Комуністи прийшли до влади внаслідок насильницьких дій і утримували владу за допомогою тотальних репресій. Людей позбавляли власності, арештовували за сфальсифікованими обвинуваченнями, катували, розстрілювали, ув'язнювали у тюрмах та таборах, використовували як безоплатну робочу силу у колгоспах і на великих будовах, піддавали насильницькій депортації, обмежували у доступі до професій.
Щорічно, у третю неділю травня, згідно з Указом президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.
Увесь радянський період в історії України позначений репресіями. За час комуністичного режиму, за підрахунками істориків, через репресії радянських каральних органів (ЧК-ОГПУ-НКВС-МГБ-КДБ) пройшло понад 10 мільйонів громадян. Радянська влада створила тотальну систему стеження і доносів, а на території російського Сибіру для утримування репресованих та використання їхньої праці була організована спеціальна система таборів ГУЛАГ.
Репресії торкнулися усіх верств населення, представників усіх соціальних груп і професій: від селян і робітників – до науковців, митців та священників. В Україні практично немає людей, чих б родин, у тих чи інших формах, не торкнулися репресії.
Форми репресій:
- позбавлення заможних верств населення власності на захоплених більшовиками територіях;
- розкуркулення та насильницька колективізація;
Що ви знаєте про розкуркулення? – тест можна пройти тут
- голодомор-геноцид селянства;
- арешти та ув'язнення;
- розстріли;
- переслідування вірян та знищення церков;
- репресії проти інтелігенції;
- примусове переселення у Сибір неблагонадійних разом із родинами;
- депортація кримських татар;
- депортація українців із Західної України;
- обмеження у правах, а нерідко й ув'язнення у сталінських таборах тих, хто пройшов через нацистський полон;
- обмеження у правах та можливостях громадян, які були під окупацією нацистів;
- антисемітська кампанія «боротьби із космополітизмом»
- боротьба із «українським буржуазним націоналізмом»;
- боротьба із українським визвольним рухом;
- боротьба із правозахисниками і дисидентами;
1,5 мільйонів заарештованих – таку цифру називають історики, опираючись на вцілілі офіційні документи радянських каральних органів.
Майже половина із заарештованих – були розстріляні. Тільки в одну ніч на 19 травня 1938 року у Києві чекісти розстріляли 563 людини.
Це був період так званого Великого терору на території УРСР, коли протягом 1937-1938 років засуджено 198 918 осіб, із яких майже дві третини – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).
Як зазначають дослідники Українського інституту національної пам'яті, «масові репресивні операції за задумом Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва».
17 травня 2020 року у День пам’яті жертв політичних репресій президент України Володимир Зеленський відвідав Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та взяв участь у заходах до Дня пам’яті жертв політичних репресій.
Президент Зеленський поклав квіти до братської могили жертв тоталітаризму біля центрального монумента меморіалу «Биківнянські могили», а також до пам’ятного знака польських поховань.
«Шокують колосальні масштаби злочинів та їхня антигуманна природа. Абсолютно чужа як законам нормального людського буття, так і суспільному устрою цивілізованого світу. Тоталітарна машина без вагань знищувала на своєму шляху людські життя та долі», – сказав Володимир Зеленський.
Вшанували пам'ять комуністичних жертв комуністичних репресій і представники проукраїнських політичних сил.
У соціальних мережах українці розповідають історії життя своїх репресованих родичів і діляться думками щодо наслідків репресій комуністичного режиму. Ось деякі з них: