Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що Олександр Форманчук обраний головою Громадської палати Криму. Форманчук виконував обов'язки глави організації після смерті Григорія Іоффе.
«Громадська палата виступає справедливим арбітром у складних питаннях, через які виникають дискусії, суперечки. Упевнений, що більш гідної кандидатури, ніж Олександр Андрійович, у нас немає. Він добре відомий кримчанам і користується величезною повагою колег і всіх, хто його знає», ‒ зазначив Аксенов.
Олександр Форманчук фактично очолив Громадську палату Криму ще в листопаді 2020 року, після смерті попереднього голови Григорія Іоффе. Інші кандидатури на голосування не висувались, рішення було ухвалене одноголосно.
Попередній голова ГП Криму Григорій Іоффе помер у 7-й міській лікарні, де лікують пацієнтів з COVID-19.
Після обрання Олександр Форманчук сказав: «Головне завдання ‒ зберегти те, що ми напрацювали, коли нами керував Григорій Адольфович Іоффе... Я вам дуже всім вдячний, вважаю, що склад Громадської палати підібраний вдало. Незважаючи на пандемію, ви не випали з процесу, продовжували роботу. Думаю, якщо все ми це будемо зберігати й продовжувати, то ми виконаємо ту місію, яка на нас покладена».
Крим.Реалії вирішили дізнатися думку відомих кримських активістів про ситуацію з призначенням на посаду голови Громадської палати Криму ветерана кримського громадсько-політичного життя Олександра Форманчука.
Кримський проросійський громадський активіст, ексдепутат Верховної Ради АРК Віктор Попов розповів Крим.Реалії, що Громадська палата Криму «перетворилася на зручний для влади інструмент».
«Особисто знаю й досить тепло ставлюся до Олександра Андрійовича, вітаю його з цим призначенням. Перефразовуючи слова з легендарного фільму «Біле сонце пустелі», можна сказати так: «хороша посада, хороша надбавка до пенсії, що ще треба людині, щоб зустріти старість?» На жаль, у багатьох склалося стійке враження, що нинішня Громадська палата Криму замість виконання основної своєї задачі ‒ захисту суспільної думки й прискорення діяльності чиновників, ‒ перетворилася на зручний для влади інструмент для, типу, схвалення громадянами діяльності начальства. Безумовно, це неприйнятне як для громадськості, так і для влади, яка не може обходитися без конструктивної, часом жорсткої критики. Упевнений, якщо провести незалежне опитування про довіру кримчан до Громадської палати, то більшість висловиться за недовіру, а багато хто просто не чув про її реальну роботу», ‒ розповів громадський активіст.
На думку Віктора Попова, потрібно змінити сам принцип формування Громадської палати Криму, щоб домогтися її ефективної роботи.
«Що б я зробив, аби виправити цей механізм, який вже давно забуксував? Не призначав його головою нехай навіть шанованого, але досвідченого колишнього радянського компартійця, українського управлінця, російського помічника, радника, а розпустив її повністю, змінив сам принцип формування громадського інституту, зробив би його незалежним, щоб там були представлені реальні громадські активісти, громадяни, які користуються високою повагою в Криму. Тоді буде рух вперед, тоді будуть результати, тоді чиновники будуть прислухатися до думки ГП, остерігатися критики, ворушитися та реагувати. Поки такого немає, про ефективність Громадської палати можна говорити з великою часткою сумніву. Вангую, що в їх роботі нічого не зміниться», ‒ зазначив громадський активіст.
Кримський політик, блогер, член партії «Справедливая Россия ‒ За Правду» Степан Кіскін також упевнений, що нинішній склад Громадської палати Криму не ефективний.
«Форманчук був заступником Іоффе ‒ палата не працювала на належному рівні. Він же займав пост т.в.о. голови, і Громадська палата також мовчала. Ставши головою республіканської палати, Олександр Форманчук, на мій погляд, стовідсотково не налагодить системної роботи цього інституту. За попередні роки перебування в цій структурі він не став виразником голосу громадськості, тому очікувань від його призначення немає. Палату в нинішньому вигляді треба розганяти. Від палати, яка призначається, кримчанам немає ніякого толку», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії політик.
На думку кримського громадського активіста та журналіста Рагіма Гумбатова, обмеженість функцій Громадської палати Криму робить її нездатною активно впливати на процеси в Криму, тому роль особистості керівника не має великого значення.
«Подивімося ‒ чим має займатися Громадська палата? Її основні завдання визначені в такий спосіб: формування громадської думки і доведення її до відома органів державної влади та органів місцевого самоврядування; забезпечення відкритого та гласного громадського обговорення найважливіших питань економічного, соціального та культурного розвитку, забезпечення законності, правопорядку, громадської безпеки, захисту прав і свобод громадян, демократичних принципів розвитку громадянського суспільства з виробленням відповідних рекомендацій органам державної влади та органам місцевого самоврядування; здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також за дотриманням свободи слова в засобах масової інформації; сприяння формуванню політичної та правової культури громадян; аж до створення умов для протидії корупції на території півострова. Перераховані не всі завдання, але вже зрозуміло, що це величезне поле роботи для ГП.
Зі звіту самої прокуратури видно, що йде вал порушень прав громадянРагім Гумбатов
Разом з тим, у 2020 році кримські прокурори виявили понад 56 тисяч випадків порушень, а торік зі скаргами тільки в прокуратуру звернулося понад 77 тисяч осіб, звітує прокуратура. Примітно, що значну кількість звернень ‒ а їх майже 25 тисяч ‒ прокурори пересилають у відповідні контрольні органи. Тобто, зі звіту самої прокуратури видно, що йде вал порушень прав громадян, якщо тільки в прокуратуру така кількість людей звертається. У цих умовах здатність Громадської палати, яка не має функцій, окрім «обговорень і рекомендацій», щось змінити під великим питанням. І прізвище голови ГП не має жодного значення», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії громадський активіст.
Проросійська громадська активістка Лариса Курашкіна впевнена, що за нового керівника Громадська палата Криму продовжить працювати у зручному для влади форматі.
«Громадська палата ‒ дуже важливий орган для зв'язку керівництва й населення, і входити в неї мають суспільнозначимі представники населення. Але з призначенням Форманчука, як і колишнього Іоффе, ніяких змін не відбудеться! Це зручні для влади представники «громадськості», і їх дії, у своїй більшості, жодного стосунку до обслуговування інтересів і до вирішення проблем населення не мають. Як правило, вони підтримують і обслуговують інтереси влади та інтереси еліти. Так що привітати кримчан з новим головою Громадської палати я не можу. Тим більше, пан Форманчук якраз і належить до цієї еліти з дуже давніх часів. Є у нас прислів'я: «Ворон ворону око не виклює!», ‒ повідомила свою думку Крим.Реалії громадська активістка.
Російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму, також не очікує «подвигів і демаршів» від нового керівника Громадської палати, але вважає, що цей орган має звернути більшу увагу на захист природи Криму.
«Форманчук досить цікава та грамотна людина. Ми з ним особисто знайомі, років чотири тому ми з ним спілкувалися, враження було хороше. Він лояльний до Сергія Аксенова, і подвигів і демаршів ми, звичайно, не побачимо. Він фігура компромісна, і, може, це непогано. Основне запитання, для мене особисто, ‒ на які кроки Олександр Форманчук здатний для захисту природи Криму?», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії блогер.
Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмовавважає, що роль Громадської палати Криму зведена до формального схвалення рішень влади.
«Судячи зі звітів Громадської палати, а також участі екскерівника ГП у написанні скандального підручника з історії, де кримських татар виставили колаборантами, діяльність членів ГП викликає багато запитань. Це таким чином вони й формують громадську думку в Криму?
Там лише лояльні до влади члени, які виконують формальну функцію схвалення рішень влади «громадськістю»Еміне Ібраїмова
Більшість кримських незалежних активістів, як і простих кримчан (хто чув про існування цього органу) не бачать сенсу в його існуванні. Усі розуміють, що там тільки лояльні до влади члени, які виконують формальну функцію схвалення рішень влади «громадськістю». По суті, вони дурять нас за наші гроші. Так навіщо платникам податків витрачати круглу суму щомісяця на утримання цього органу? Зробили б його діяльність повністю на громадських засадах ‒ нічого б не змінилося, а гроші бюджетні заощадили б. У нас вистачає, куди їх можна було б використати з користю для людей», ‒ розповіла Крим.Реалії активістка.
Олександр Форманчук встиг побувати секретарем Кримського обкому Компартії України, віцепрем'єром Криму, у 2002-2008 роках керував управлінням інформації, аналізу та протоколу в секретаріаті Верховної ради Криму, а з 2014-го працював заступником голови Громадської палати Криму.
Громадська палата Криму підготувала доповідь про стан громадянського суспільства в Криму за 2020 рік. У доповіді наголошується, що «громадська активність громадян у регіоні досить висока», і що «підтримка інститутів громадянського суспільства здійснюється на системній основі».
Громадську палату Криму створили у червні 2014 року. Її офіційною метою є забезпечення взаємодії між кримською владою, підконтрольною Росії, і жителями півострова. Склад палати затверджується підконтрольним Росії парламентом та урядом Криму.
У цитованих висловах використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
