Київ – Верховна Рада обмежує депутатську недоторканність із 1 січня наступного року. За такий законопроєкт, який президент Володимир Зеленський визначив як невідкладний, проголосували 373 народні депутати із 300 необхідних. Тим часом скасування недоторканності фігурує у програмах різних політсил мало не перед кожними виборами, це було одним із пунктів коаліційної угоди Верховної Ради попереднього скликання, а одного разу питання навіть виносилось на референдум.
Ухвалений нині законопроєкт № 7203 вніс на розгляд парламенту попередній президент Петро Порошенко ще в жовтні 2017-го.
Він змінює статтю 80 Конституції, вилучаючи звідти положення, що депутат може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований тільки за згодою парламенту. Натомість там залишається абзац, що депутат не несе юридичної відповідальності за голосування або висловлювання у Верховній Раді. За документом, він набуває чинності з початку 2020 року.
На сайті Верховної Ради вказано, що 29 серпня минулого року його відкликали з розгляду після того, як Конституційний суд визнав його конституційним.
Раніше, в липні 2017-го, до сесійної зали подали ще один законопроєкт на цю ж тему, депутатський, під номером 6773. Текст – майже такий самий, за винятком того, що ці зміни набувають чинності наступного дня після опублікування документу. І проти цього законопроекту Конституційний суд теж нічого не мав.
Як і проти ще одного законопроєкту Порошенка на цю тему (№ 1776), поданому 2015-го, але відкликаному депутатами через три роки. Від ухваленого він відрізняється тим, що в тексті йдеться про недоторканність не тільки депутатів, але й суддів.
Тодішній спікер парламенту Андрій Парубій висловлювався за те, щоб передати цей законопроєкт на розгляд Венеційської комісії, а та 2015 року дійшла висновку, що повне скасування депутатського імунітету в країнах із вразливою демократією, якою є Україна, може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
Що казали про депутатський імунітет попередники
Попередники Порошенка також робили спроби скасування депутатської недоторканності. 2010-го із заявою про це виступав Віктор Янукович. А ще раніше, ще будучи депутатом, навіть зареєстрував законопроєкт у співавторстві з Олександром Лавриновичем. У документі пропонували дозволити брати під арешт депутатів і президента, якщо суд ухвалить щодо них обвинувальний вирок. Врешті, після тривалих дискусій і взаємних звинувачень із тогочасною опозицією, законопроєкт так і не ухвалили в цілому.
До цього ідею про зняття недоторканності підтримував Віктор Ющенко.Тоді цю ідею підтримували фракції БЮТ і НУНС. Тоді такий законопроєкт (до речі, аналогічний «депутатському» проєктові періоду президентства Порошенка) розробили керівники цих фракцій – Іван та В’ячеслав Кириленки, але Верховна Рада його не підтримала.
А другий президент України Леонід Кучма взагалі, як зазначають у виданні Lb.ua, писав про скасування недоторканності у своїй передвиборчій програмі 1999 року, а 2000-го це питання серед інших виносилось на всеукраїнський референдум.
Тоді майже 80% громадян, що взяли в ньому участь, підтримали і скасування недоторканності, і зменшення кількості депутатів до 300, і двопалатний парламент, але тогочасна Верховна Рада нічого з переліченого не ухвалювала, а самому Кучмі закидали спроби таким чином завадити прийти до влади Ющенкові, який на той момент набував популярності серед українців.
А перший президент України Леонід Кравчук нещодавно схвально висловився в ефір телеканалу і «112 Україна» щодо скасування недоторканності. Раніше, 2014-го, він також висловлював думку, що українське суспільство готове до такого кроку і, якщо провести референдум, то «за» можуть висловитись до 90% учасників.
