Кримська активістка Ірина Данилович, засуджена окупаційною владою півострова на 7 років за звинуваченням у зберіганні саморобного вибухового пристрою, 21 березня оголосила сухе голодування через те що у сімферопольському СІЗО їй не надають медичної допомоги. Що відомо про її стан здоров'я зараз? У чому небезпека сухого голодування? Наскільки системною є проблема ненадання медичної допомоги в кримських ізоляторах? Як правозахисники кваліфікують те, що відбувається з Іриною Данилович? Про це в ефірі Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із колишнім політв'язнем Володимиром Балухом, головою Центру прав людини «ZMINA» Тетяною Печончик та кримською правозахисницею Лутфіє Зудієвою. Про стан кримчанки розповів її батько Броніслав Данилович.
Ірина скаржилася на нестерпний біль у вухах, згадує Броніслав Данилович побачення з дочкою у сімферопольському СІЗО. Вони бачилися 20 березня.
«Натякнула, що збирається від безвиході оголосити сухе голодування. Казала: «Я не знаю, що робити. Це неможливо терпіти. Голова болить. Іноді втрачаю свідомість. Непритомнію», – передає батько слова доньки.
Помста за громадянську позицію
Це було друге з двох дозволених побачень на місяць. До квітня Броніслав Данилович не зможе нічого дізнатися про стан доньки. Торік у листопаді лікарі швидкої допомоги виявили в Ірини отит. Медиків викликали на засідання суду, де кримчанці стало зле. Вона скаржилася на різкий біль і часткову втрату слуху. Відтоді жодної допомоги не було. Батько припускає, що це помста за активну громадянську позицію Ірини.
Надія на світову спільноту. Готовий стати на коліна. Допоможіть мені врятувати дочку від вірної смертіБроніслав Данилович
«Як говорив один зі слідчих, тих, хто її катував у підвалах, бив головою об стіл, говорив – це тобі за боротьбу з ковідом. Є думка, що її замовили чиновники від медицини», – каже Броніслав Данилович.
Він сподівається, що розголос у ЗМІ може врятувати його дочку.
«У неї гнійник у вусі, а вухо поруч із мозком. Якщо піде гній або кров, яка там у неї після побоїв запеклася, це може потрапити в мозок, і це буде смерть. Надія на світову спільноту. Готовий стати на коліна. Допоможіть мені врятувати дочку від вірної смерті», – звернувся по допомогу батько Ірини.
Голодування – крайній ступінь протесту
Сухе голодування може призвести до дуже важких наслідків і навіть смерті, розповідає колишній політв'язень Володимир Балух. У 2018 році російська влада засудила його до 3 років і 7 місяців колонії-поселення та штрафу в 10 тисяч рублів за схожою статтею – «зберігання боєприпасів». А згодом, нібито за побиття начальника ізолятора тимчасового тримання, його засудили до 5 років. На знак протесту Балух тоді також оголошував сухе голодування. Для того щоб піти на такий крок, потрібна впертість і сильний характер, які має Ірина, каже Балух.
«Я не назву цей стан крайнім відчаєм. Це більше стан крайнього спротиву. Коли людину намагаються змусити жити тваринними інстинктами, у людини це спричиняє внутрішній спротив», – пояснює Володимир Балух рішення Ірини розпочати голодування.
Іншого шляху немає?
Вона вийшла на той рівень, коли іншого шляху немаєВолодимир Балух
Адміністрація СІЗО всіляко примушуватиме відмовитися від голодування, переконуватиме, провокуватиме їжею, розповідає колишній політв'язень. Останній етап – примусове харчування.
«Вона вийшла на той рівень, коли іншого шляху немає. Але коли, не дай Боже, вони почнуть застосовувати примусове годування... Це дуже небезпечний момент. Просто треба мати мудрість відступити. Відступити і не дати з себе знущатися», – каже Балух.
«Вимагаю припинити знущання». З листа Данилович
У розпорядженні Центру прав людини «ZMINA» виявилася копія заяви журналістки про початок голодування. Цитата з листа Ірини в підконтрольний Росії міський суд Феодосії: «Вимагаю припинити знущання з мене і оголошую сухе голодування з 8 години 21 березня до моменту організації для мене діагностики й початку лікування, або до моменту моєї біологічної смерті». Кінець цитати.
Ненадання медичної допомоги може вбити Ірину, каже голова Центру прав людини «ZMINA» Тетяна Печончик.
«Якщо отит розвинеться і перейде в менінгіт, це може призвести до смерті. Тому ми як правозахисники робимо все максимально можливе, щоб привернути увагу до надання медичної допомоги», – розповідає Тетяна Печончик.
Імена винних мають бути відомі
У Центрі прав людини «ZMINA» формують санкційні списки всіх причетних до незаконного позбавлення волі, фабрикації кримінальних справ в окупованому Криму. Це російські слідчі, прокурори, співробітники ФСБ та судді, які виносили незаконні вироки, розповідає голова Центру.
«У справі Ірини Данилович – це суддя Наталія Кулинська, яка наприкінці минулого року ухвалила вирок в абсолютно сфабрикованій справі про нібито зберігання Іриною Данилович вибухівки, яку їй було підкинуто, звичайно. Ми збиратимемо інформацію про співробітників пенітенціарної системи, які не дозволили вивозити наших в'язнів для отримання адекватної медичної допомоги», – каже Тетяна Печончик.
«Ми не повинні забирати з в'язниць тіла» – Лутфіє Зудієва
У Криму вже були випадки, коли ненадання медичної допомоги тим, кого утримували у в'язницях, призвело до трагічних наслідків, розповідає Печончик.
«Ми маємо вже й летальні випадки. Так, у лютому в місцях позбавлення волі померло двоє кримських політ в'язнів. Це українець Костянтин Ширінг та кримський татарин Джеміль Гафаров. Десятки інших політв'язнів мають серйозні захворювання, їм не надається допомога», – розповіла голова Центру ZMINA.
Про те, що Ірина Данилович у критичній ситуації, говорить і кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва. Вона впевнена, що лише привернення уваги світової спільноти: політиків, правозахисників, дипломатів може врятувати Ірину.
«Я боюся, щоб ми не повторювали історії, які були з іншими політичними в'язнями, яких або в критичному стані вивезли з СІЗО, коли неможливо було нічого зробити, або ми забирали тіла цих людей у розчині формаліну», – побоюється Лутфіє Зудієва.
Міністерство закордонних справ України закликало окупаційну владу негайно забезпечити госпіталізацію громадянської журналістки, «хвороба якої без термінового та комплексного лікування може призвести до смерті, як це вже сталося з політичними в'язнями Костянтином Ширінгом і Джемілем Гафаровим»
На відмову росіян забезпечити належне лікування Ірині Данилович звернув увагу міжнародної спільноти Омбудсмен України Дмитро Лубінець. Це «порушення прав і свобод людини, а також черговий лицемірний вчинок щодо українських громадян на окупованому півострові», заявив він.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
