Більше ніж 13,5 млн українців 21 квітня обрали нового президента України ‒ Володимира Зеленського. Кримські татари ведуть діалог з новообраним президентом та його командою. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Крим.Реалії розповів про те, як корінний народ Кримського півострова комунікує з Володимиром Зеленським, як справи з кримськотатарською автономією та чому Петро Порошенко звільнив його з посади уповноваженого президента у справах кримських татар.
‒ Як зараз складаються відносини кримських татар з командою новообраного президента Володимира Зеленського?
У нас таке враження, що в команді Зеленського не надто обізнані, що таке Крим, про важливість цієї тематики
‒ Поки у нас розмови на рівні радників і помічників. Зараз готується зустріч: визначиться коло питань, які ми будемо обговорювати. Я думаю, ця зустріч дуже необхідна, щоб розставити всі крапки над «і». До того ж, у нас таке враження, що в команді Зеленського не надто обізнані, що таке Крим, про важливість цієї тематики. Ми можемо судити про це за тими відповідями, які команда Зеленського дала в проміжку між першим і другим турами президентських виборів. Хоча я маю сказати, заяви, які робить Зеленський, дуже адекватні, хороші, нормальні. Я думаю, що у нас буде дуже багато точок дотику.
‒ Що вони думають про кримськотатарську автономію?
‒ Щодо автономії конкретної відповіді ми не отримали. Відповідь була така: враховуючи трагічну долю кримськотатарського народу, тверду патріотичну позицію після окупації, після деокупації мають бути створені всі умови для процвітання та розвитку цього народу. Але конкретної відповіді щодо національної автономії не було. У нас склалося враження, що вони не зовсім уявляють, що це таке.
‒ Петро Порошенко не раз публічно підтримував кримськотатарську автономію. Але за час його президентства Верховна Рада так і не ухвалила зміни до Конституції України. На якій стадії зараз перебуває розгляд цього питання?
Робоча комісія зі внесення змін до Конституції щодо кримськотатарської автономії свою роботу виконала
‒ Це проходить у кілька етапів. Те, що зробила робоча комісія зі внесення змін до Конституції ‒ вона свою роботу виконала. Результати роботи має розглянути конституційна комісія. Це можна було зробити, але, на жаль, не вистачило часу. Після цього вони виносяться на розгляд Верховної Ради й арифметичною більшістю, 226 голосів, надсилаються до Конституційного суду. Після рішення Конституційного суду ‒ що ці правки не суперечать базовим принципам Конституції ‒ вони виносяться вже повторно на розгляд Верховної Ради. Тут вже потрібна конституційна більшість. Це найскладніший момент. Але я думаю, що за бажання можна було б хоча б ці процедури пройти. На жаль, так вийшло, що наразі навіть Конституційний суд не розглянув ці зміни.
‒ При Зеленському та новому парламенті це можливо?
‒ Я думаю, що при новому президенті ми це (питання про створення національно-територіальної автономії кримських татар ‒ КР) продовжимо. Але треба віддати належне, що президент Порошенко зробив дуже багато в цьому плані. У нього були занепокоєння, у нього не було гарантій, що Верховна Рада проголосує. Хоча б 226 голосів, щоб відіслати це Конституційному суду. Тому він у нас постійно запитував: «У вас є гарантія? Ви домовилися з цими фракціями?». Повної, абсолютної впевненості, що достатня кількість голосів у нас буде, теж не було.
‒ У вересні в анексованому Криму відбудуться російські «вибори». Як ви думаєте, кримські татари підуть голосувати?
Участь в окупаційних структурах влади ‒ це зрада Батьківщини
‒ Є серед кримських татар якісь люди, які думають: «Ну окупація. Що ж робити? Скільки це триватиме, не зрозуміло, потрібно вирішувати наші проблеми, тому потрібно бути в структурах влади». Ми їм постійно говоримо, що участь в окупаційних структурах влади ‒ це зрада Батьківщини. Якщо ви будете перетинати адмінкордон, ви зазнаватимете кримінальної відповідальності. Але життя є життя. Зараз, до речі, російська влада іноді шантажем, погрозами намагається когось депутатами зробити з-поміж кримських татар. Їм треба показати світу, що кримські татари представлені. Я знаю конкретний випадок, коли говорили людині: «На тебе є така справа. Ми можемо порушити кримінальну справу. Але якщо станеш депутатом, то справу закриємо». Таке теж є. Але, за великим рахунком, кримські татари бойкотуватимуть «вибори».
‒ Чому Петро Порошенко звільнив вас з посади уповноваженого президента у справах кримських татар?
‒ Я в цей час був за кордоном. Вони мені зателефонували і сказали: «Ви не проти? Тому що вся команда йде у відставку, і вас теж звільнять...». Я сказав: «Звичайно, разом з командою я теж піду». Потім з боку команди Зеленського була така пропозиція: «Ви не проти, щоб залишитися уповноваженим?» Моя відповідь була такою: цей інститут уповноваженого з прав кримськотатарського народу має зберегтися. Але це не обов'язково має бути Мустафа Джемілєв. Ми їм підберемо молодшого, динамічнішого. На цьому поки й зупинилися.
‒ Ви бачите конкретного претендента на цю посаду?
‒ Ми це обговоримо в Меджлісі вже за підсумками виборів. Хто пройде ‒ хто не пройде. Але однозначно, ця людина має бути рекомендованою Меджлісом кримськотатарського народу. Якщо вона не представляє цей орган, то ефект від її роботи буде незначним. Набагато молодші за мене ‒ Рефат Чубаров, Рустем Умеров, Еміне Джеппар.
‒ А якщо знову запропонують вашу кандидатуру, чи погодитесь?
‒ Ні. Я запропоную іншу кандидатуру. Але я даю гарантію, що надаватиму повну підтримку.
