Тему обміну продовжують жваво обговорювати в російських ток-шоу і на телеканалах, підконтрольних бойовикам. Чи змінилася риторика? І що розповідають про тих, кого обмінювали? Про це – у матеріалі спеціального проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Хто, куди, чому, кому це вигідно і що далі? Обмін полоненими, який відбувся два тижні тому, досі жваво обговорюють на прокремлівських медіа і в ОРДЛО.
Акценти – однакові. Їх умовно можна розділити на кілька пунктів. Перше і те, до чого постійно повертають спікерів на різноманітних ток-шоу під час суперечок, – це те, кого Україна відправила в Росію. Маніпулюючи, повторюють: мовляв, своїх же, невгодних владі земляків.
«Переважна більшість тих, хто приземлилися в Москві – це, перш за все, громадяни України», – повторював ведучий підконтрольного бойовикам телеканалу.
«Ми віддали Україні українських громадян, але ті, хто приїхали до нас, – там теж є українські громадяни», – розповідав ведучий програми «Місце зустрічі», що на російському телеканалі «НТВ».
«Зеленський втілив у життя девіз Майдану – валіза, вокзал, Росія – і відправив невгодних українців, як там, деякі, вибачте, ідіоти, кажуть – у Мордор», – такі висловлювання дозволив собі співведучий телепрограми «60 хвилин» на державному «Россия-1».
«Що, українців на українців міняєте, тю?» – такі тези звучали у програмі «Вечір з Володимиром Соловйовим».
І, на думку пропагандистів, це «пряме свідчення» того, що «Росія до війни в Україні не причетна».
«Це ж найяскравіший приклад того, що на Україні громадянська війна», – акцентували на російському ток-шоу «Час покаже».
«Де буряти? Адже українці кажуть, що вони з бурятами воюють? Де кадрові російські офіцери? Адже обмінювали одних українців – на інших. Тобто це – громадянська війна», – розповідав ведучий передачі «60 хвилин».
У подробиці про те, кого повернули в Росію, крім кількох людей, як, наприклад, Кирила Вишинського, особливо не вдавалися.
«Абсолютно очевидно, що коли ви повертаєте своїх співгромадян, які абсолютно ні в чому не винні, а їх там захопили десь у Керченській протоці, або повертаєте людей, які все-таки захищали свою країну, свій суверенітет, свою територіальну цілісність, – і з іншого боку, коли ви повертаєте громадян іншої країни, які цю країну, вибачте, зрадили – я не хочу їх звинувачувати, може, у них були свої підстави, але це дві абсолютно різні ситуації, які яскраво і наочно ілюструють ситуацію в цілому», – зазначає керівник Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук Віктор Мироненко.
Про Савченко і Олега Сенцова
Суперечливі телеведучі і постійні експерти російських провладних телеканалів згадували і про досвід попередніх обмінів.
«Я хочу нагадати долю попередньої громадянки, за яку кричали, заламуючи руки: «Надю, ми тебе просимо!». Мова про Савченко. Зустрічали як: Петро Порошенко зустрічав Надю. Надю – босу, яку українською Жанною Д’Арк називали. І вона боса ступила на рідну землю. І що зараз з героїнею?» – іронізував російський телеведучий Володимир Соловйов.
«Коли Савченко повернулася, те саме говорили, теж висували на Нобелівську премію, ось боюся я за Сенцова тепер! Знову будуть ностальгувати за російськими «концтаборами!» – так обговорювали обмін у програмі телеканалу «Россия-1».
«Є такий прийом, як безпідставне твердження, маніпулятивний прийом, коли якесь припущення подається як доконаний факт. Вони теж це так розкручують, що цей обмін буде проблемою для української влади», – пояснює аналітик українського фонду «Демократичні ініціативи, автор видання «Детектор медіа» Петро Бурковський.
Про українських моряків
Іще одна топманіпуляція, за словами експертів, – що українські моряки після обміну в російських ЗМІ практично «перестали існувати».
«Повністю замовчується цей факт, бо судовий процес над моряками не завершений, і якщо на цьому загострити увагу, то виглядає, ніби це непослідовність позиції Росії. Вони ж казали, що не відпустять цих моряків, доки не засудять їх за те, що вони нібито там щось порушили», – каже Петро Бурковський.
Хіба що що російська журналістка Ольга Скабєєва не втрималася. «Українські моряки – вони ж воєнні злочинці: після того, як їх люб’язно відпустила Росія, вже заявили, що готові, виявляється, повторити свій керченський прорив», – виголосила вона.
Про Вишинського
«Натомість, щоб було про що говорити і примусити людей забути цю історію з моряками, вони говорять про те, що українців міняли на українців. Про те, що ці політв’язні будуть більш проблемними, плюс ще йдуть поширення меседжів Кирила Вишинського про те, що його затримання і ув’язнення – це особиста помста Петра Порошенка», – каже Петро Бурковський.
«Я розумів, що якщо Петро Порошенко виграє вибори, то я буду сидіти далі», – заявляв на пресконференції Кирило Вишинський.
«Ось такими псевдосенсаційними меседжами вони намагаються переключити увагу своєї аудиторії від незручних моментів для російської влади», – каже Бурковський.
Про Цемаха
Про Володимира Цемаха, екскомандира бригади ППО угруповання «ДНР», підозрюваного в справі літака рейсу MH17, – ні в ОРДЛО, ні в Москві теж не забули.
«Саме його, військового пенсіонера, хочуть зробити цапом-відбувайлом у каламутній історії з малайзійським «Боїнгом», – мовиться на телеканалі, підконтрольному бойовикам.
«Фігура Цемаха використовується з двох мотивів. По-перше, щоб знецінити всі попередні заяви України про те, що вона сприяє розслідуванню. А те, що вони віддають свідка, – це свідчить ніби про те, що Україна не хоче дізнатися правду», – каже аналітик фонду «Демократичні ініціативи, автор видання «Детектор медіа» Петро Бурковський.
«Раніше Цемах був ключовим обвинуваченим, видно, передумали», – заявила Ольга Скабєєва.
«Цього віддали, значить, будуть нового шукати. І шукати, можливо, на нашій території. Ось у чому виникає проблема» – а такі тези мусують на телеканалах бойовиків.
«І по-друге – це те, що через таку передачу Україна свариться з Нідерландами і ЄС», – називає Петро Бурковський іще один мотив російської і проросійської пропаганди.
Про «потепління» відносин між Україною і Росією
Але варто зазначити, що дехто «великий обмін» розглядає і як проблиск можливого поліпшення відносин між країнами.
«Так, це крок. Ми можемо дискутувати, препарувати, чому він цей крок зробив, як він його зробив, але це дійсно реальний крок, який ми бачимо», – кажуть на каналі «Россия-1».
Щоправда, поліпшення це може тривати тільки на умовах Росії. Тому в цілому, попри такі заяви, риторика стосовно подій в Україні не змінилася.
«А знаючи трохи нашу систему діяльності ЗМІ й політичну систему, яка сьогодні існує в Росії, – це не відбувається тому, що зверху не подано команди. Не сказано – мовляв, «хлопці, закінчуйте це неподобство». Такої команди не надійшло. А це дуже сумно. Якщо сам факт обміну втішний, то те, що після цього не сталося якихось змін, хоча би спроби осмислити…» – констатує російський дослідник українських питань Віктор Мироненко.
А поки на російських ЗМІ повним ходом готують чергові ток-шоу, топтема яких не змінюється вже останні п’ять років.
