Вивести з «тіні» високими тарифами на послуги ЖКГ ‒ таку пропозицію озвучив російський глава Криму Сергій Аксенов щодо кримчан, які неофіційно надають послуги з розміщення туристів.
Обсяги споживання послуг ЖКГ у таких випадках Аксенов запропонував рахувати «за допомогою ресурсників». При цьому власникам офіційно зареєстрованих малих готелів кримські чиновники обіцяють підтримку.
«Практично в усіх курортних містах існує нелегальний бізнес, коли власники здають в оренду житлоплощу, при цьому податки в бюджет, відповідно, не платяться. При цьому кількість споживаної електроенергії, водопостачання та інших ресурсів значно зростає. Потрібно зобов'язати всіх власників малих готелів легалізувати свій бізнес і укласти контракти з ресурсопостачальними організаціями», ‒ сказав Аксенов.
За його словами, йдеться про близько три тисячі міні-готелів на півострові.
Голова асоціації малих готелів Криму Наталя Стамбульникова вважає таку ініціативу вдалою, однак, на її думку, аспекти закону «необхідно опрацювати».
Не думаю, що цей важіль впливу на нелегальний, чорний ринок, якось посприяє тому, що у легальних підніметься цінаНаталя Стамбульникова
‒ Взагалі, ідея сама собою непогана. Це здорово ‒ вивести їх з тіні. Найголовніше, щоб не постраждав білий бізнес, на жаль, тепер ніша гостьових будинків підвисла, ось у цьому проблема є. Деякі люди звикли давати хабарі, не вірять, що щось зміниться на краще. На жаль, такі псевдопідприємці існують, і нам дуже прикро, що доводиться платити нормальну кількість податків, тобто у нас більші витрати, ніж у поруч розташованих «тіньовиків».
Багато наших гостьових будинків платять зовсім не за побутовим тарифом. Наприклад, Судацький регіон. Там куб води ‒ 129 рублів. Це вже завищені тарифи. Не думаю, що цей важіль впливу на нелегальний, чорний ринок, якось посприяє тому, що у легальних підніметься ціна. Якщо застосувати адекватні вимоги, опрацювати закон, то багато хто сам захоче вийти з тіні.
На думку гендиректора Sudak Hostel Наталі Кириченко, зростання тарифів є несправедливим відносно тих, хто веде свій бізнес чесно.
Я взагалі не бачу в цьому ніякої соціальної справедливостіНаталя Кириченко
‒ Я працюю з 2014 року в російському законодавчому полі легально. Точно так само це торкнулося і мене. Я не розумію, яким чином можна вивести з тіні готелі, підвищуючи комунальні тарифи. Як можна простимулювати тих, хто платить податки, хто працює легально, для того, щоб вони продовжували платити податки й працювати легально, підвищуючи тарифи всім.
Виходить, що мої сусіди, колеги, точно так само працюють, але не є ІП, не платять податки, але платять підвищений тариф; і я, працюю легально, але я також разом з ними отримаю підвищений тариф. У чому сенс цієї легалізації, чесно кажучи, я не розумію.
І ще один момент. У нас засоби розміщення ‒ це приватні, житлові будинки. У них живуть люди, прописані, зареєстровані, просто як сім'я, до того що зайві площі там здаються. Але тариф підвищений застосовується абсолютно до всіх. Тобто і моя дитина, і мій чоловік, і я користуємося за комерційним тарифом водою. Я взагалі не бачу в цьому ніякої соціальної справедливості.
Міністр ЖКГ АР Крим у 2010-2011 роках Микола Порицький вважає оптимальним вирішенням проблеми ‒ вести облік фактичного споживання комунальних послуг у тому чи іншому будинку.
Найбільш правильне рішення ‒ це встановлення житлового облікуМикола Порицький
‒ Можна дистанційно отримувати відомості. Фактичне споживання ‒ найоптимальніший варіант вирішення цього питання. І до окупації було будівництво та експлуатація будинків, особливо в прибережній зоні, під виглядом житлового фонду, а насправді це все використовувалося зовсім для інших цілей. Мабуть, зараз проблема остаточно вилізла назовні, проблема з нестачею водних та інших ресурсів. Тому я вважаю, що все-таки найбільш правильне рішення ‒ це встановлення житлового обліку. Не знаю, як у Росії, але в Україні є поняття загальнобудинкового лічильника, і є у кожного жителя будинку багатоповерхового свій лічильник, за яким знімають показання.
Колишній головний спеціаліст відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук згадує, що свого часу також намагався вирішити питання з «тіньовими» готелями.
‒ Аналогічні способи вивести малі засоби розміщення в легальну сферу в нас були. Ми дуже багато вживали заходів, робили обходи, фіксували, я вів реєстри. Ми намагалися залучити служби комунальні, тому що у них іде інше споживання енергоносіїв, води, інших ресурсів, не так, як у звичайних мешканців. Вони ще й заробляють, займаються підприємницькою діяльністю, а отже, вони отримують прибуток. Ми хотіли їх легалізувати. Також ми хотіли, щоб все це було явно, прозоро, щоб усі туристи знали, куди вони заселяються.
Довідка: з 1 жовтня 2019 року в сусідній Росії набув чинності закон, що забороняє розміщувати хостели в житлових будинках і використовувати квартири для надання готельних послуг.
У російському Міністерстві курортів і туризму Криму повідомили, що ухвалені Держдумою Росії зміни до Житлового кодексу щодо заборони хостелів у багатоквартирних будинках торкнуться і десятків готелів в анексованому Криму.
Раніше представники турбізнесу з Асоціації малих готелів Криму (АСМГК) написали лист депутатам Держдуми Росії з проханням «не вбивати їх бізнес».
(Текст підготувала Іванна Ткачук)
