Росія, в обхід санкцій, без жодних перепон постачає у Крим американську та європейську медтехніку. Йдеться про томографи від General Electric та Siemens.
У підконтрольних Росії кримських медіа за останні два роки з’явились десятки публікацій та відеосюжетів про переоснащення медицини на півострові. За російські мільярди бюджетних рублів півострів будував медичні центри та купував новітні апарати МРТ та КТ. Медтехніка, якою хизуються місцеві посадовці та чиновники, здебільшого іноземного походження.
На цьому відео, із Балаклавської міської лікарні №9, видно, що у січні цього року заклад придбав комп’ютерний томограф американського виробництва від компанії General Electric, модель Revolution EVO. А це відео із Севастополя, 2019 рік – міська лікарня №5, встановила новий апарат МРТ, того ж американського виробництва General Electric, модель SIGNA Explorer. Ось підтвердження, що в 2018 році в онкологічному диспансері Сімферополя з’явився новий комп’ютерний томограф Discovery NM/CT 670.
Ще, досліджуючи медтехніку Криму, ми помітили нове обладнання від російської компанії «Электрон», німецького Siemens та китайської Minedray. Та найбільше нової техніки надійшло в новозбудований корпус медцентру імені Семашка у Сімферополі. Тут теж встановили томографи від General Electric-Revolution EVO та Signa Voyager. Загальна вартість проєкту – 10 мільярдів рублів. Його будували з 2017 році, а відкрити мали ще в 2019 році, однак не змогли. Одна з головних причин – складнощі у постачанні медобладнання.
«Хоч ми й переносили дату відкриття понад сім разів, зрозуміло, що до цього спонукали об’єктивні та суб’єктивні причини, але, слава Богу, об’єкт вже завершено», – говорив на робочій нараді в жовтні 2020 року підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов.
Зриви термінів постачання – це звична ситуація для кримської медицини. Так, у Севастопольському онкодиспансері в травні цього року апарат МРТ працює, так би мовити, за двох, КТ-апарат зламався, а запчастини з Німеччини ніяк не могли доставити.
«Замінити цю запчастину дуже складно, з-за кордону нічого не їде. Наявність другої «машини» дуже допомогло в цій ситуації», – скаржився журналістам у травні 2020 року головний лікар Севастопольського онкологічного диспансеру Василь Ощепков.
Нас зацікавило, як взагалі закордонне обладнання потрапляє до Криму. Адже через кримські санкції організації з-за кордону не можуть співпрацювати з окупованою територією. Тих, хто продовжує працювати на півострові, вносять до санкційного списку.
«Кожна фірма з Російської Федерації, яка реально залучена в схемах постачань товарів на територію окупованого Криму, повинна вже зараз реально розуміти, що ми домагатимемося того, щоб відносно таких фірм запроваджували санкції як Україна, так і міжнародні партнери. Щоб їхній бізнес ставав токсичним, щоб будь-яка країна або компанія, яка поважає себе, просто не мала справи з такими юридичними особами», – зазначила у коментарі Крим.Реалії заступниця представника президента України в Криму Дар'я Свиридова.
Редакція Крим.Реалії дослідила десятки російських тендерів на закупівлю та ремонт медобладнання в Криму. І виявила кілька цікавих епізодів. Приміром, найбільше тендерів виграє ТОВ «Сфера М». За останні роки ця компанія постачала томографи в лікарні Севастополя, Сімферополя та медцентр імені Семашка. І хоча зареєстрована вона з 2010 року, її бізнес-прорив стався у 2015 році. Тепер, за даними ресурсу СБИС, її прибутки складають понад 100 мільйонів російських рублів на рік.
А фірма ТОВ «Медико-техническое обьединение «Стормовъ» із міста Красногорська Московської області, поставила у травні цього року за 59 мільйонів рублів Республіканській дитячій клінічній лікарні, що в Сімферополі, мультиспіральний комп’ютерний томограф. Однак з журналістами керівництво ні цієї фірми, ні попередньої не спілкується.
Юрій Ніколов досліджував медичні закупівлі в Росії та Україні. Каже, абсолютна більшість фірм, що працюють із Кримом, виконують функцію посередників між замовником та виробником. І зареєстровані вони не в Криму, а в Росії.
«Зазвичай, у ланцюжку між кінцевим покупцем і виробником беруть участь щонайменше дві компанії. Перша – це виробник, він передає апарат якійсь компанії за кордоном, яка виконує дилерські функції. Цей дилер потім передає апарат компанії, яка стає переможцем тендеру, і вже вона продає апарат лікарні», – пояснив у коментарі Крим.Реалії розслідувач видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.
З російських держзакупівель, ми з’ясували, що наприкінці 2018 року компанія ТОВ «Медтехника-сервис», зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів і реєстрацією в ростовській квартирі, виграла тендер на 600 тисяч рублів. За ці гроші фірма ремонтувала діагностичний апарат у Севастопольській міській лікарні №1 імені Пирогова. Ми запитали директора фірми, де він бере запчастини, чоловік відповів, що це питання політичне, а політику він не коментує.
«Взагалі політики не хочу навіть торкатися. Ні Криму, ні санкційних зон. В моєму регіоні навколо одні санкційні зони. Тому про політику говорити не буду, вибачте, будь ласка», – зазначив у телефонній розмові з Крим.Реалії директор ТОВ «Медтехника-сервис» Сергій Гулов.
А Олександр Вершинін, директор фірми ТОВ «Медтехсервис», із російського Пскова, підтвердив, що запчастини закуповують напряму, безпосередньо у виробника. Ця компанія в липні цього року ремонтувала томограф виробництва Siemens для «Медицинского информационно-аналитического центра» Севастополя.
«Якщо комп’ютерний томограф фірми Siemens, то зрозуміло, що і беремо ми у фірми Siemens», – відповів телефоном Крим.Реалії директор ТОВ «Медтехсервис» Олександр Вершинін.
Ми направили запити до компаній Siemens та General Electric і запитали, чи працюють вони з названими компаніями і чи постачають своє обладнання у Крим? За три тижні підготовки матеріалу відповіді так і не отримали. Розслідувач Юрій Ніколов каже, що з’ясувати це можна було б, маючи на руках документи з фінансових транзакцій цих компаній, яких у відкритому доступі немає.
«Треба дивитися документи фінансових проводок, хто кому платив. І тоді б ми розуміли: що, звідки та куди зайшло з-за кордону. Від якогось «помийного» офшору, чи від більш-менш пристойного дилера? Siemens та General Electric по таким схемам в Україні ми ще не ловили», – пояснив у коментарі Крим.Реалії розслідувач видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.
Теоретично, компанії-виробники самі можуть прослідкувати, де працює їхня техніка, каже інженер із підтримки томографів Сергій Черенко, який зараз працює в Нідерландах. Адже кожен апарат і кожна деталь мають свій серійний номер.
«Це не ті запчастини, які можна замовити в інтернеті, або ще якось. Вони відвантажуються за серійним номером апарату, за конкретною адресою. Тут потрібні серйозніші маніпуляції, щоб цей ланцюжок порушити», – розповів у коментарі Крим.Реалії інженер із підтримки медобладнання Сергій Черенко.
Сервісне обслуговування може проходити кілька разів на рік, без урахування поломок. До того ж у сучасних моделях вбудована онлайн-підтримка. Виробник у реальному часі може відстежувати, що відбувається з апаратом. На одному з відео ми побачили на моніторі томографа напис «Севастополь», і якщо програмне забезпечення не зламували, то виробник, теоретично, може онлайн контролювати цей апарат і його роботу.
«Наші апарати проходять профілактичне обслуговування двічі на рік. Це так само, як планове ТО в автомобілів. Спеціалісти налагоджують те, що щось трошки відійшло від ритму роботи. Також спеціальна інженерна служба віддалено відстежує роботу всіх своїх, встановлених саме їхніми фахівцями у різних державах апаратів», – розповіла Крим.Реалії голова медичної ради діагностичного центру «М24» Ірина Нікіфорова.
Згідно з наданою довідкою Міністерства охорони здоров’я, до 2014 року на території Криму було лише два апарати МРТ і 12 робочих КТ. У кримських документах цього року ми знайшли згадки про три МРТ, 13 робочих КТ і ще 7, які цього року мають запустити.
Дар'я Свиридова, заступниця представника президента України в Криму, переконана, що збільшення медобладнання в Криму – це черговий крок з мілітаризації півострова Росією.
«У мене дуже мало надії на те, що все те, що робиться для поліпшення ситуації в Криму – це робиться для цивільного населення. Навіщо завозиться медичне обладнання? Країна-агресор готується до якихось активних бойових дій на цій території? Або десь на іншій території? Бо саме в Крим буде зручно привозити поранених? Фактично розвивається така велика військова база, що дозволяє Росії надалі здійснювати інші акти агресії», – прокоментувала Крим.Реалії Дарина Свиридова.
У представництві президента України в Криму постачання медобладнання на непідконтрольну Києву територію вважають незаконним. З цього приводу представництво формує власну базу порушників, яку до кінця цього року планують передати до МЗС, СБУ та прокуратури.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
