У київському «Палаці спорту» анонсували виступ 24 вересня російського гурту «Кіно» з гітаристом Юрієм Каспаряном і сином Віктора Цоя Олександром, які неодноразово виступали в Криму після 2014 року. Після гастролей у 2017-2018 роках в анексованому Криму (у Севастополі та Сімферополі) їх внесли в українську базу «Миротворець» за «організацію незаконної гастрольної діяльності в тимчасово окупованому Росією Криму».
Як правило, російським артистам, які приїжджають до анексованого Криму з боку Росії, українська влада забороняє в'їзд у країну на підставі порушення порядку перетину державного кордону. Тим часом із 4 до 12 вересня на півострові проходять гастролі Московського художнього академічного театру імені Горького (МХАТ). Виконувач обов'язків директора театру Олег Михайлов сказав на пресконференції, що не боїться запровадження Києвом санкцій через відвідування Криму: на його думку, виступаючи тут, актори відкрито висловлюють свою громадянську позицію. Гастролей МХАТу на материковій частині України після 2014 року не було. Про те, чи може мистецтво бути поза політикою, коли йдеться про питання Криму, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Ось як виконувач обов'язків директора театру Олег Михайлов відповів на запитання про санкції через відвідування Криму:
«Чесно? Ми їх (санкцій ‒ КР) очікуємо! Ми спеціально прагнемо до них, щоб довести свою позицію і показати свою позицію щодо Криму. Ми повністю підтримуємо політику возз'єднання з Кримом ‒ це наша принципова позиція, позиція художнього керівника МХАТу Едуарда Боякова та завідувача літературної частини Захара Прилепіна. Ми їздитимемо спеціально, якщо запрошуватимете, з величезним задоволенням... Історія МХАТу нерозривно пов'язана з Кримом, як може МХАТ не їздити до Криму, якщо історія така? Можуть змінюватися історичні події, лідери, влада... Але історія ‒ це історія, люди ‒ це люди, актори ‒ це актори, традиції ‒ це традиції. А МХАТ ‒ національний театр, завданням якого є збереження традицій. Тому мені здається, що питань тут бути не може».
Театральний режисер із Криму Галина Джикаєва висловила в ефірі Радіо Крим.Реалії думку, що МХАТ імені Горького став провладним після зміни керівництва у 2019 році.
На жаль, Бояков теж підтримує агресивну політику Росії щодо України й солідарний із Прилепіним, і це їхня загальна бойова театральна політикаГалина Джикаєва
– Мене це абсолютно не дивує. Після того як Тетяна Дороніна залишила посаду художнього керівника МХАТу, а її замінив Едуард Бояков із відомим Захаром Прилепіним як завлітом ‒ по суті, він бойовик. На жаль, Бояков теж підтримує агресивну політику Росії щодо України й солідарний із Прилепіним, і це їхня загальна бойова театральна політика. При цьому, наприклад, у МХТ [Московський художній театр] імені Чехова раніше йшла вистава «Ідеальний чоловік» Костянтина Богомолова, і це був такий тролінг, якби вони привезли її до Криму ‒ я була б рада подивитися на реакцію публіки, адже це пародія на сучасну Росію. На жаль, Богомолов у результаті теж став підтримувати Путіна, але в квітні 2014 року різкішого висловлювання з приводу путінізму не було. Тому мені все одно здається, що МХТ імені Чехова в Крим не приїде, на відміну від МХАТу.
Однак Галина Джикаєва вважає, що в цілому сучасна Росія у сфері мистецтва повторює шлях сталінського Радянського Союзу.
Країна знову йде тим же трагічним колом, наближаючись до небезпечної межі, після якої почнуться вже масові посадки й розстрілиГалина Джикаєва
– Тоді абсолютна більшість діячів культури прославляла «великого батька народів», і тут країна знову йде тим же трагічним колом, наближаючись до небезпечної межі, після якої почнуться вже масові посадки й розстріли. Історія має властивість повторюватися, а у людей дуже коротка пам'ять, особливо якщо вони живуть у тотальній пропаганді. Щодо гастролей в Україні ‒ не мені судити людей, які живуть у тоталітарному режимі, але коли гармати говорять, ми теж не повинні мовчати. Політична позиція людини багато означає. Якщо вона навіть не показує її, але приїде сюди й у кулуарах висловиться проти України, це може завдати великої шкоди. Я за те, щоб людей, які показали себе патріотами своєї країни ‒ патріотами Росії, які виступають проти Путіна ‒ запрошувати до нас і створювати їм всі умови. Нехай вони почуваються комфортно в Україні.
Зі свого боку музичний оглядач, головний редактор онлайн-видання Karabas Live Ігор Панасов розмірковує про доречність виступів російських музикантів в Україні на тлі війни й, зокрема про те, чому концерт гурту «Кіно» у Києві поки не викликає реакції державних органів.
Гурт «Кіно» та його творчість не заборонені в Україні.Ігор Панасов
– В останні п'ять років я майже не споживаю контент музикантів із Росії, тому що сам контакт із цим культурним полем ненормальний для мене під час війни. Причому незалежно від того, був музикант у Криму чи ні ‒ я не піду на його концерт. Якщо ж говорити про Юрія Каспаряна, який неодноразово відвідував півострів, тут є два аспекти. По-перше, гурт «Кіно» та його творчість не заборонені в Україні. Топменеджери радіостанцій говорять, що це був опозиційний колектив, і дух тих пісень підтримують у нас у країні досі. Тобто це явище в одному ряду з Андрієм Макаревичем, Борисом Гребенщиковим, які більш-менш постійно й відкрито відвідують Україну. А хто там був із «Кіно» у Криму чи ні ‒ мовляв, уже деталі. З іншого боку, музиканти, які відвідували окуповані території Сходу, однозначно отримали в нас образ ворогів.
Таким чином Ігор Панасов вказує на подвійні стандарти української влади в питаннях Криму й Донбасу.
Я вважаю, що було б нормально заборонити таким діячам приїжджати в Україну. Це частина нашої оборони під час війниІгор Панасов
– Тобто ті, хто відвідує Крим, для наших спецслужб якось не поєднуються з цим ворожим чином. Саме тому вони, можливо, недостатньо ретельно вивчають, яким чином до Криму потрапили деякі музиканти, які потім приїжджають до Києва. Для мене це сигнал про те, що Крим для державних структур не стоїть в одному ряду з війною на Донбасі. Це другорядне питання, що досить тривожно. Офіційно ми проводимо «Кримську платформу», де говоримо, що питання Криму настільки ж важливе, як питання Донбасу. Однак у таких проявах, як із гастролями музикантів, ми бачимо, що для держави вони абсолютно різні. Я вважаю, що було б нормально заборонити таким діячам приїжджати в Україну. Це частина нашої оборони під час війни. Чим більше тут буде визначеності з боку держави та суспільства в очевидних питаннях, тим краще.
Утім, кримський журналіст та оглядач Павло Казарін переконаний, що концерт гурту «Кіно» в Києві все-таки не відбудеться, оскільки справа тут не в політиці, а в законності та економічних міркуваннях.
Музиканти можуть вважати, що музика поза політикою, але в цьому випадку йдеться не про політику, а про дотримання законівПавло Казарін
– Музиканти можуть вважати, що музика поза політикою, але в цьому випадку йдеться не про політику, а про дотримання законів. Будь-які російські або не тільки російські виконавці, які приїжджають до окупованого Криму заробляти гроші в обхід українських КПП, порушують українське законодавство, після чого настає відповідальність ‒ заборона на гастрольну діяльність на території України. Це батіг і пряник. Зірка рівня Крістіни Орбакайте могла давати в Україні по вісім концертів за раз, і кожен виступ приносив їй по 50-60 тисяч євро. За великий гастрольний тур вона могла зібрати приблизно пів мільйона євро, і таких турів могло бути два на рік мінімум. Виступивши в Криму, така зірка позбавляє себе приблизно мільйона євро. Якщо вона не хоче втрачати це ‒ треба всього лише не порушувати українське законодавство. Гурт «Кіно» його порушив.
На думку Павла Казаріна, навіть на тлі удаваної бездіяльності або ж короткозорості української влади в країні є активне громадянське суспільство, яке здатне відреагувати на дії музикантів та організаторів концерту.
Українському громадянському суспільству дуже часто доводиться нагадувати правоохоронній машині про те, що той чи інший персонаж є персоною нон-гратаПавло Казарін
– Треба сказати також, що для тих, кому офіційно заборонили в'їзд, зберігається якийсь простір невизначеності вже після закінчення терміну заборони на 3-5 років. Якщо упродовж цього часу артист не в'їжджав до Криму, чи зберігатиметься заборона, чи ж її треба скасувати? Так чи інакше, українська держава дуже часто працює, що називається, від стусана: українському громадянському суспільству дуже часто доводиться нагадувати правоохоронній машині про те, що той чи інший персонаж є персоною нон-грата, оскільки порушив українське законодавство. На жаль, така система в Україні продовжує існувати навіть на восьмий рік війни.
Наприкінці червня 2021 року російський репер Баста ‒ Василь Вакуленко ‒ якому в 2017 році в'їзд в Україну був заборонений через концерти в анексованому Криму, дав два концерти в Києві. Як виявилося, у 2020 році термін заборони на відвідування України для Вакуленка закінчився, і СБУ зверталася до Міністерства культури з приводу виключення артиста зі списку осіб, що створюють загрозу безпеці України. Баста має намір дати концерти в Києві ще у грудні 2021 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Іноземні артисти в Криму
Іноземні артисти, відвідуючи з гастролями анексований Росією Крим через закриті Україною пункти пропуску, порушують українське законодавство. Деякі з артистів, які виступили на півострові або висловилися на підтримку російської анексії Криму, втратили можливість виступати на материковій Україні.
