Президент Росії Володимир Путін 8 грудня підписав пакет законів про посилення покарання за відчуження російських територій і заклики до нього. Санкція нової статті Кримінального кодексу Росії 280.2 передбачає позбавлення волі на термін від 6 до 10 років за відчуження території чи інші дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності.
Водночас за заклики до порушення територіальної цілісності, вчинені вперше, правки в межах статті 280.1 передбачають адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. За повторні подібні заклики упродовж року настане кримінальна відповідальність з можливістю позбавлення волі на період до чотирьох років.
За російським законодавством, частиною території Росії, зокрема, визнається анексований у 2014 році Крим, однак Україна та більшість країн світу вважають півострів українською територією.
Про те, що ці нововведення можуть принести кримчанам, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримчанин Володимир Балух, якого, як вважають правозахисники та українська влада, переслідували в Криму за проукраїнську позицію, висловив Крим.Реалії думку, що ці законодавчі нововведення мають суто політичний характер, а російські силовики піддавали гонінням незгодних з окупацією Криму й раніше.
Для того щоб влаштовувати репресії і саджати людей, цій верхівці навіть не потрібний новий законВолодимир Балух
‒ Путін бетонує свої так звані досягнення, не розуміючи, що Крим ‒ це той шматок, яким він вдавиться. Не він особисто, але ця імперія ‒ для неї анексія півострова матиме фатальні наслідки. Путін ‒ це всього лише балакуча голова, він має постійно демонструвати свою силу челяді. В останні пів року він взагалі сидить у бункері, тому йому особливо потрібні такі демонстрації. Зусилля Путіна спрямовані зовсім не на населення ‒ а на тих, хто упродовж останніх 20 років співає йому дифірамби й забезпечує функціонування цієї системи. Вона так влаштована ‒ змушена сама себе переконувати. Для того щоб влаштовувати репресії і саджати людей, цій верхівці навіть не потрібний новий закон. Вони давно кидають людей у в'язниці свавільно: за пости в інтернеті восьмирічної давнини дають по 10 років в'язниці.
Дійсно, у травні 2014 року в російському кримінальному кодексі з'явилася стаття під номером 280.1 про «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації».
Саме за нею у вересні 2017 року засудили на два з половиною роки умовно кримського журналіста й автора Крим.Реалії Миколи Семену ‒ за статтю, де той розмірковував про звільнення Криму. Він вважає, що насправді російська влада відчуває свою слабкість у кримському питанні.
Ухвалюючи такі закони, російська влада лише визнає власне безсилляМикола Семена
‒ У цьому законі відображена невіра самого Путіна та його оточення в те, що, приєднавши Крим, вони зробили правильно. Вони бояться того, що в майбутньому доля півострова буде вирішена інакше. Думаю, це станеться відразу ж, як припиниться правління Путіна. Таким чином він намагається увічнити своє рішення та залякати людей. Більшість країн світу вважає, що півострів приєднаний неправильно, що це порушення міжнародного права ‒ причому Росія у 2014 році порушила також і свої внутрішні закони. Те, що вони ухвалюють ще один закон про заклики до відчуження територій, підтверджує, що слова про приналежність Криму Україні звучать і сьогодні. Я впевнений, що ці слова будуть лише збільшуватися в майбутньому, незважаючи на спроби російської влади стримати цей вал. На мій погляд, ухвалюючи такі закони, російська влада лише визнає власне безсилля.
Тим часом кримський адвокат Еміль Курбедінов передбачає, що російські силовики можуть спрямувати нововведення в законодавстві проти кримчан, які посилаються на міжнародне право в російських судах.
Це розширює коло переслідування, під таке формулювання можна підігнати дуже багато чогоЕміль Курбедінов
‒ Нова стаття говорить не про заклики, але про дії, спрямовані на відчуження будь-якої території Російської Федерації. Запроваджується також адміністративна відповідальність за заклики до таких дій, вчинені вперше. Це розширює коло переслідування, під таке формулювання можна підігнати дуже багато чого. Мені здається, що нова стаття може бути спрямована проти держслужбовців ‒ щоб ті не ухвалювали закони або не робили якісь дії на міжнародних майданчиках щодо Криму. Тим часом і наші адвокати, і наші підзахисні активно користуються Четвертою Женевською конвенцією та говорять про окупацію півострова. На кожному судовому засіданні звучать слова про те, що Крим ‒ це не територія Росії відповідно до міжнародного права. Коли буде бажання, експерти ФСБ зможуть підігнати це під певні дії.
На думку Еміля Курбедінова, при зміні влади в Росії ці закони можуть бути легко переписані, а засуджені за ними – реабілітовані.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник переконана, що пакет правок до двох статей Кримінального кодексу Росії, підписаний Володимиром Путіним, спрямований, перш за все, на кримчан.
Стаття 280.2 абсолютно нова, але логічно продовжує переслідування незгодних з окупацією людейОльга Скрипник
‒ Стаття 280.1 з'явилася в Кримінальному кодексі Росії через окупацію Криму в травні 2014 року, і тепер її оновили: збільшили штрафи й конкретизували, що порушників притягатимуть до кримінальної відповідальності після адміністративної. Стаття 280.2 абсолютно нова, але логічно продовжує переслідування незгодних з окупацією людей. Я бачу як мінімум дві великі групи, проти яких вона спрямована. У першу чергу, це самі кримчани, що побічно підтверджує: на півострові багато незгодних з окупацією.
Більше того, ми бачимо, що Росія боїться будь-яких дій у зв'язку з цим. Вони не конкретизуються, і незрозуміло, за що саме переслідуватимуть людей. У другу чергу це стосується самих громадян Росії: вони страждають через санкції та незадоволені російською владою. У них виникає логічне запитання: «Навіщо нам цей Крим, якщо ми втрачаємо у всьому?»
Тим часом голова правління експертної групи «Сова» Михайло Савва вказує на те, що подібні кримінальні справи пов'язані не тільки з Кримом.
ФСБ отримує новий важіль для тиску на суспільство і, звичайно ж, ним скористаєтьсяМихайло Савва
‒ Ці правки призведуть до розширення кримінального переслідування в Росії: ФСБ отримує новий важіль для тиску на суспільство і, звичайно ж, ним скористається. Ці зміни насправді не прив'язані до якоїсь конкретної території: російський режим боїться сепаратизму в будь-яких його проявах. Про це свідчить, наприклад, аналіз статті 280.1, що працює вже шість років. Є декілька десятків кримінальних справ, і хоча велика частина з них пов'язана з анексією Криму, зустрічаються і справи щодо Калінінградської області, Краснодарського краю, Татарстану, Чеченської Республіки, Карелії, Комі. Запровадження статті 280.2 спрямоване проти людей, які зробили щось окрім висловлювань. Це говорить про те, що російська влада боїться за майбутнє і діє профілактично. Вона розуміє, що насильство ‒ єдиний спосіб стримати зростання сепаратизму.
Втім, член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс висловлює сподівання на те, що законодавчі нововведення частково пом'якшать переслідування принаймні за статтею 280.1.
Практика настільки безглузда, що невинна розмова призводить до позбавлення воліСергій Давідіс
‒ Під закликами до порушення територіальної цілісності розуміється будь-яка дискусія з приводу можливого відокремлення якоїсь частини Росії. Сама розмова про те, чи не варто так зробити в майбутньому, розцінюється як заклики, порушується кримінальна справа і часом призначаються реальні терміни. Саме тому, що практика настільки безглузда, що невинна розмова призводить до позбавлення волі, провокуючи суспільне обурення, статтю 280.1 дещо змінили. За прикладом часткової декриміналізації статті 282 запроваджується необхідність попередньої адміністративної відповідальності упродовж року за подібного роду заклики ‒ і тільки після цього можлива кримінальна. Це, швидше, позитивна зміна: хочеться вірити, що менше людей зазнають переслідувань за висловлювання. Стаття 280.2, на мій погляд, надлишкова та, швидше, декларативна.
Сергій Давідіс зазначає, що російська кримінальна практика ще не знала прецедентів, коли хто-небудь робив дії щодо відчуження територій країни. Чи стануть публічні висловлювання з цього приводу трактуватися як дії ‒ питання залишається відкритим, вважає правозахисник.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.