Доступність посилання

ТОП новини

«Інвестицій не видно»: хто готовий вкладати гроші в Крим


Анексований Крим очолив медіарейтинг інвестиційної привабливості регіонів сусідньої Росії, свідчить дослідження, проведене в березні Агентством стратегічних ініціатив у співпраці з компанією «Медіалогія» та комунікаційною групою Publicity.

Згідно з опублікованими відомостями, обсяг інвестицій в основний капітал на душу населення в Криму з 2014 року збільшився в 7,7 раза, а вкладення в економіку півострова склали 296 мільярдів рублів. При цьому, судячи з опису, Медіарейтинг формується на основі згадок у російських федеральних і регіональних ЗМІ про те, як покращується інвестиційний і діловий клімат регіонів Росії.

За інформацією російського віце-прем'єра Криму Ірини Ківіко, у Крим інвестували 659 мільярдів рублів із моменту початку анексії. Чиновниця запевняє, що більш ніж половина від цієї суми ‒ небюджетні, тобто приватні інвестиції, і що будь-який підприємець, зацікавлений інвестувати в Крим, гарантовано отримає підтримку з боку влади. За інформацією з сайту російського уряду Криму, зараз на півострові реалізують 194 інвестиційних проекти, що дасть можливість у майбутньому створити понад 14 тисяч робочих місць.

Автор російського проекту «Трін-Інвест» Андрій Власов закликає чітко розрізняти приватні інвестиції та вкладення з російського бюджету.

‒ Якщо ми говоримо про державні інвестиції, там інфраструктурні проекти та якісь ще, які дають не тільки прибуток грошовий, а й репутаційний, це якість життя, покращення інфраструктури. Ось реконструкція Ялтинської набережної ‒ чи можна вважати це інвестицією? Звичайно, це інвестиція ‒ покращення зовнішнього вигляду міста, комфорт для відпочивальників та городян, але я не знаю, кому вона принесе прибуток. У ситуації з санкціями, з тим, що хтось визнає Крим російським, хтось не визнає ‒ звісно, приватні та дрібні інвестори намагаються скористатися цим, поки великі інвестори бояться. Вони бачать ці можливості, але не можуть прийти, а дрібні намагаються зайняти це місце, для них це не проблема. Звичайно, в такій ситуації великі державні інвестиції переважатимуть.

Андрій Власов вважає, що найголовніше для економіки будь-якого регіону ‒ це створення інвестиційного клімату.

Якщо у вас підприємець відчуває себе захищеним, він бачить, що не буде ніякого тиску, то обов'язково прийде
Андрій Власов

‒ Якщо у вас підприємець відчуває себе захищеним, він бачить, що не буде ніякого тиску, то обов'язково прийде. Це найголовніше, що необхідно робити владі, тому що проблеми з корупцією та з судовою системою в Росії гальмують процес. А те, що хтось більше зараз вкладає, хтось менше, це другорядне. Зараз інвестори побачать цей рейтинг і перевірять ‒ приїдуть, поговорять із іншими такими ж підприємцями, які вже працюють. Вони дізнаються, чи так це насправді, чи є підтримка з боку влади, чи є перепони. Якщо вони бачать, що тут є якийсь підступ, що влада лукавить, цінність цього рейтингу девальвується. Все вирішується на практиці.

Голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов стверджує, що далі декларацій великі приватні інвестиційні проекти на півострові не заходять.

‒ Я критично ставлюся до різного роду медіарейтингів. Якщо йти за цією логікою, у нас Крим весь час на першому місці, Сергій Аксенов (Аксьонов) то на першому, то на другому місці, але практичних результатів для республіки це ніяких не дає. Як можна виміряти інвестиційний клімат кількістю згадувань у ЗМІ? Якщо в нас провели Ялтинський економічний форум за 100 мільйонів рублів, то, напевно, ця подія в інформаційному просторі створила певний фон, але це не означає, що інвестиційний клімат будь-яким чином змінився. У нас дуже багато людей приходять із інвестиціями, укладають угоди на великі суми, але далі цього інвестицій не видно. Я не знаю жодного приватного інвестпроекту на значну суму, який був би реалізований у Криму, ‒ хоча б кілька сотень мільйонів рублів.

Олег Большедворов
Олег Большедворов

Ілля Большедворов вважає, що у випадку з сільським господарством, де дійсно є інвестиції, було б доречніше підтримувати місцевого виробника, а не бізнесменів зі сторони.

‒ Якщо говорити про реалізовані інвестиційні проекти, це будівництво житла, а будується воно за схемою пайової участі, з інвестиціями тих людей, які купили там квартири на тій чи іншій стадії. Про такі інвестиції ми говоримо? Головний інвестпроект, оголошений на Ялтинському економічному форумі, ‒ це будівництво мікрорайону в Сімферополі на місці аеропорту малої авіації «Заводське», який діє й зараз. Тобто люди будуть скидатися, щоб забудовник міг збудувати та продати квартири ‒ в унікальному абсолютно місці, де є дешеве обслуговування для авіалюбителів, яке могло б просувати на міжнародній основі авіаспорт у нас. Це спорт багатих людей, це інший рівень. Можна було б розвивати санітарну та пожежну авіацію в Сімферополі, але цим ніхто не займається... Проблема в керівництві Криму.

Український економічний експерт Євген Невмержицький наполягає на тому, що російські програми підтримки інвесторів не здатні виправити головний недолік Криму.

Навіть якщо вся адміністративна сила Росії буде спрямована на те, щоб цей регіон підняти, природно не вийде цього зробити
Євген Невмержицький

‒ Інвестиції вимагають захисту, комфорту та спокою, гроші люблять тишу ‒ це аксіома. Безумовно, статус Криму, який суперечить міжнародному праву, має першорядне значення. Навіть якщо вся адміністративна сила Росії буде спрямована на те, щоб цей регіон підняти, природно не вийде цього зробити. Інвесторами можуть бути тільки росіяни, а закордонні інвестори сюди не можуть прийти, оскільки територія перебуває за межами міжнародного права. Навіть те сприяння, яке дає федеральний бюджет, ведеться не на належному професійному рівні. Тому можна спостерігати швидше деградацію в інвестиціях. Є об'єктивні закони, які діють поза волею людей. Інвестиції вимагають не просто заяв, а конкретних дій та успішних проектів. Навіть російські громадяни розуміють, що питання Криму перебуває в підвішеному стані, що вони не можуть бути впевнені у своїх інвестиціях.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG