Реалізація федеральних програм у Криму супроводжується дефіцитом робочих рук і невиплатою зарплат, визнала підконтрольна Росії місцева влада. У російському уряді Криму закликають замовників робіт розплатитися з підрядниками у грудні, «оскільки вже тягнути далі нікуди». Що призвело до такої ситуації та чи реально покрити всі борги менше ніж за місяць, з'ясовували Крим.Реалії.
Про те, що у робітників на стратегічно важливих кримських об'єктах періодично виникають проблеми із зарплатами, російські та кримські ЗМІ у минулі роки писали неодноразово. Найвідоміший випадок ‒ страйк на будівництві газогону «Керч ‒ Сімферополь ‒ Севастополь» у грудні 2017 року.
У 2018 році з'явилися проблеми із зарплатою працівникам, які будували ТЕС у Севастополі, проєкт довелося відтермінувати.
Торік зарплати майже три місяці чекали будівельники Сакської ТЕЦ.
Російська влада Криму в попередні роки або ухилялася від пояснення цих фактів, або говорила про відповідальність підрядників. Тепер же вони визнали: підрядники багатьох кримських проєктів дійсно місяцями не отримують кошти за роботу через замовників ‒ органи влади та державні підприємства. Російський глава Криму Сергій Аксенов 30 листопада вимагав розрахуватися з усіма до кінця грудня.
«Це критична ситуація й наша проблема»
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов повідомив, що йому надходить «дуже багато» скарг від підрядників через борги з боку державних структур ‒ замовників робіт.
«Упродовж року скарг від підрядників було дуже багато. Йдеться не про те, щоб платити за те, що не зроблене, а про те, що за зроблену роботу до моменту отримання грошей існує колосальний розрив, іноді на три місяці. За цей період потрібно десь брати гроші, чимось займатися. Але ж грудень вже останній, вже тягнути далі нікуди», ‒ сказав він на засіданні російського уряду Криму 30 листопада.
Сергій Аксенов зазначив, що це питання наразі пріоритетне для кримського уряду. Він розпорядився «не залишати борги» перед підрядниками за виконані роботи в межах проєктів ФЦП та оплатити їх до кінця грудня, пригрозивши відповідальним за це чиновникам «організаційними висновками».
«У нас за федеральними грошима останній день прийому документів і останніх виплат ‒ 18 грудня. Щодо московських грошей, поки вивіряємо ситуацію. Після цього можливості отримати оплату у підрядників не буде. Кураторам, міністрам, віцепрем'єрам зрозуміти деталі підготовки документів до оплати. Причини, пов'язані з невиконанням робіт або не закриттям фінансових показників наприкінці року через те, що папірці у когось довго лежали, братися до уваги не будуть. Це все буде поставлене в провину як небажання посадових осіб брати участь у процесі. Буде моя оцінка і відповідні організаційні висновки», ‒ наголосив він.
Віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов водночас зазначив, що з багатьма проєктами, які виконувалися в межах держпрограм, можуть бути проблеми з оплатою робіт. Це пов'язане з тим, що зараз у Криму «з 13 держпрограм у повному обсязі узгоджена одна».
«Без цих держпрограм ми не можемо штовхати ФЦП. У нас остання дата ‒ 4 грудня, коли всі держпрограми мають бути розміщені на сайті Ради міністрів. Я вже втомився боротися з усіма нашими виконавцями», ‒ сказав він.
Заявки на оплату робіт у межах федеральних проєктів у Радміні очікують до 18 грудня, а платіжні документи для перерахування коштів ‒ до 24 і 28 грудня залежно від того, яка саме організація замовляла роботи.
У кримському уряді нагадали, якщо в ці терміни покрити борги не вдасться, підрядники не зможуть виплатити працівникам зарплату перед новорічними святами.
«Це критична ситуація і наша з вами проблема», ‒ підкреслив Сергій Аксенов.
«Хто не сховався, я не винний»
Роботу над погашенням боргів перед підрядниками в Криму активізували після того, як російська влада пообіцяла надати півострову додаткові кошти на ремонт доріг. Розраховувати на це можна в разі успішних результатів цієї роботи, каже Сергій Аксенов.
«Роботи на всіх дорогах у січні мають продовжуватися. Це вперше за шість років. Січень і лютий мають пройти продуктивно. Якщо ми до травня показуємо касові витрати та виконані заходи, федеральний центр за рішенням президента додасть нам додатково кошти. Відповідати всі ми з вами будемо за ці процеси. Я розраховую на вас. Хто мене підведе... Хто не сховався ‒ я не винний», ‒ сказав він на засіданні Радміну 30 листопада.
За інформацією російського уряду Криму, у 2021 році півострову нададуть з федерального бюджету 16 мільярдів рублів у межах російського нацпроєкту «Безпечні та якісні автомобільні дороги».
В очікуванні асфальту: «киплячі» дороги Сімферополя (фоторепортаж)
Водночас експерти неодноразово зазначали, що будувати дороги в зимовий час ‒ не найрозумніше рішення.
«Одна з поширених помилок ‒ укладати на дорогу охололий через холодну погоду асфальт. Таке покриття буквально через декілька місяців починає лопатися і кришитися. Що з цим робити? Будь моя воля, я запровадив би смертну кару з конфіскацією майна за крадіжку на будівництві доріг, причому без терміну давності. У Росії за останні 20 років збудували тисячі кілометрів доріг, але крадуть на них абсолютно безкарно», ‒ сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії керівник російської громадської системи «Організація безпеки дорожнього руху» Костянтин Крохмаль.
«Проєктів більше, ніж ми можемо реалізувати»
За шість років реалізації ФЦП на півострові низка проєктів стали проблемними довгобудами. Серед них ‒ Театр ляльок у Сімферополі, багатофункціональний медичний центр імені Семашка, який всупереч оголошеному завершенню будівництва досі не приймає пацієнтів, недобудовані очисні споруди «Південні» в Севастополі тощо.
За інформацією Контрольно-рахункової палати Севастополя, у місті цього року були освоєні лише 17,5% бюджетних коштів, виділених на реалізацію об'єктів ФЦП.
Володимир Константинов вважає, що така ситуація склалася через те, що в Криму «замахнулися» на занадто велику кількість проєктів.
«Ніколи в нашій історії ми такої кількості об'єктів не реалізовували. Ми замахнулися на реалізацію неймовірної кількості об'єктів. Це не так просто зробити навіть за всієї необхідності. Потрібно робити висновки з попередніх років і не плодити недобудови, а якщо вже йдемо на об'єкт, то треба точно бути впевненими, що ми його збудуємо. Ми маємо враховувати, що у нас колосальний дефіцит людей на ринку праці. Якщо ми будемо реалізовувати проєкти, а їх, як і раніше, буде більше, ніж ми об'єктивно можемо робити, це спричинить і вже спричиняє збільшення вартості праці, яке не збалансоване з жодним кошторисом», ‒ говорить він.
Дефіцит кадрів, про який говорить кримський спікер, виник, зокрема, через режим санкцій, що діє на півострові з 2014 року, визнав раніше заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров. Санкції, за його словами, «ускладнюють залучення великих підрядних організацій» і впливають на виконання Федеральної цільової програми в Криму, оскільки «збільшують терміни реалізації об'єктів».
