У лавах російської влади Криму регулярно фіксують порушення з бюджетними коштами, стверджують представники контрольних органів. Зловживання торік виявлене, зокрема, із коштами Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму та резервного фонду президента Росії. Такі висновки, подані Рахунковою палатою Криму. У російському МВС Криму порушили за такими фактами десятки кримінальних справ і фіксують зростання правопорушень у бюджетній сфері. Як зловживають у кримській владі, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Торік на півострові неефективно використовували сотні мільйонів рублів бюджетних коштів, а загалом допустили різних порушень з ними ‒ на три мільярди рублів, стверджують у Рахунковій палаті Криму. Порушення фіксують як у найпростіших держзакупівлях місцевої влади, так і в глобальних проєктах, що фінансуються за кошти ФЦП та резервного фонду президента Росії Володимира Путіна.
Порушили на три мільярди
Загалом у 2020 році представники контрольно-рахункових органів півострова склали 167 протоколів за фактами нецільового використання бюджетних коштів, порушення порядку та (або) умов надання міжбюджетних трансфертів, невиконання в термін приписів та інших статей Кодексу про адмінправопорушення Росії, стверджують у підконтрольній Росії Рахунковій палаті Криму.
У відомстві говорять про зниження кількості виявлених порушень у фінансовій та бюджетній сферах за результатами минулого року. Проте суми, що фігурують у протоколах відомства, обчислюються мільйонами й мільярдами рублів.
«Я не можу бути задоволений результатом, коли за нашими матеріалами порушуються кримінальні справи про розкрадання. У нас, на жаль, ця практика (розкрадань і неефективного витрачання бюджетних коштів ‒ КР) триває певною мірою. Це є, хоч і не в таких обсягах, як було раніше. Цього року показники всіх порушень знизилися істотно. З 2017 року показник якості бюджетного процесу зростає, чиновники стають іншими, приходять молоді, але нам є до чого прагнути», ‒ так оцінив підсумки 2020 року голова Рахункової палати Криму Анатолій Заїченко.
Загалом, за його інформацією, торік у Криму виявили 769 порушень у зазначених сферах на загальну суму 3,1 мільярда рублів і 94 факти неефективного використання бюджетних коштів на 314 мільйонів рублів.
Серед них переважають порушення при формуванні та виконанні бюджетів, які безпосередньо не пов'язані з втратами та розкраданнями. Також значними залишаються обсяги порушень при здійсненні державних (муніципальних) закупівель і закупівель окремими видами юридичних осіб, йдеться у звіті Рахункової палати Криму.
Після реагування контрольних органів торік підрядниками було додатково поставлене обладнання, а також відшкодовані кошти та виконані роботи на суму 171,9 мільйона рублів, що у 22,42 раза більше за показник 2019 року, стверджують у контрольному відомстві.
«Непрозорий ЯМЕФ»
Згідно зі звітом Рахункової палати Криму, порушення, зафіксовані торік, торкнулися Ялтинського економічного форуму ‒ одного з найвідоміших заходів півострова, покликаного розширювати економічні зв'язки регіону та залучати інвестиції.
До 2014 року він мав статус міжнародного економічного майданчика. Але після російської анексії півострова фактично втратив його, оскільки основні учасники заходу, які згадуються в публічних звітах, є представниками російського бізнесу та його представництв у країнах, що підтримують політику Кремля. Завдяки участі в заході, багато російських компаній отримують кримську землю та нерухомість під реалізацію своїх проєктів.
«Зустрічі в Ялті надають інвесторам можливість на власні очі оцінити потенціал Криму, відкритого до співпраці з усіма партнерами», ‒ такими словами привітав Володимир Путін учасників V Ялтинського економічного форуму в 2019 році.
Тепер же, як з'ясувалося зі звіту Рахункової палати Криму, кримські організатори заходу не можуть повноцінно відзвітувати про використання бюджетних коштів, виділених на його проведення.
За інформацією контрольного органу, на фінансове забезпечення та витрати на організацію V Ялтинського економічного форуму в 2019 році однойменним Фондом були надані 96,7 мільйона рублів. У Рахунковій палаті Криму стверджують, що це відбулося без її фінансово-економічної експертизи, а представники відомства так і не змогли отримати повну інформацію про використання цих бюджетних коштів.
Зазначені факти свідчать про непрозорість витрат, що здійснюються з коштів субсидії з бюджету КримуРахункова палата Криму
«Виконання послуг у межах організації та проведення V Ялтинського міжнародного економічного форуму проводилися дев'ятьма підрядними організаціями (постачальниками). До перевірки не надані сімома підрядними організаціями первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактично надані послуги на загальну суму 83,3 мільйона рублів, серед них сплачені з коштів субсидії на 74,3 мільйона рублів. Зазначені факти свідчать про непрозорість витрат, що здійснюються з коштів субсидії з бюджету Криму на відшкодування фактично понесених витрат з організації та проведення V Ялтинського міжнародного економічного форуму», ‒ стверджують у Рахунковій палаті Криму.
Ми намагалися зв'язатися з фондом «Ялтинський міжнародний економічний форум», але на наші дзвінки, поки готувався цей матеріал, ніхто не відповів.
Запитання до дорожників
Понад пів сотні порушень на суму у 583,4 мільйона рублів представники контрольних органів Криму виявили при перевірці цільового використання коштів, виділених з резервного фонду президента Росії на реалізацію державної програми «Розвиток дорожнього господарства Криму» у 2019 році.
Ці кошти призначені на будівництво та ремонт доріг у регіонах півострова.
У Рахунковій палаті Криму встановили, що в бюджет Криму в 2019 році були додані 2,2 мільярда рублів асигнувань з президентського фонду. З них на об'єкти були розподілені два мільярди рублів, а 227 мільйонів рублів залишилися як нерозподілений залишок.
У контролерів виникли запитання до використання понад пів мільярда рублів, що стосувалися формування виконання бюджету, порушень при проведенні держзакупівель і багато чого іншого.
Кримські відомства, що відповідають за облаштування дорожньої інфраструктури, на висновки Рахункової палати публічно поки не відреагували.
Нацпроєкти та ФЦП, що стали кримінальними справами
У Рахунковій палаті Криму стверджують, що більшість виявлених порушень наразі усунені. Однак її заява про зниження кількості порушень у фінансовій та бюджетній сферах торік кардинально відрізняється від висновків кримських правоохоронців.
Підконтрольний Росії міністр внутрішніх справ Криму Павло Каранда повідомляє, що кількість виявлених у 2020 році тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері економічної безпеки на 30% перевищила показники 2019 року. У них фігурують кошти згаданої вище Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму, а також національних проєктів, які теж фінансуються з федерального бюджету.
Шість кримінальних справ заведено у зв'язку з порушеннями при реалізації національних проєктівПавло Каранда
«У бюджетній сфері у 2020 році виявили 137 злочинів, у сфері реалізації ЦФП порушено 21 кримінальну справу. Шість кримінальних справ заведено у зв'язку з порушеннями при реалізації національних проєктів», ‒ повідомив він на сесії російського парламенту Криму в березні.
Павло Каранда стверджує, що поряд з економічними злочинами в Криму торік збільшилася і кількість «злочинів корупційної спрямованості та фактів хабарів».
Російський громадський активіст Володимир Гарначук, у минулому радник підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксенова, раніше пояснював Крим.Реалії про «системну корупцію» у сфері реалізації проєктів на півострові за федеральні кошти.
Підрядник має не тільки виграти конкурс на виконання робіт, а й домовитися з усіма цими персонажами про відкатиВолодимир Гарначук
«Російська влада Криму, що називається, не може ні вкрасти, ні на варті постояти. Щоб стати підрядником у Криму, необхідно пройти між Сциллою та Харибдою ‒ між грошима, які розподіляє федеральний центр, та інтересами місцевих чиновників, константинівських та аксенівських. Тобто підрядник має не тільки виграти конкурс на виконання робіт, а й домовитися з усіма цими персонажами про відкати ‒ причому це не гарантує відсутність неприємностей, що ми часто і спостерігаємо», ‒ говорив він.
Володимир Гарначук також вважає, що запитання у контрольних органів у зв'язку з реалізацією федеральних дотацій мають бути безпосередньо до російського глави Криму Сергія Аксенова та спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова. А запитання про відсутність претензій до них рекомендує поставити Володимиру Путіну, «який їх призначає і тримає на посадах».
Сергій Аксенов та Володимир Константинов на цю заяву публічно не відреагували.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
