Це дуже розумний хід – Лана Зеркаль про знижку на транзит газу для Путіна

Радниця міністра енергетики України, дипломатка Лана Зеркаль каже, що заяви президента Росії Володимира Путіна про те, що «вони виконують всі свої контракти – це блюзнірство і маніпуляція цифрами і фактами», а пропозиції щодо використання «Північного потоку-2»​ без сертифікації називає дуже явним шантажем. Чи може Європейський союз під тиском відступити від правил? Як Зеркаль оцінює пропозицію президента України Володимира Зеленського щодо знижки на транспортування газу українською газотранспортною системою? Чого в цій пропозиції більше: економіки чи політики? І чи буде тепло цієї зими в помешканнях українців? Про це і більше Лана Зеркаль розповіла в «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: За паспортом – Олена, а в житті – Лана. Хто придумав чи як так сталося?

– Так сталося ще за радянських часів. За паспортом радянським я була «Єлєна», а мама хотіла, щоб я була «Уляна». І тому в родині з’явилося щось посередині – ім’я Лана. Я взагалі дізналася, що я «Єлєна», тільки коли йшла до школи. А потім була дуже смішна історія, коли мене майже записали в атестат шкільний як Лану, незважаючи на те, що в документах я була Олена.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

– Говорити сьогодні будемо, ясно, не про імена, а про газ. Ситуація дуже непроста. Як вона буде розвиватися, зважаючи на те, що сусідня держава, здається, «присадила на газову голку» Європу?

– Вона є болючою для всіх зараз. У Європі зросли ціни на «енергетичний кошик», який включає вугілля, нафту та газ, на 95%. Тобто зараз всі відчувають, що це таке. І навіть напередодні саміту ООН, який буде присвячений питанням зміни клімату і має відбутися вже наприкінці цього місяця, це буде позначатися. Тому що, навіть не зважаючи на те, що всі хочуть досягнути нульових викидів до 2050 року, зараз у Британії повертаються до вугільної генерації і розконсервовують станції для того, щоб обігрівати мешканців.

Що стосується України, то, дійсно, ми знаємо, як ніхто, що таке «газові війни» і що таке газовий шантаж. У цьому році це дізналася і Європа. Бо вона зараз залежить від Путіна, який постачає понад 40% блакитного палива до ЄС.

– Президент України, зважаючи на ситуацію, яка відбувається зараз і в Європі, і в Україні, запропонував Володимиру Путіну чи «Газпрому»​, як правильніше буде сказати, – це, швидше за все, те ж саме, що якщо дорого прокачувати через Україну газ, то можна ж зробити знижку. Наскільки це вплине на Володимира Путіна?

– Я думаю, що це зараз дуже розумний хід. Тому що це дійсно зроблено, щоб допомогти Європі і Україні пройти цю критичну зиму. Насправді знижка запропонована всім, хто готовий постачати через Україну газ понад законтрактовані обсяги. І Україна готова надати додаткових обсягів в тих межах, в яких здатна прокачати українська газотранспортна система.

Дійсно, це має вплинути на наявність газу на європейському ринку, на ціни, і на можливість проходження зими. Тому що зараз знаємо, що рівень газу в європейських газових сховищах знаходиться на 86% від звичайної норми. А рівень газу в газосховищах «Газпрому» – це 25%. І якщо «Газпром» є свідомий того, що в нього є газ, а це не просто слова, то в них є можливості заповнити свої газові сховища і також забезпечити Європу тим газом, який вони говорили, що готові качати через «Північний потік-2» і не давити, не шантажувати цим Європу.

На мій погляд, це дуже гарний хід перед зустріччю «Великої двадцятки», яка має відбутися 30-31 жовтня.

– А наскільки вигідно економічно прокачувати великі обсяги за дешевим тарифом.

– Мені здається, що це не стільки про економіку, це про політику. Тому що цю дискусію почав Володимир Путін у прямому ефірі. І тому за тих обставин, які зараз існують, це питання вже балансування інтересів. Дійсно, «Нафтогазу» доведеться витратити певні кошти, які вони мали б отримати. Але ці кошти залишаться в України, і їх отримає оператор газотранспортної системи, а по-друге, можливо, ми потім зможемо забезпечити надання «Нафтогазу» якихось «зелених грантів», які допоможуть тому ж «Нафтогазу» перейти на біопаливо, або ще щось побудувати «зелене».

– Які шанси у Путіна відмовитися?

– У Путіна завжди є великі шанси, тому що він маніпулює. І немає межі його маніпуляції.

– Ціни на газ в Європі вже дуже високі. Це рекордні показники. Разом з тим пан Путін, виступаючи на форумі «Російський енергетичний тиждень» минулого тижня, заявив про те, що, мовляв, Європа сама винна в тому, що не закуповувала газ, а українська ГТС така, що от-от «лусне», якщо збільшити прокачку.

– Він дуже дивно робить акценти у своїх виступах. Як йому заманеться. Тому що вони зараз не допрокачують, навіть за ці можливості, за які вони вже сплатили. Вони не прокачують 20% того, що можуть прокачувати до Європи. Вони зараз прокачують на рівні 85 мільйонів кубометрів на день, а можуть прокачувати сплачені 120.

Тому говорити про те, що вони виконують всі свої контракти – це блюзнірство і маніпуляція цифрами і фактами. Тому що ще 2 роки тому, коли вони зупиняли на ремонт «Північний потік-1» влітку, ми прокачували 300 на день. І нічого з нашою ГТС не відбувалося.

Якщо порівняти кількість аварій, які відбуваються на російському маршруті і скільки в нас відбувається, то це не можна порівнювати! А вказувати на те, що він так вважає, не маючи жодних підстав для цього, воно наводить на думку, що вони, мабуть, щось замислили. І це є таким дуже тривожним.

– Що вони могли замислити?

– Ви ж знаєте цю історію про туркменську трубу, як одного разу вона просто зірвалася. Ну, так вийшло. Технічно.

– Тобто, як варіант, це може бути на вході в українську ГТС якийсь так званий теракт, так?

– Вони ж кажуть, що це не на вході, а це щось у нас може бути. Звичайно, дуже не хотілося би, щоб вони це випробовували на практиці.

– Яка насправді ситуація з українською ГТС, її зношеність? Бо Путін говорить про 80-85% зношеності.

– Наша ГТС дуже розгалужена. І в нас йде не одна нитка. А їх чотири. Це чотири великих труби, які працюють, незалежно одна від одної. Тобто в нашого оператора ГТС завжди є можливість маневру.

І говорити про зношеність, звичайно, можливо і доцільно, тому що її треба модернізувати, з точки зору, по-перше, викидів, по-друге, безпеки. І все це можливо робити, якщо ти знаєш, які в тебе плани на майбутнє і скільки ти будеш далі постачати, який у тебе взагалі бізнес-прогноз, як буде використовуватися твоя труба. А коли ми весь час залежимо від «політичної волі» того, хто постачає, і коли для Росії це не товар, а це засіб політичного тиску, то ми завжди дуже залежимо від настрою або політичної доцільності.

– Але разом з тим настрій Путіна – один, а настрій Європи – інший. Їм в першу чергу треба думати про те, як обігріти мешканців ЄС. Вони можуть і піддатися на шантаж.

– Це і напружує. Тому що шантаж вже дуже явний. Вони вже готові по «Північному потоку» прокачати до кінця цього року ще 5,6 мільярда кубометрів. А наша ГТС при цьому могла би прокачати 11! І вони її не використовують, тому що вони хочуть, щоб запустилися «потоки», які вони будуть повністю контролювати і фактично тримати Європу у своїх газових «обіймах».

– На сьогодні поки що Європа вимагає сертифікації «Північного потоку-2». І, власне, сама сертифікація – це процес від 6 до 10 місяців, наскільки я розумію.

– Це сертифікація оператора ГТС. Це швейцарська фірма, яка називається Nord Stream-2 AG, яка повністю належить «Газпрому». Вони хочуть застосувати найлегшу і найбільш, на мій погляд, контраверсійну модель сертифікації.

Вже висловилися щодо цієї моделі, щодо взагалі сертифікації наші польські колеги. І міністр енергетики і екології Польщі сказав, що це не тільки суперечить всім європейським правилам, але й дає підстави Польщі звертатися до антиконкурентного органу ЄС. Тому що Росія зловживає конкуренцією, недопостачаючи газ по чинних газопроводах, а змушуючи операторів купувати газ через свої власні інші газопроводи.

– Німецький регулятор готовий до сертифікації. Україна подала заявку на сертифікацію. Чи можуть цю заявку відкинути?

– Німецький регулятор почав розглядати заявку оператора «Північного потоку-2» ще у червні, вони почали подавати документи. У вересні вони тільки завершили процес передачі документів. У них є дійсно 4 місяці, щоб розглядати.

Україна подає свої заперечення або свою позицію і через своїх операторів на ринку (це «Нафтогаз»), і через оператора ГТС, який також подав свої заперечення і свої бажання щодо взяття участі в цій оцінці діяльності майбутнього оператора. А також польський регулятор звертався до українського регулятора ринку для того, щоб ми надали позицію, як буде впливати «Північний потік-2» на ситуацію з тарифами, на ситуацію з транспортуванням в Україні, взагалі на українських споживачів. І це також було подано на минулому тижні польським колегам, які фактично з власної волі звернулися до нас. Тому що знають, що ми як країна, не будучи членом ЄС, обмежені у своїх можливостях.

– Минулого тижня під час саміту Україна-ЄС президентка Єврокомісії говорила про це. Але, коли газ в Європі буде дуже дорогим, а опалювати домівки треба буде, чи не ризикне Європа сказати: будемо без сертифікації, але з газом?

– Такий ризик існує. Якщо не будуть запропоновані інші варіанти розв’язання цієї кризи, то, можливо, й ризикне. Наприкінці наступного тижня буде зустріч на рівні G20. І також буде обговорюватися, як будуть країни долати цей енергетичний виклик. Тому що Росія завжди користується кризовими ситуаціями. І цей рerfect storm, який зараз ми бачимо, використаний Путіним дуже добре. За перше півріччя цього року «Газпром» заробив понад 10 мільярдів. Це тільки за перше півріччя. А за друге півріччя – я думаю, що це взагалі якісь цифри, які ми собі ще не уявляємо.

– Якщо все-таки це буде розглядатися, що може G20 запропонувати Путіну, аби поставити в рамки?

– Я думаю, що нам треба перш за все думати, що ми можемо запропонувати, щоб забезпечити роботу нашої ГТС і наявність газу в нашій трубі безпосередньо цієї зими. Тому що «Газпром» може скористатися можливостями, які є в контракті. А там написано: «або бери, або плати». І просто сплачувати обсяги, як вони зараз сплачують обсяги на Угорщину, не використовуючи цих можливостей. І тоді для нас ця зима буде ще більш важкою. Тому я думаю, що нам також треба вирішувати і власні проблеми, і допомагати Європі у вирішенні їхніх проблем. Ми зараз намагаємося вирішувати ці проблеми, залучаючи США і Німеччину для того, щоб убезпечити себе від кризових ситуацій цієї зими. В наших газових сховищах більше газу, ніж в європейських. Але, знову ж таки, цей весь газ не належить Україні. І тому зараз потрібно вирішувати питання з тими експортерами, які зберігають газ в наших підземних сховищах для того, щоб цей газ залишався в Україні, але щоб це не було зроблено в порушення законодавства.

– Що для цього потрібно зробити? І чи потрібна для цього політична воля? Чи це економічні рішення?

– Це економічні рішення. Це рішення на ринку. І це взагалі питання спілкування з тими трейдерами, які зберігають газ в українських газосховищах.

– Це питання спілкування керівництва НАК «Нафтогаз», Міненерго?

– Це питання перш за все НАК «Нафтогаз». По-друге, це дійсно питання Міненерго. Тому що не треба створювати паніку. І в заявах Путіна, який каже, що вже зараз Україна збирається експропріювати цей газ, вони тільки сприяють цій паніці. І, на мій погляд, це робиться дуже свідомо Путіним для того, щоб цей газ вийшов з України, щоб нас поставити ще у більш скрутне становище.

– Що тоді економічним суб’єктам заважало це зробити раніше?

– Справа в тому, що вони ще не надали навіть свої номінації, коли вони збираються виводити або продавати всередині України. В принципі той ринок, який є всередині України, є доволі ліквідним. І вони зберігають тут газ для того, щоб ним торгувати.

Звичайно, що зараз в умовах таких високий цін дуже багато підприємств взагалі припиняють свою роботу. І, на жаль, це має вплив навіть на хімічну промисловість. І всі ми зараз говоримо про ціни на газ в прив’язці до наших домівок, але ж, знову-таки, якщо подивитися трохи далі, то це буде мати вплив і на врожай наступного року. Тому що для того, щоб починати всі сільськогосподарські роботи, потрібно мати також і добрива. А добрива виробляються з газу. І зараз зупиняються заводи, які виробляють ці добрива, бо воно просто стає золотим.

– Відповідно, і промисловість, якщо ціна на газ вища, то всі ціни на товари будуть так само вищими.

Ми маємо запитання від наших дописувачів в мережах «Твітер» і «Телеграм». Володимир Борисов: «Наскільки правдивими є чутки про те, що у січні наступного року Україну очікує щоденний дефіцит природнього газу на 50 мільйонів кубометрів?».

– Ці розрахунки можливі по пікових днях, коли дуже холодно і ми обмежені у своїх можливостях щодо підняття газу з підземних сховищ. Для цього існують певні техніки, якими володіє український оператор для того, щоб підтримувати тиск у трубі, необхідний для проходження таких пікових днів.

Звичайно, що ми не можемо передбачити в повній мірі, якою буде погода і як довго буде холодно. І ми розраховуємо, звичайно, на те, що буде продовжений транзит, і ми зможемо постачати газ з-закордону через реверс. Тобто все це дуже комплексна картинка, де все залежить від наявності всіх елементів у системі.

– Але постачання через реверс – якщо у Європі велика ціна, то, відповідно, вона такою самою великою чи ще більшою буде і в Україні.

– Питання в тому, як «Нафтогаз» забезпечить укладання контрактів і якими будуть ці контракти. В Європі існує механізм, при якому країни допомагають одна одній при настанні якихось надзвичайних подій. Україна також є членом однієї з груп. Це перше. По-друге, дійсно ніхто не хоче, щоб Україна замерзала. І перш за все Україна не хоче замерзати. Тому всі прораховують сценарії, в яких можуть бути складнощі. І при підготовці до цього зимового періоду вже розраховують на те, як будуть вирішуватися такі ситуації.

– Наскільки є небезпека в тому, що в хатах може бути холодно?

– Звичайно, що є небезпека того, що будуть обмежувати якесь постачання в пікові дні. Дійсно. Але це буде стосуватися не домівок, а підприємств, промисловості. Ми вже з вами проходили один такий момент у 2018 році. Було «прикрути», коли «Газпром» не постачав нам газ впродовж декількох днів, і ми були змушені в екстреному порядку купувати дорогий газ за кордоном, але це ніяк не позначалося на рахунках наших споживачів.

– Транзит Україною скоротився цього року на 17%, а в жовтні вже, здається, на 22%...

– На 30% скоротився по річному обсягу.

– Якщо вони виконають всі мінімальні зобов’язання стосовно 40 мільярдів, це все одно досить мало. Надалі якщо «Північний потік-2» буде підключений до загальної європейської енергосистеми…

– Питання в монопольному становищі «Газпрому». Якщо назвати всі речі своїми іменами, то Росія може впливати на всі ринки, тому що «Газпром» монопольно постачає газ через газопровід. Він єдиний в Росії має таке право. «Північний потік-2» вже має підпадати під європейське регулювання, так званий Третій енергопакет. І це передбачає проведення анбандлінгу, того самого процесу, який пройшов «Нафтогаз», де розділено функцію постачання і транспортування. Тобто «Нафтогаз» займається постачанням газу, закупівлею газу, виробництвом газу, видобутком. А вже наш національний газотранспортний оператор є тим оператором, який забезпечує постачання газу. Так само має відбутися і в Російській Федерації.

І це питання, яке є дуже чутливим для Путіна. Оскільки він розуміє, що це його залишить без основної «газової зброї». Якщо в Росії буде ринок і будуть оператори, які можуть постачати, окрім «Газпрому», а це і передбачає якраз імплементація цього Третього енергопакету, то тоді вже не буде такого диктату і можливості диктувати ціни з боку Російської Федерації. Тому буде ринок, на якому Україна може конкурувати своїми цінами на трубопровід.

– Ви згадували Польщу. Так, транзит газопроводом «Ямал-Європа» через Білорусь і Польщу до північної Німеччини з 1 жовтня впав більш ніж на 70%, якщо я не помиляюся, порівняно з серединою вересня. Але разом з тим я не чула, щоб, наприклад, Лукашенко висловлював якісь занепокоєння.

– Лукашенко отримав новий контракт по спеціальних цінах для Білорусі. Звичайно, що він не буде висловлювати своє «занепокоєння». А от Молдова і Сербія не отримали. Молдова отримала ще додаткові умови укладання цих контрактів. І зараз їм дуже важко. І вони звертаються якраз до України за допомогою, до ЄС.

– Румунський міністр звертався до ЄС за допомогою щодо Молдови, бо там критична ситуація.

– Там дуже критична ситуація. І проводили дуже багато зустрічей і розмов із Молдовою щодо того, як вирішувати цю кризу. І, зрозуміло, її можна вирішувати тільки спільно. Тому що Молдова – це перший дзвоник. В принципі ця криза буде притаманна всій Європі. І, на жаль, Україна наступна.

– Сталося так, як сталося. Знову ж таки, монополіст ні до чого? Чи як?

– Були і природні чинники і в Азії, і в Латинській Америці, і в Америці, і невистачання LNG. І воно буде зростати з часом, незважаючи на виробництво, яке зростає. Але попит і те, що газ фактично є перехідним паливом для Азії для досягнення цієї нульової емісії.

Воно все складається так, що ринкові ціни зараз диктують автократичні режими. І Путін не може не скористатися цим. Тому що він є найяскравішим представником цієї автократичної системи.

– «Турецький потік» (його згадував Путін під час цього «енергетичного тижня») наскільки впливає на те, що зменшується кількість газу через українську ГТС?

– На жаль, дуже впливає. І те, що ми постачаємо на 20% в цьому місяці менше, ніж заплановано, також результат запуску «Турецького потоку» і також результат укладеного Угорщиною контракту з «Газпромом» щодо постачання газу в Угорщину. І це пряме маніпулювання ринком, на яке зараз всі звертають увагу. І я думаю, що скоро будуть якісь певні рухи в напрямку захисту інтересів щодо конкуренції на європейському ринку і буде оскаржений цей контракт, який уклав «Газпром» з Угорщиною.

– Але оскаржувати можна довго...

– Можна.

– Ви добре знаєте справи в судах в міжнародних, як довго це може тривати, а в той час буде холодно або ціни будуть підвищуватися.

Все ж таки, суди – це одна складова. Інша складова – це якісь політичні дії. І якими зараз мають бути ці політичні дії українські, з одного боку...? Хоча, на жаль, так виглядає, що Україна на сьогодні не є суб’єктом.

– Ми трохи обмежені у своїх можливостях. І зважаючи на те, що ми і не є країною-членом ЄС, водночас у нас є інструменти, які ще можна використовувати. Це ж Енергетичне співтовариство, де ЄС є однією стороною цього енергетичного співтовариства. А Угорщина є країною ЄС. Тому будь-які порушення, які ми вбачаємо в діях Угорщини – це порушення дій ЄС. І тому цей майданчик як Енергетичне співтовариство можна використовувати. І я думаю, що ми будемо його активно використовувати, особливо зважаючи на те, що в наступному році Україна президентствує на цьому майданчику.

– Що, президентствуючи на цьому майданчику, можна буде зробити?

– Можна буде, по-перше, вирішити питання щодо невідповідності дій Угорщиною, а зобов’язанням, які взяв на себе ЄС, і разом вирішувати питання щодо того, як має бути змінена поведінка Угорщини, зважаючи на всі зобов’язання і необхідність перш за все країн-членів ЄС дотримуватися свого законодавства.

Але я думаю, що тут не тільки Україна буде зацікавлена. Тут буде дуже багато інтересів. І єдине, що ніхто не хоче в ЄС з трейдерів відверто йти в супротив «Газпрому». Тому що вони всі залежать від постачання газу «Газпромом». І це дуже шкода. Але така особливість цього ринку. Європа втратила пильність і дозволила «Газпрому» створити для себе дуже приємні умови функціонування.

– Лише пильність чи, можливо, все-таки був неабиякий лобізм? Бо, кажуть же ж, що «Газпром» використовує неабиякі кошти для цього.

– Ви абсолютно праві, це комплекс факторів. І лобізм – це один з цих факторів.

А ще питання того, що у «Газпрому» є своя довгострокова стратегія, яку він пристосовує до змін, які відбуваються навколо. А бюрократична машина ЄС зараз не в такому справному стані, щоб реагувати швидко на всі зміни, які відбуваються на газовому ринку, а тим більше, які пов’язані зі змінами зовнішнього середовища.

– Питання диверсифікації джерел енергопостачання – дуже обговорювані в Європі. В Німеччині так взагалі зараз дуже актуальні, зважаючи на те, що до влади приходять «зелені». Але разом з цим це такий процес довготривалий. І все ж, що в Україні планується зробити?

– Ми для себе бачимо пріоритет розвитку електрогенерацій. І на наступний рік ми плануємо завершити всі необхідні технічні передумови для приєднання до спільної європейської енергетичної системи. І, звичайно, в України є дуже великий потенціал, який може нам в майбутньому дозволити взагалі відмовитися від імпорту газу і зробити заміщення, не роблячи газ тим самим перехідним паливом.

І моє розуміння полягає в тому, що ЄС дуже зацікавлений в тому, щоб Україна стала частиною цього ринку. Ми маємо надлишкові потужності, які працюватимуть набагато краще і будуть мати додаткову бізнес-привабливість, коли ми станемо частиною європейського ринку. І тоді в нас будуть розвиватися і альтернативні джерела енергії, і тоді прийдуть і інвестиції у цю сферу, тому що будуть створені умови, які дозволять експортувати цю електрику в сусідні країни.

– Єгор Кичко запитує: «Чи буде Україна відновлювати імпортувати електроенергію з Білорусі?». Я так розумію, що ні.

– Мені так здається, що тут треба виходити і з політичних міркувань, але й не забувати, що є критичні якісь періоди, які пов’язані або з плановими ремонтами на атомних станціях, і виходити з доцільності або важливості того, щоб у нас не було ніяких блекаутів.

– «Що зараз з морськими родовищами та вишками, які захопили росіяни? Коли будуть рішення по них і перші компенсації?». Не знаю, наскільки до вас це запитання.

– Це з мого минулого. Але тут є питання того, що всі ці вишки зараз працюють. Вони «націоналізовані» так званою «кримською владою», тобто Російською Федерацією. Україна в особі «Нафтогазу» вже виграла по суті ці суди. Залишилося тільки визначення суми компенсації. Але зважаючи на COVID-19, на жаль, всі слухання перенесені більш ніж на рік. І тому відтерміновується і фінальне рішення.

– Запитує Антон Гвоздіков: «Що нам робити, коли країни ЄС почнуть масово укладати угоди з Російською Федерацією в обхід української ГТС?».

– ЄС так побудований, що, все ж таки, у нього є якісь принципи. Якщо вони взагалі перестануть дотримуватися своїх принципів, то й не буде ЄС і буде хаос. А що буде в хаосі – ніхто не знає.

– Ви на початку сказали, що ви – радниця міністра енергетики. Так от, Seroff запитує: «Як влаштуватися в Міністерство енергетики на роботу?». Ви зараз скажете, що я – радниця позаштатна.

– Так. Але я знаю, що конкурси існують і що цим займається державний секретар.

– «Джек Болдуін» запитує: «Коли ви нарешті створите або долучитеся до створення нової партії з адекватними людьми?».

– «Джеку Болдуіну» я можу сказати, що «Джек Болдуін» також може створити свою партію і долучати всіх до своєї партії. А мені є чим займатися і без цього.

– Так тут ще запитують: коли у президенти підете?

– У нас є президент.

– Ви, до речі, в одному з інтерв’ю говорили про те, що серед нової «порослі» чи нових кандидатів можливих на наступних президентських виборах Віталій Кличко і Дмитро Разумков.

Дмитро Разумков тоді був головою Верховної Ради, на той момент і в партії «Слуга народу», а зараз його шляхи, здається, з партією і з президентом трохи розходяться. Наскільки його шанси збільшилися до того, про що ви говорили?

– Я – принаймні не політичній оглядач. І питання тоді було в тому, кого я не бачу, а хто має шанси. І я говорила про те, що в Америці, коли ми були, то нас розпитували про цих двох осіб. І я виходила з того, що якщо про них розпитували, то, мабуть, вони є якимись потенційними кандидатами.

Що стосується мого бачення, то, знаєте, ми такі мінливі, у нас так змінюються настрої – сьогодні ми підтримуємо когось, а завтра ми вже розчаровані.

Питання в тому, що немає чарівників, ніхто не може щось зробити миттєво. А ми всі чекаємо на те, що зміни будуть так, щоб все змінилося навколо на краще, а нам не потрібно було би змінюватися. Мені здається, що нам першим треба змінюватися і змінювати свої погляди на те, що відбувається.