25 липня виповнився рік із часу схвалення Держдепартаментом США Кримської декларації. У цьому документі Сполучені Штати вчергове підкреслили, що вважають російську окупацію Криму «найбільшим порушенням міжнародного права».
«Своїм вторгненням в Україну в 2014 році і спробою анексії Криму Росія прагнула підірвати основний міжнародний принцип, що розділяється демократичними державами: жодна країна не може силою змінити кордони іншої країни. Держави світу, включаючи Росію, погодили цей принцип у Статуті Організації Об'єднаних Націй, зобов'язавшись утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави. Цей фундаментальний принцип, – який був підтверджений у Гельсінському Заключному акті, – є однією з основ, на яких грунтується наша загальна безпека», – йдеться в тексті документа.
Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв'ю Крим.Реалії назвав ухвалення цього документа «великою подією», оскільки, за його словами, Декларація відображає принципову позицію однієї з провідних держав у світі, на політику якої орієнтуються багато інших країн.
Сполучені Штати чітко дали зрозуміти, що ні в якому разі не визнаватимуть анексію Криму і продовжать підтримку України в боротьбі за деокупацію півостроваЕскендер Барієв
«Сполучені Штати чітко дали зрозуміти, що ні в якому разі не визнаватимуть анексію Криму і продовжать підтримку України в боротьбі за деокупацію півострова. Важливо звернути увагу і на момент ухвалення цього документа – невдовзі після зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна в Фінляндії в 2018 році. За моєю суб'єктивною оцінкою, на тій зустрічі колишній бізнесмен Трамп поступився досвідченому політику, КГБшнику Путіну, який намагався виправдати окупацію Криму. На цьому тлі схвалення Декларації говорить про те, що в Америці існують розвинені та системні політичні інститути, які діють незалежно від поведінки президента в конкретній ситуації. В цьому випадку слабка позиція Трампа була компенсована позицією Держдепартаменту США, і це продемонструвало, що в країнах із розвиненою демократією президент не може одноосібно змінити політичний курс держави», – зазначив Ескендер Барієв.
Окрім того, що Держдепартамент США вчергове вказав на порушення Росією базового положення міжнародної політики, викладеного в підписаному СРСР Гельсінському заключному акті від 1975 року, в Декларації зазначено, що, «подібно до того, як вчинили у випадку з «Декларацією Уеллеса», США підтверджують свою політику відмови визнати претензії Кремля на суверенітет над територією, яка була захоплена силою з порушенням міжнародного права».
«Декларація Уеллеса» була підписана в. о. держсекретаря США Самнером Уеллесом в липні 1940 року. У цьому документі Вашингтон відмовився визнавати окупацію Радянським Союзом Латвії, Литви та Естонії, і ця позиція не змінювалася аж до проголошення незалежності Балтійських держав. При цьому США також продовжували санкційну політику щодо Радянського Союзу у відповідь на окупацію країн Балтії. Звісно, СРСР був наддержавою, що контролювала не тільки свої республіки, а й країни Варшавського договору, і процес звільнення окупованих держав зайняв багато років. Однак принциповість позиції США в цьому питанні все одно не можна недооцінювати», – підкреслив Барієв.
У тому, що стосується Кримської декларації, експерт зазначає: протягом року з моменту схвалення документа Сполучені Штати не тільки продовжують, але і посилюють санкції щодо Росії.
«Частина нових санкцій була запроваджена через замах Росії на колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля, але частина як і раніше пов'язана з окупацією Криму. Ми спостерігаємо принципову позицію США в ООН із цього питання. Минулого грудня Генеральна Асамблея ООН схвалила дві резолюції з приводу Криму. Перша пов'язана з порушенням прав людини в Криму, а друга – з питаннями мілітаризації півострова. Ці документи дають чітку оцінку Росії як країні-агресору, і в цьому зіграли важливу роль Сполучені Штати. Крім цього, США сприяють зміцненню збройних сил України, в тому числі, заявляючи про надання летальної зброї. Звісно, Україну повинні захищати, в першу чергу, самі українці, але Сполучені Штати, як одна з країн, що давала нашій країні гарантії при підписанні Будапештського меморандуму про відмову від ядерної зброї, проявляє послідовність у підтримці територіальної цілісності України», – підкреслює кримськотатарський експерт.
Ескендер Барієв нагадав, що, згідно з резолюцією Генасамблеї ООН, Крим є окупованою територією, на яку повинна поширюватися дія 4-ї Женевської конвенції, а Росія, відповідно, визнана країною агресором і окупантом.
Москва провокує системну кризу міжнародного праваЕскендер Барієв
«Процес запровадження санкцій на підставі цих документів не такий простий. На жаль, існують країни-члени ООН, які самі грубо порушують принципи міжнародного права, в першу чергу, Росія, яка при цьому є постійним членом Ради безпеки ООН. Через це сама система ООН виявилася в певному стані стагнації, і поки незрозуміло, як можна вплинути на це. Росія не тільки не виконує резолюції та рекомендації ООН, що мають рекомендаційний характер, але і рішення Міжнародного суду ООН і низки інших міжнародних організацій, чиї рішення є обов'язковими до виконання. Таким чином, Москва провокує системну кризу міжнародного права», – вважає Ескендер Барієв.
На його думку, сьогодні єдиним дієвим способом впливу на Росію залишаються санкції.
На жаль, позиція Китаю щодо України не найкраща, і Пекін вважає за краще утримуватися при голосуваннях, які стосуються УкраїниЕскендер Барієв
«Звісно, резолюція ООН не запроваджує їх автоматично, але є чітким сигналом для того, щоб усі цивілізовані країни слідували санкційній політиці щодо Москви. Те, що Європейський Союз в особі новообраного Європейського парламенту продовжив дію санкцій, багато в чому є заслугою як українського МЗС, так і стійкої позиції США. При цьому існують сфери, в яких МЗС України можна було б розширити свою роботу, наприклад, у Східній Азії і на Близькому Сході. На жаль, позиція Китаю щодо України не найкраща, і Пекін вважає за краще утримуватися при голосуваннях, які стосуються України. Проте, нашій дипломатії слід більше працювати в цьому напрямку», – вважає Ескендер Барієв.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.