Литва змінила в себе офіційну назву Грузії на Сакартвело. Тбілісі вже понад десять років переконує своїх міжнародних партнерів відмовитися від назви «Грузія», бо це найменування – російське. Такі спроби активізувалися після російсько-грузинської війни 2008 року. Україні варто наслідувати литовський досвід? Чи це питання другорядне, яке має цікавити не політиків, а любителів топоніміки?
Назву «Gruzija» залишили використовувати в публічному просторі, а в офіційних документах Литви є від нового, 2021 року інше найменування – «Sakartvelas». Про це заявив голова Державної комісії з литовської мови Аудріс Антанайтіс, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на BNS. Три роки тому в Литві затвердили Сакартвело другою неофіційною назвою держави на південно-східному узбережжі Чорного моря. Після перехідного періоду цю назву вирішили зробити офіційною. Як зазначив Аудріс Антанайтіс, вона прижилася в суспільстві надзвичайно швидко.
- А Грузією цю державу іменують у Росії та Україні
Таким чином уперше держава ЄС стала використовувати назву Сакартвело – саме так називають свою країну грузини. (Сакартвело – «країна картвелів», від Картлі – одного з основних регіонів цієї держави). У світі переважно використовують латинську назву Георгія (Georgia). А Грузією цю державу іменують у Росії і ще приблизно у двадцяти країнах, у тому числі в Україні. Від назви «Грузія» в офіційних документах відмовилася не тільки Литва. Також це зробили, зокрема, Ізраїль, Південна Корея, Японія. Хоча вони використовують назву Георгія (Georgia), а не Сакартвело. Власне, грузинські керівники схвалюють і такий підхід. Аби не найменування «Грузія». Як заявляв чотири роки тому литовським журналістам тодішній президент Грузії Георгій Маргвелашвілі, «зміна назви на європейську «Георгія» або грузинську «Сакартвело» краще відображала б наші відносини, оскільки ми спілкуємося один з одним безпосередньо, а не через російський вектор». Водночас три роки тому Грузія затвердила нову назву Литви у грузинській мові – «Лєтува».
Насправді «Сакартвело» – це і є справжня назва державиБачо Корчилава
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода журналіст, колишній пресаташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава, «Грузія» – це імперська назва.
«Насправді «Сакартвело» – це і є справжня назва держави. Той же переклад «Georgia» – результат перекладу з російської. Повернення до назви «Сакартвело» – це важливо, але може зайняти не один рік. Гадаю, з часом усі прийдуть до розуміння, що варто називати «Сакартвело». Просто потрібен час. Зрештою поступ уже є. Якби людям у світі сказали 20 років тому, що є така держава Сакартвело, переважна більшість не зрозуміла б, про яку державу мова? А тепер держава Грузія у світі відома. Ці речі цікаві не лише любителям вивчення топоніміки. Тут є і політичний момент важливий. От якщо говорити про Україну – у перші роки після розпаду СРСР навіть більшість західних політиків не дуже відрізняли Україну від Росії. А через 29 років після розпаду Радянського Союзу на Заході чітко розрізняють, що це – різні держави. Але для цього знадобилися роки і маса політичних катаклізмів. І тому Грузії для повернення її історичної назви знадобиться багато років. І на цьому шляху зроблені тільки перші кроки», – констатує Бачо Корчилава.
- «Повернення до історичних назв держав – це правильно»
Повернення до витоків заважати не може, нічого страшного у зміні назви певних держав немає. Особливо, коли повертаються до автентичного найменування. Це зауважив у коментарі Радіо Свобода міністр закордонних справ України 2007–2009 років Володимир Огризко.
Причому він мав на увазі не лише Грузію-Сакартвело і не тільки держави.
Замість «Kiev» нарешті почали правильно називати «Kyiv»Володимир Огризко
«От була тривала дискусія, як називати столицю Китаю. Ми звикли називати її «Пекін». А китайці пропонують і, власне, поступово-поступово замість «Пекін» тепер столицю КНР усе частіше називають «Beijing». Або навіщо далеко ходити – наша рідна ситуація: замість «Kiev» нарешті почали правильно називати «Kyiv». І вимовляти це українською, а не з російської кальки. І це стосується не лише назв держав, міст. Наприклад, святкування Різдва в Україні. Весь світ святкує 25 грудня. Але у нас, а також у Росії, Білорусі через певні історичні обставини, перехід свого часу на новий календар святкують поки що з 6 на 7 січня. І мені здається, що митрополит Епіфаній має рацію – тут потрібна не революція, а поступове усвідомлення нашими громадянами, що варто святкувати Різдво, так би мовити, в одному історичному підході», – каже Володимир Огризко.
Поспішати в таких речах не варто, цей процес може бути затяжним, додає дипломат. Якщо суспільство неготове, варто дочекатися, коли воно «дозріє».
«Усе відбувається паралельно з переосмисленням історії певної держави, її традицій тощо. Якщо говорити про Україну, скільки вже у нас триває дискусія, що варто називати «Русь-Україна»? Справді, не було ніякої Київської Русі, була Русь із центром у Києві. Бо називали «Київська Русь», щоб потім з’явилася «Московська Русь», «Рязанська Русь» і так далі. Хоча насправді була одна Русь. От і є дискусія досі, чи варто нам повертатися до тієї історичної назви, чи ми беремо цю нашу рідну українську назву і залишаємо її? Зрештою, це все пов’язано – історія, політика, топоніміка й головне – готовність суспільства. Це питання не революційне, а еволюційне», – вважає ексглава МЗС.
Також назви держав (або певних міст) можуть використовуватися певний час паралельно, зауважує Володимир Огризко. Той же китайський приклад показує, що все активніше використовують автентичну назву, але в дужках пишуть «Пекін», щоб люди розуміли, про що йдеться. Тобто, може бути певний перехідний період, але повернення до історичних назв держав – це правильно.
- Ukraine чи the Ukraine?
А народний депутат від «Слуги народу», член парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Святослав Юраш констатував Радіо Свобода, що відносини України з тією ж Грузією настільки глибокі, багатогранні, що складно уявити, як ще більше їх зблизити. Юраш питання зміни назви держави вважає цікавим, але варто його ухвалювати після широкого обговорення.
«Обговорення в Україні й після обговорення з грузинськими колегами (я принаймні хотів би дізнатися їхню думку). Загалом певні кроки виглядають, звичайно, правильно, але іноді це може бути замінником інших потрібних конкретних кроків у двосторонніх відносинах. Тобто, повторюю це – цікава ідея (щоб Україна стала офіційно називати Грузію Сакартвело – ред.), але щоб я це повногранно міг коментувати, я маю поспілкуватися з грузинськими колегами», – сказав депутат від «Слуги народу».
Водночас Святослав Юраш згадав давню дискусію – Ukraine чи the Ukraine? (Така дискусія була, зокрема, у червні 2017 року, коли президент США Дональд Трамп під час візиту до Вашингтона тодішнього керівника України Петра Порошенка висловився про нього як про президента the Ukraine. На це звернуло увагу американське видання The Washington Post. Воно нагадало, що в англійській мові артикль the з назвами країн, як правило, не вживається (винятки, відповідно до CIA World Fact Book: the Bahamas, the Gambia). Але форма the Ukraine була популярною в англомовному світі впродовж десятиліть, про що свідчить графік на Google Books. Однак після здобуття Україною незалежності більшість англомовних новинних агенцій прийняли бажання України бути Ukraine, а не the Ukraine. Артикль, за твердженням автора The Washington Post, може асоціюватися з її радянським минулим, коли вона була Українською Радянською Соціалістичною Республікою (the Ukrainian Soviet Socialist Republic), або натякати на її зв’язок із більшим сусідом через подібність назви Україна до слова «окраїна» – ред.).
Такі деталі подеколи не відображають сутіСвятослав Юраш
«У нас є певна категорія людей, яких тіпає, коли наші англомовні партнери називають Україну «the Ukraine». Я особисто вважаю, що такі деталі подеколи не відображають суті. Подеколи відсутність глибинних знань у певних питаннях у деяких міжнародних партнерів не замінює того факту, що ці партнери бувають Україні дуже корисними», – зазначив Святослав Юраш.
Тим часом Литва, змінивши в себе офіційну назву Грузії на Сакартвело, може перейменувати в офіційних документах і Білорусь. Цього не виключив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, інформує BNS. Якщо таке рішення Вільнюс ухвалить, замість Baltarusija («Біла Росія») буде Belarus.
