«Друзі Криму» за кордоном: хто і навіщо намагається легалізувати російську анексію півострова

Європейські політики та бізнесмени, які підтримують російську анексію Криму, отримують від Росії можливість вести на півострові бізнес і навіть купувати нерухомість біля моря. Про це йдеться в черговому матеріалі з циклу «Друзі окупації Криму» Центру журналістських розслідувань.

Розслідування присвячені членам міжнародної асоціації «Друзі Криму», до складу якої входять представники тридцяти країн. Серед своїх цілей вони відкрито називають визнання російської анексії півострова у світі та скасування санкцій Росії. Про те, яку вигоду отримують від цього іноземці та чи вдається їм похитнути західні позиції щодо Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин розмовляє з кореспондентом кримського Центру журналістських розслідувань Євгеном Лешаном та українською журналісткою Ольгою Токарюк.

‒ Євгене, чому ви вирішили дослідити асоціацію «Друзів Криму»? Ну, зібрався клуб за інтересами для тих, хто вважає Крим російським, ‒ що тут такого?

Лешан: Вони не просто вважають, а проводять активну політику просування цього наративу у своїх країнах ‒ Європі, Америці, Азії. Нав'язують наратив про те, що Росія все зробила правильно, що ніякої окупації Криму немає. Ці люди мають певний вплив в інформаційному, політичному середовищі, і цьому потрібно протистояти, роблячи їх відомими і розкриваючи їхню мотивацію.

‒ Ми відіслали електронною поштою запрошення «Друзям Криму» до участі в обговоренні, однак відповіді не отримали. Проте ми залишаємо за всіма, про кого йдеться, право зателефонувати або написати до редакції Крим.Реалії і викласти свою позицію. Євгене, як давно створена асоціація? І чия це була ідея?

Лешан: Постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов відповідає за просування ідеї «російського» Криму в Європі та за кордоном. Саме він завідує «Друзями Криму»: у 2016 році вони проводили перший форум, але організаційно оформилися тільки в листопаді 2017 року, і відтоді регулярно збираються, розширюючи з кожним роком своє представництво.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Економічний форум в ізоляції

‒ Ось інформація з офіційного сайту «Друзів Криму»:

«Цілями Асоціації є: відновлення у світі атмосфери взаємної довіри, дружби та добросусідства між державами і народами... припинення нав'язаної світу інформаційної війни, що веде до розпалювання конфліктів, наростання великої загрози та кризи в міжнародних справах; визнання легітимності кримського референдуму 2014 року та права народу Криму визначати свою долю; виведення кримської теми з політичного порядку денного сьогоднішніх міжнародних відносин, недопущення її використання для насадження конфронтаційних відносин у взаєминах між країнами і народами; доведення до міжнародної спільноти об'єктивної інформації про життя в Криму та обґрунтованість історичного вибору кримчан, зробленого ними в березні 2014 року; боротьба проти дезінформації та fake news про Крим».

‒ Наскільки «Друзям Криму» вдалося досягти своїх цілей, по-вашому? І хто ці люди?

Лешан: Чесно кажучи, їхні успіхи скромні. Низка місцевих рад в Італії створили комітети з підтримки російської анексії Криму та скасування санкцій ‒ але далі цього справа не просунулася. «Друзі Криму» запрошують окремих бізнесменів і депутатів до Криму. До самої асоціації входить досить різношерста публіка: політики лівого спрямування, політики правого спрямування та бізнесмени. Їх об'єднує, насамперед, низка можливостей, які їм надає Росія за підтримку анексії. Ліві традиційно відчувають сентименти до Росії як спадкоємиці Радянського Союзу, однак російські гроші, мені здається, їм усім важливіші. Важливо відзначити також те, що всі ці політики вже не актуальні у своїх країнах, а кремлівська тема виправдання окупації Криму трохи їх актуалізує. Бізнесмени ж шукають можливість заробити гроші там, де інші гребують.

‒ Як «Друзі Криму» намагаються досягти своїх цілей?

Лешан: Проводять великі заходи в Криму, при цьому Росія стверджує, що вони приїжджають туди за свій кошт. Перевірити ми це не можемо, тому що асоціація не виставляє напоказ фінансову звітність. Просто я не впевнений, що така кількість людей з різних країн їздитиме в окупований Крим, враховуючи всі репутаційні витрати, загрозу кримінального переслідування і порушення європейських санкцій. Їдуть вони через Москву і звідти вже до Сімферополя ‒ італієць Стефано Вальдегамбері, про якого ми випустили останній матеріал, відкрито озвучив цей маршрут і висловив незадоволення таким окружним шляхом.

‒ А який особисто у нього інтерес до поїздок у Крим ‒ для прикладу?

Вальдегамбері бере участь у проєкті вирощування полуниці на півострові. Зараз цим дуже модно займатися в Криму ‒ за допомогою італійських саджанців, під наглядом італійських агрономів. Усе це ‒ через Росію, в обхід європейських санкцій, причому інвестиції також подані як російські. За словами Вальдегамбері, він не один, таких підприємців декілька. Російські ЗМІ також з радістю розповідають про успіхи цих полуничних господарств ‒ щоправда, скаржаться, що кримчанам продукт не дістається. Полуницю набагато вигідніше вивезти до Москви або на північ Росії, де продати її можна набагато дорожче. Окрім того, Вальдегамбері ще у 2016 році подарували розкішні апартаменти в курортному комплексі «Італійське село» в Чорноморському на заході Криму ‒ нібито для організації літньої резиденції італійського регіону Венето на півострові.

‒ Ольго, ви уважно стежите за італійською політикою. Як там дивляться на співпрацю з анексованим Кримом в обхід санкційної політики Євросоюзу?

Токарюк: Якщо хтось в Італії говорить про скасування санкцій проти Росії та про необхідність дружити з нею, то цими людьми рухають, перш за все, економічні інтереси. Причому, в минулі роки їхні голоси звучали голосніше, ніж зараз. Коли в уряд у 2018-2019 роках входив Маттео Сальвіні ‒ голова проросійської, вкрай правої партії «Ліга Півночі», то він як чиновник сам транслював ці меседжі. Усередині Італії скасування антиросійських санкцій було одним із гасел його передвиборчої кампанії, але на міжнародній арені все було трохи по-іншому.

‒ Що ж змінилося?

Токарюк: У серпні 2019 року змінився уряд, склад коаліції розширився, і заклики до скасування санкцій звучать вже не так голосно ‒ в усякому разі це не мейнстрим. До того ж торік влітку в Італії вибухнули скандали навколо «Ліги Півночі»: з'ясувалося, що партія, можливо, отримувала російські гроші на фінансування своєї кампанії. Після цього голосно говорити про дружбу з Росією навіть цій політичній силі стало незручно.

‒ Спасибі. Євгене, у складі делегацій, які приїжджають до тимчасово окупованого Криму, часто зустрічаються депутати Європарламенту. Чи можна вважати це успіхом Росії у справі легалізації анексії?

Лешан: Дійсно, голос Росії на європейському рівні звучить через цих політиків все голосніше, але поки що їм не вдається зібрати більшість для ухвалення будь-яких рішень, і санкції продовжують діяти. Потрібно це враховувати, але сильно турбуватися не варто ‒ вони навряд чи візьмуть верх. Європейські міністерства закордонних справ реагують на поїздки цих представників до Криму нервово і жорстко, повідомляючи про те, що так робити не можна ‒ щоправда, інших наслідків немає. Вони були б можливі, якби вийшло відстежити бізнес цих європейців у Криму, який вони ведуть приховано. Той же Вальдегамбері дуже боїться санкцій. Прямо зараз «Друзі Криму» виявляють маленьку активність ‒ карантин зіграв проти них. Їхній головний напрямок ‒ все-таки поїздки до Криму в порушення режиму санкцій і подальша пропаганда у себе на батьківщині того, як чудово на півострові і як Європі шкодять санкції. Встановили карантин ‒ немає поїздок, а немає поїздок ‒ немає інформаційних приводів.

Довідка: МЗС України застерігає іноземних громадян та осіб без громадянства від незаконних поїздок до Криму. В українському міністерстві також відзначають, що поїздки закордонних політиків до Криму не мають статусу офіційних.

(Текст підготував Владислав Ленцев)