Михайло Маглов, Тимур Олевський, Дмитро Трещанін
Компанії, які можна пов’язати з російським олігархом Євгеном Пригожиним, здобули з 2011 року принаймні 5 тисяч 393 державних контрактів на суму понад 209 мільярдів рублів (приблизно 3,2 мільярда доларів США), свідчить розслідування проекту Радіо Свобода «Настоящее время», що здійснюється з участю «Голосу Америки», спільно з російським антикорупційним сайтом «Муніципальний сканер».
Більшість контрактів стосуються постачання послуг харчування й інших послуг військовим частинам, але пов’язані з Євгеном Пригожиним компанії також обслуговують харчуванням школи і заклади охорони здоров’я.
Справжнє число контрактів може бути більшим – зокрема, тому, що Пригожин створив непрозору мережу власності, через що важко відстежити всю його діяльність, а ще тому, що 2017 року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв ухвалив рішення, що дозволило державному органові військового постачання «Воєнторг» та іншим дочірнім підприємствам Міністерства оборони Росії засекречувати інформацію про державні закупівлі.
Але свідчення, у вигляді судових та інших документів, підтверджують, що деякі з компаній Пригожина надають послуги військовим частинам, хоча не мають офіційно зареєстрованої участі в держзакупівлях. Такі компанії, пов’язані з Пригожиним, як, наприклад, «МТЦ», «Піщевік», «Общепіт», «Меркурій» чи «АСП», вказані на сайті «Воєнторгу» як «партнери в організації харчування».
Проект «Настоящее время» викрив значний обсяг інформації, що висвітлює складні взаємні зв’язки цих компаній із бізнес-імперією Євгена Пригожина.
Багато з цих компаній перебувають у власності чи під керівництвом відомих партнерів Пригожина, інші мають спільну юридичну адресу чи контактну інформацію з відомими компаніями його імперії. Кілька з них у суперечках із Міноборони чи іншими російськими урядовими органами представляє та сама адвокатка, Ірина Медведь.
Коли 2017 року Міністерство оборони Росії позивалося до свого ж дочірнього «Воєнторгу», звинувачуючи компанію в порушенні умов контракту, третіми сторонами у справі стали компанії «Піщевік», «Коллектів-Сервіс», «Общепіт», «МТЦ» і «Меркурій» – і всі їх, за даними судових документів, представляла теж одна юристка, ім’я якої навели як К. В. Сходкіна.
Професор Санкт-Петербурзького фінансового університету Сергій Черних каже, що такі зв’язки можуть бути випадковим збігом, але можуть означати й пов’язаність компаній, що мала б привернути увагу органів фінансового моніторингу.
«Токсичність»
Проект «Настоящее время» також попросив вивчити складну мережу зв’язків між фірмами Пригожина двох фінансових фахівців, які не захотіли, щоб їхні імена згадували – один із них при цьому заявив щодо Пригожина: «Враховуючи «токсичність» джентльмена, про якого йдеться, я згоден бути «джерелом із ділових кіл».
«Це класика, – каже цей анонімний експерт. – На конкурс виходять дві або три структури, всі вони ваші, і ви виграєте контракти з мінімальним кроком. Ви створюєте якийсь нібито не пов’язаний один з одним холдинг, хоча іноді заходять на закупівлі навіть компанії, які пов’язані адресою, директором, емейлом. Тобто це перевіряється, це було тисячу разів насправді і буде ще тисячу разів. За це можна сісти».
Журналісти направили головній компанії Євгена Пригожина, «Конкорд менеджмент і консалтинг», список запитань із проханням прокоментувати розслідування. Прес-служба організації заявила через соцмережу «ВКонтакте», що не зобов’язана відповідати на запитання проекту, а Євген Пригожин назвав співавтора статті Тимура Олевського «дрібним, брудним виродком».
58-річний Пригожин має близькі особисті зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним, його називають «кухарем Путіна» через те, що його компанії забезпечують послуги харчування для Кремля.
Йому і трьом пов’язаним із ним компаніям у США висунули обвинувачення за підозрою у виконанні керованого Кремлем плану впливу на президентські вибори 2016 року на користь Дональда Трампа. Він, як вважають, контролює «Агентство інтернет-досліджень», більше відоме як «петербурзька фабрика тролів», що причетне до численних кампаній дезінформації в соцмережах у США і європейських країнах. Також вважають, що він контролює і російську приватну військову компанію, відому як «Вагнер», що забезпечує найманців для операцій у таких регіонах, як Україна, Сирія, Африка й деінде.
Пригожин перебуває під індивідуальними санкціями США через його роль, як кажуть у Вашингтоні, в підтримці російської анексії українського Криму 2014 року і воєнного втручання Москви на сході України проти української влади.
Пригожин, який народився в тодішньому Ленінграді 1961 року, 1979-го був засуджений за пограбування і отримав умовний термін. 1981-го йому дали вже реальний 12-річний термін за пограбування, шахрайство і організацію проституції. Решту того десятиліття він відбув за ґратами. Вийшовши на волю, він узявся за харчування – почавши з мережі кіосків із гарячими сосисками в Санкт-Петербурзі, місті, де починав свою кар’єру і Володимир Путін.
Детальніше про подробиці розслідування діяльності Євгена Пригожина і його компаній читайте в оригіналі російською мовою на сайті проекту «Настоящее время».
Імперія Пригожина: від котлетки в їдальні до найманців у Центральній Африці (рос.)
Земля, вода і небо Євгена Пригожина (ч. 1) (рос.)
Котлетки псів війни (ч. 2) (рос.)
Не «ПВК Вагнера», а армія Пригожина: СБУ проти «кухаря» й інше (ч. 3) (рос.)
