Російська преса опублікувала нові дані про військову техніку, що є на озброєнні угруповань бойовиків «ЛНР» і «ДНР». Кількість отриманої від Росії техніки вражає. За підрахунками журналістів, у бойовиків – сотні танків, бронемашин і артилерійських установок. Але наскільки ці цифри відповідають дійсності? Що собою являють підтримувані Росією угруповання на п'ятому році війни? І до чого вони готуються? Відповіді – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Так звані «збройні сили» угруповань «ЛНР» і «ДНР» складаються з першого і другого «армійських корпусів», що орудують у Донецькій і Луганській областях. За даними української розвідки, сьогодні загальна їх кільксть досягла майже 35 тисяч осіб.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України стверджують: у керівному складі «корпусів» місцевих жителів немає вже давно.
Близько 750 кадрових офіцерів і генералів Збройних сил Росії обіймають керівні посади в угрупованнях «ЛНР» і «ДНР»Вадим Скібіцький
«Близько 750 кадрових офіцерів і генералів Збройних сил Росії на сьогодні обіймають керівні посади в першому та другому «армійських корпусах». Це найбільш важливі посади», – розповів у коментарі Радіо Свобода представник ГУР України Вадим Скібіцький.
Бойовики першого і другого «армійських корпусів» розділені на 9 «бригад», 5 окремих «полків», 14 «батальйонів», окремі «роти» і «батальйони територіальної оборони».
«Це звичайні «сухопутні з'єднання». Їхнє озброєння сформоване за прикладом радянської або російської армії», – каже експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Ігор Федик.
Озброєння бойовиків у цифрах
У військовій розвідці України підрахували: на озброєнні бойовиків зараз є 475 танків, майже тисяча (948) бойових броньованих машин, 762 артилерійські системи і понад 200 (208) реактивних систем залпового вогню. Таким чином кількість танків на озброєнні бойовиків перевищує аналогічні показники таких армій країн-членів НАТО, як Велика Британія, Німеччина або Франція.
«Військова розвідка розглядає ці два «корпуси» як складову частину угруповання, яку Росія розгорнула на нашому Донецькому напрямку. Система управління пов'язана і безпосередньо замикається на Південному військовому окрузі – це по-перше. По-друге, все що стосується управління, підготовки, забезпечення і взагалі організації повсякденної діяльності – це все здійснюється з Південного військового округу», – пояснює представник ГУР України Вадим Скібіцький.
Хоча основу озброєння «армійських корпусів» угруповань «ЛДНР» становить ще радянська техніка, не рідкість на частково окупованих територіях і сучасне російське озброєння. За чотири роки війни волонтерське співтовариство InformNapalm зафіксувало на Донбасі 44 зразки російської техніки, які ніколи не були на озброєнні Збройних сил України.
«Перше – це так звана військова техніка масового вжитку. Сюди відносяться як військові тягачі, на кшталт новітніх КамАЗів «Мустанг», новітніх модифікацій «Уралів», туди ж відносяться БРТ-82. Другий кластер – це техніка, яка використовується тільки російськими військовослужбовцями. Яскравим прикладом є використання безпілотних літальних апаратів на кшталт «Гранат-1», «Гранат-2». Третій тип – це досить дорога і технологічна зброя, це вже комплекси РЕБ, комплекси розмінування. Тут ми говоримо про «Житель», «Свет-КУ», «Ртуть-БМ», комплекс «Борисоглебск», – каже спікер спільноти Informnapalm Михайло Макарук.
Росіяни серед бойовиків
В українській військовій прокуратурі заявляють, що кількість росіян в угрупованнях сягнула 11 тисяч, три з яких – це кадрові російські військові. Волонтери за час конфлікту ідентифікували представників понад 90 різних військових підрозділів Росії.
Ми фіксували частини ППО, морської піхоти, Військово-морського флоту, військ зв'язку, сухопутних військ, військ спеціального призначення, Головного управління розвідкиМихайло Макарук
«Це як окремі військові частини, так і з'єднання, а також окремі батальйонно-тактичні групи, які були сформовані на території Росії та були передислоковані на територію України. Ми фіксували від частин ППО, частин морської піхоти, Військово-морського флоту, військ зв'язку, сухопутних військ, військ спеціального призначення, Головного управління розвідки», – продовжує Михайло Макарук.
Раніше в СБУ заявляли, що їм відомо майже про дві сотні (195) тренувальних баз, де проходили підготовку бойовики: 54 з них – в Росії, 30 – на території окупованої Криму і 111 на підконтрольних угрупованням «ЛДНР» територіях. Представники військової розвідки заявляють, що зараз армійські корпуси посилено проводять навчання і готові до активних бойових дій.
«Їхній рівень достатньо високий. Є навчальні центри, полігони в кожній бригаді, в кожному полку, де постійно проходять заходи бойової підготовки. Це злагодження «взводів», «рот», проведення бойових стрільб танкових «підрозділів», артилерійських, підготовка снайперів», – каже представник ГУР України Вадим Скібіцький.
Експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Ігор Федик до цього додає: цього цілком може вистачити для наступу.
«І кількість особового складу, і кількість військової техніки та озброєння є достатньою для того, щоб щонайменше здійснювати наступ на якомусь конкретному напрямку. Все залежить від того, яка їм буде поступати команда: якщо буде поступати зверху команда підтримувати градус напруження – вони будуть підтримувати, якщо буде команда послабити – послаблять, якщо буде команда йти на прорив – вони підуть на прорив», – пояснює експерт.
Військові експерти не вірять, що «армійські корпуси» угруповань «ЛДНР» здатні на масштабні самостійні дії на передовій – тільки у зв'язці з регулярними підрозділами Росії.
«Вони самостійно довго існувати проти Збройних сил України не зможуть. Їх роль полягає в тому, щоб вступити в бій, вв'язати в бойові дії, знекровити, а все інше дороблять підготовлені для цього досить потужно сили, які є за кордоном – на території Російської Федерації», – зауважує колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.
У 2018 році міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що на кордоні з Україною росіяни зосередили 77 тисяч військовослужбовців.
