
«Занепад почався, я вам скажу, як ми тільки перейшли до Росії. До цього, до 2014 року, в нас ніяких проблем не було», ‒ вигукує працівник птахофабрики ім. Фрунзе Віктор Коннов.
З приходом російської влади підконтрольний Кремлю Мінсільгосп Криму націоналізував підприємство
«У наш радгосп прийшли якісь прибульці. Продали все: курей ‒ за копійки, зерно ‒ за копійки, поля стоять чорні, корови мукають ‒ голодні. У нас стоїть кукурудза чорна, вона не забиралася», ‒ розповідає працівник підприємства Світлана Компанець.
За її словами, худобу залишили голодною при тому, що кормові запаси були.
«Цілий тиждень кури нічого не їли. Яйце впало, сьогодні на моєму пташнику було нуль яєць. А на пташнику на моєму сидить 14,5 тис. курей. От порахуйте, нуль відсотка. А раніше давали вони 97-96 відсотків, а зараз ‒ нуль», ‒ нарікає Віктор Коннов.
Працівники надіслали колективні листи до Держдуми Росії, до приймальні Путіна та до місцевої прокуратури. Однак ніякої публічної відповіді так і не отримали. Заява про соціальні гарантії і нового інвестора прозвучала тільки від одного кримського чиновника.
Продали все: курей ‒ за копійки, зерно ‒ за копійки, поля стоять чорні, корови мукають ‒ голодніСвітлана Компанець
«Підприємство «Розалія Агро» інвестує приблизно 40 мільйонів рублів для підняття птахофабрики на необхідний рівень продуктивного функціонування. Повідомляю, що ніхто з людей без роботи не залишиться», ‒ запевнив заступник голови підконтрольного Кремлю кримського уряду Юрій Гоцанюк.
Вторинна вигода
Але допомоги від інвестора не буде, переконані працівники підприємства. Окрім тваринницьких господарств, підприємство володіє ще трьома тисячами гектарів землі, 400 із них розташовані уздовж моря. Бажання захопити ці ділянки, на думку працівників фабрики, стало справжньою причиною банкрутства підприємства.
«Знайшовся якийсь там господар, йому птахи не потрібні... ферма не потрібна. Йому цікаві тільки поля та море ‒ все ‒ і більше йому нічого не треба», ‒ впевнена місцева жителька.
З часів обіцянок чиновників роботою екс-співробітників «Фрунзе» так і не забезпечили. Але й на пікети колишні працівники не ходять, та й з пресою спілкуються неохоче. Однак розуміють, що працювати підприємству залишилося лічені дні, фабрику, найімовірніше, закриють уже до весни, а нових джерел прибутку в місцевих жителів немає.
