Історія та люди Аксенова: хто написав підручник з «кримськими татарами-колаборантами»

Підручник з історії Криму для 10 класів, виданий кримськими вченими, може так і не дійти до шкільних парт. Після скандалу, що вибухнув навколо видання через розділи про «кримських татар-колаборантів» у роки Другої світової війни, його вилучили зі шкіл для додаткового вивчення фахівцями Міністерства освіти, науки та молоді Криму. Автори підручника поки не відреагували на ситуацію. Ми вирішили розповісти про них та їхні позиції щодо того, що відбувається.

Підручник «Історія Криму. 10-й клас» розроблений в межах федерального проекту «Історія Росії через історію регіонів». Видання готували 10 кримських вчених, переважно істориків, які багато років займаються науковою діяльністю. До науково-редакційної ради увійшли депутат підконтрольного Росії кримського парламенту, голова комітету з освіти, науки, молодіжної політики та спорту Володимир Бобков, міністр освіти, науки та молоді Криму Наталія Гончарова, голова Громадської палати Криму Григорій Іоффе та російський сенатор від Криму Сергій Цеков.

Підручник виданий московським видавництвом «Просвещение» і видрукуваний у друкарні «Тверського поліграфічного комбінату». Вчені підготували підручник у двох частинах. Але вже перша частина викликала скандал і дискусію щодо того, які наслідки вона може мати.

«Об'єктивний погляд» чи розпалювання ненависті?

Проект створення «Історії Криму. 10 клас» ініційований московським Державним академічним університетом гуманітарних наук. Регіональну історію в межах проекту мали подати вчені з різних регіонів Росії, а також Криму. Але на півострові створення підручника обернулося скандалом.

У розділі «Національна політика окупантів. Колабораціонізм» виклад історії найтрагічнішої дати в долі кримських татар ‒ сталінської депортації ‒ викликав запитання та нарікання як у самих кримських татар, так і в істориків. У підручнику кримським татарам несправедливо приписали активнішу й часто добровільну «колабораціоністську діяльність» у роки Другої світової війни в порівнянні з представниками інших національностей. Хоча це вже неодноразово спростували сучасні історики та дослідники.

Також автори підручника показали умови насильного виселення кримських татар з півострова у 1944 році занадто гуманними, написавши про отримання ними компенсацій за залишені будинки та господарство у вигляді безкоштовної їжі, присадибних ділянок та позик на будівництво житла. Хоча свідки депортації стверджують, що насправді нічого подібного не було, й багато кримських татар у засланні помирали від голоду та нестерпних умов життя.

У Кримській правозахисній групі в змісті цього розділу підручника знайшли «мову ворожнечі» і, щоб це не спричинило виникнення міжетнічних конфліктів, рекомендували підручник вилучити з переліку навчальних посібників і припинити його поширення.

Вилучити підручник з розповсюдження як «літературу, що сприяє розпалюванню міжнаціональної та релігійної ворожнечі серед майбутнього покоління» вимагала від міністра освіти Криму голова Об'єднання кримськотатарських працівників освіти «Маариф», Заслужений працівник освіти АРК Сафуре Каджаметова.

Вилучити підручник, переписати скандальну главу, а авторам вибачитися за свою роботу вимагає і депутат Держдуми Росії від Криму Руслан Бальбек та Рада кримських татар.

19 лютого стало відомо, що підручник вилучили з кримських шкіл. Його зміст вивчатиме спеціальна робоча група при Міністерстві освіти, науки та молоді Криму.

Автор скандального розділу

Ми вивчили авторський колектив скандального видання. «Історію Криму. 10 клас» писали відомі кримські вчені, кандидати та доктори наук. Як мінімум троє з них ‒ фахівці з етнічної історії півострова. Тому мало ймовірно, що може йтися про помилку або некомпетентність авторів підручника.

Автором скандального розділу є Сергій Юрченко ‒ проректор з міжнародної діяльності та інформполітики Кримського федерального університету імені Вернадського, член Експертно-консультативної ради при голові кримського уряду Сергії Аксенові (Аксьонові).

Юрченко ‒ вчений з великим послужним списком. Він є доктором політичних наук, професором, завідувачем кафедри політичних наук і міжнародних відносин Таврійської академії КФУ.

Закінчив з відзнакою історичний факультет, майже 30 років викладає історію та суспільствознавство, зокрема 15 років ‒ у філії Московського держуніверситету імені Ломоносова в Севастополі.

Раніше Юрченко очолював Громадську раду при Держархіві в АРК і був заступником голови Кримського товариства міжнародних зв'язків.

Сергій Юрченко поки ніяк не відреагував на скандал навколо його розділу в підручнику. Крим.Реалії він повідомив, що «готовий озвучити свою позицію», і попросив зателефонувати йому наступного дня, але більше не відповідав на наші дзвінки.

Проте 20 лютого прес-служба КФУ поширила інтерв'ю із Сергієм Юрченком, в якому він пояснює, що в роботі над підручником орієнтувався на документи НКВД СРСР. За його словами, документ фіксує, що частина населення Криму орієнтувалася на співпрацю з окупантами, і це були не тільки кримські татари.

Юрченко виступає проти того, щоб підручник вилучали з кримських шкіл. «Позиція авторів навчального посібника, зокрема й моя, полягає в тому, що видання виконане з дотриманням усіх наукових і методичних канонів, тому воно може й зобов'язане використовуватися в навчальному процесі. Ми прагнули дати зважену оцінку складному явищу. Те, що цей матеріал може викликати різні реакції, напевно, справедливо, але для мене справедливо й те, що виховати молоде покоління на основі неуваги до деяких важливих історичних сюжетів неможливо», ‒ сказав він.

«Можливо, можна було написати якось інакше»

Ще один співавтор підручника ‒ Олександр Герцен ‒ археолог, кандидат історичних наук. Більше ніж 40 років викладає в Кримському федеральному університеті (до анексії Криму ‒ Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського ‒ КР), зараз він ‒ декан історичного факультету Таврійської академії КФУ.

Практично всю свою кар'єру Герцен присвятив дослідженню середньовічного печерного міста-фортеці Мангуп. Також керував археологічними дослідженнями на Чуфут-Кале, Арабатській фортеці та фортеці Сіваг-Кермен. Є членом вченої ради Бахчисарайського історико-культурного заповідника, очолює секцію археології та етнографії Кримського відділення Російського географічного товариства.

У 2017 році Герцен до свого 70-річного ювілею був нагороджений підконтрольною Росії кримською владою медаллю «За доблесну працю».

Герцен ‒ один з активних прихильників російської анексії Криму. У 2016 році він просив президента Росії Володимира Путіна зберегти археологічну спадщину півострова й запрошував його на розкопки на Мангупі.

Вчений визнав, що автор розділу про Другу світову війну міг би викласти його по-іншому.

«Підручник ‒ дуже складний твір. Дуже складно знайти золоту середину та врахувати всі особливості, пов'язані з віком і психологією дітей. Є теми, які потребують акуратного та обережного викладу. І той сюжет, який викликав бурхливу реакцію, належить до таких важких тем. Можливо, можна було написати його якось інакше, на окремих моментах не акцентувати проблему на якийсь один конкретний етнос. Хоча те, що там викладене, не суперечить положенням, що устоялися в науці. Автор, який займався цим розділом, нічого від себе не придумав. Але, можливо, дійсно варто було згладити певні акценти. Хоча я не бачу тут чогось такого, що було зроблене з якимось негативним умислом», ‒ сказав він Крим.Реалії.

Олександр Герцен вважає, що через один розділ не повинні постраждати інші автори підручника.

Хто навчить кримських дітей історії?

Решту розділів підручника писали не менш відомі в Криму вчені з багаторічним досвідом викладацької діяльності. Серед авторського колективу зазначені:

• Петро Пашковський ‒ кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук і міжнародних відносин. Сім років викладає в Кримському федеральному університеті, автор понад 120 публікацій, серед них ‒ двох монографій. Пашковський ‒ колишній стипендіат Ради міністрів АРК.

• Сергій Філімонов ‒ доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Росії КФУ. За сумісництвом викладає на кафедрі історії та міжнародних відносин філії МДУ імені Ломоносова в Севастополі.

Філімонов ‒ Заслужений працівник освіти Криму, автор понад 500 робіт, присвячених маловивченим питанням історії російської інтелігенції, науки та культури в Криму і Росії у XIX-XX століттях.

Серед його робіт ‒ книга «Таємниці кримських катівень», що містить документальні нариси про жертви політичних репресій у Криму упродовж 1920-1940 років. З 2017 року Філімонов очолює Кримське відділення загальноросійського Товариства розвитку російського історичного просвітництва «Двоголовий орел».

• Елеонора Петрова ‒ доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Більше ніж 40 років викладає історію. Автор низки книг і монографій про історію Криму, редактор журналів «Вчені записки Таврійського національного університету імені Вернадського» та «Культура народів Причорномор'я». Член Таврійського науково-дослідного, методичного і культурного Центру елліністики «Ельпіда».

• Володимир Власов ‒ кандидат історичних наук, вчений секретар «Інституту археології Криму РАН».

Фахівець у сфері археології, історії, палеоетнографії стародавнього та середньовічного Криму та керамології. Присвятив кар'єру вивченню кримських пам'яток різних археологічних епох і культур.

• Дмитро Прохоров ‒ кандидат історичних наук, старший викладач кафедри документознавства та архівознавства КФУ.

Прохоров ‒ фахівець у сфері етноконфесійної історії Криму, минулого караїмів, євреїв, кримчаків і кримських татар. Автор досліджень з історії освіти, культури, релігії, просвітницької діяльності представників різних етнічних груп у Криму. Нагороджений премією АРК в номінації «Освіта».

• Юрій Могаричов ‒ доктор історичних наук, професор Інституту археології Криму Російської академії наук, «Заслужений працівник освіти АРК», член Вільного історичного товариства. Його наукова діяльність присвячена скельній архітектурі середньовічного Криму, історії півострова «хазарських часів» (VIII-X століть) та історії християнства в середньовічному Криму.

Могаричов відомий у Криму не тільки як вчений, а і як чиновник. До російської анексії Криму він очолював Рескомітет з охорони пам'яток історії та культури, був депутатом кримського парламенту і головою постійної комісії з культури, справ молоді та спорту.

Деякі автори підручника не приховують своєї політичної позиції щодо кримських подій 2014 року. Наприклад, активно співпрацює з кримською владою та підтримує «кримську весну» співавтор підручника Андрій Ішин ‒ доктор історичних наук, професор кафедри історії Росії Таврійської академії КФУ.

Він очолює кафедру соціально-гуманітарних дисциплін у Таврійській духовній семінарії при Сімферопольській і Кримській єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Ішин часто з'являється на кримському телебаченні, підтримуючи ініціативи підконтрольної Росії місцевої влади й засуджуючи українську владу за «замовчування історичної правди» про Другу світову війну та декомунізацію.

Членом авторського колективу підручника є й один із найближчих соратників кримської влади ‒ політолог Олександр Форманчук.

Він ‒ член Експертно-консультативної ради при кримському прем'єрі Сергії Аксенові, заступник голови Громадської палати Криму та керівник регіонального відділення фонду «Інститут соціально-економічних і політичних досліджень». Форманчук є одним з ініціаторів складання «досьє кримоненависників» ‒ списку політиків, журналістів і громадських діячів, які не визнають російську анексію Криму.

«Вибачатися не збираються»

Олександр Форманчук вважає безпідставними вимоги про вилучення підручника з історії Криму. Він розкритикував навіть кримського депутата Держдуми Росії Руслана Бальбека, наголосивши, що він «страждає манією величі, як Сталін». «Мені дуже шкода, що депутат Держдуми зійшов до такого низького рівня розуміння історичних процесів. Якщо ми замовчуватимемо все так, як він вимагає, то повторимо помилку України, коли відбулася фактична реабілітація ОУН-УПА», ‒ сказав він російському «Коммерсанту», додавши, що автори підручника «вибачатися ні перед ким не збираються».

Координував проект підготовки підручника заступник міністра освіти та науки Криму, «Відмінник освіти України» Айдер Аблятіпов. У кримськотатарському товаристві цим фактом здивовані найбільше, оскільки батьки Аблятіпова теж були депортовані з Криму в 1944 році, а тепер чиновник виявився причетним до виправдання цього факту.

Кримський історик Гульнара Бекірова припускає, що Аблятіпов міг взагалі не читати підручник перед тим, як той був надрукований, тому й не відреагував на скандальну главу. «Знаючи кар'єрну біографію Айдера Аблятіпова, я думаю, що він просто не читав, підмахнув, що там було. Імовірність того, що він усе це бачив, наближається до нуля. Можливо, якби бачив, то звернув би увагу», ‒ сказала вона Крим.Реалії.

Позиція самого Аблятіпова щодо скандалу навколо підручника поки залишається невідомою. З Крим.Реалії він відмовився спілкуватися на цю тему телефоном. «Я не знаю, хто ви, з ким я говорю. Як я можу викласти вам свою позицію? Прийдіть до мене й ми поспілкуємося», ‒ сказав він.

Як повідомили Крим.Реалії джерела, вихід підручника спричинив скандал всередині Міносвіти Криму. У відомстві вирішили не коментувати цю тему, поки видання не вивчать на предмет відповідності чинному законодавству та історичним реаліям. У наданні інформації відмовляють навіть підконтрольним кримській владі ЗМІ.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові