«Монополія релігії». Чи причетний російський муфтій Криму до переслідувань мусульман?

У російському Духовному управлінні мусульман Криму та Севастополя спростовують причетність його голови Еміралі Аблаєва до листа в ФСБ з прізвищами кримських мусульман, нібито причетних до організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії. Напередодні його поширили в соцмережах. Поява листа викликала резонанс у кримському товаристві, оскільки ім'я Еміралі Аблаєва неодноразово згадували у зв'язку з переслідуваннями кримських татар на півострові російськими спецслужбами. Чи є для цього підстави й кому це потрібне, з'ясовували Крим.Реалії.

Поширений лист у ФСБ, про який йдеться, складений від імені Еміралі Аблаєва, оформлений на бланку та містить його підпис. У ньому названі імена мусульман, які нібито проводять на півострові «круглі столи антиросійської спрямованості», «вносять розкол у мусульманську умму», а також «є послідовниками забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». У документі також міститься прохання «припинити незаконні дії осіб».

Цей лист став предметом активних обговорень з обох боків кримського перешийка, оскільки за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір» у Криму в останні роки переслідують близько сотні мусульман, більшість ‒ кримські татари. Для більшості з них це завершилося вироками на десятки років в'язниці.

«Фейковий документ»

У Духовному управлінні мусульман Криму зазначений лист назвали «фейковим документом». У ДУМКС стверджують, що такого листа не існує, а Еміралі Аблаєв «не міг підписувати і надсилати його в російські силові структури».

Представники управління стверджують, що провели внутрішнє розслідування і встановили, що за основу документа був взятий «лист, датований липнем 2019 року, надісланий одному з високопоставлених осіб із запрошенням взяти участь у семінарі з хаджу».

«Цим пояснюється назване прізвище виконавця листи Артура Решитова, який опікується питаннями хаджу», ‒ пояснюють в організації.

Окрім того, у ДУМКС стверджують, що лист складений на застарілій формі бланка зі старою печаткою.

«З початку 2020 року Муфтіят Криму вніс зміни в назву своєї організації, у зв'язку з чим були замінені форма бланка та печатка. Фальсифікатори, використовуючи сучасні технології, підмінили текст, підробили дату, вихідний номер і шапку листа (виділено червоним)», ‒ йдеться в заяві.

У Муфтіяті вважають, що цей лист поширюють «маргінальні релігійно-політичні кола» для «дискредитації муфтія та Духовного управління загалом».

У різні роки в відкритому доступі з'являлися різні заяви й документи, які в ДУМКС розцінюють як «інформаційні атаки на традиційний духовний інститут, який стоїть на позиціях збереження споконвічного розуміння та практики ісламу, зміцнення міжнаціональної злагоди в Криму, а також недопущення поширення деструктивних релігійних течій серед мусульман».

«Агент держави»

Кримський адвокат Еміль Курбедінов, який захищає в російських судах фігурантів справ кримських мусульман, каже, що і без цього «фейкового» листа до Еміралі Аблаєва та представників кримського Муфтіяту є чимало запитань щодо їх участі у справах проти кримських мусульман.

Раніше адвокат говорив, що має у своєму розпорядженні «декілька доносів муфтія», які обіцяв оприлюднити.​

«Таких документів, які спливають іноді в інтернеті, у мене, звичайно, немає. Але є інші факти. Члени Духовного управління мусульман Криму виступають у судах як свідки звинувачення. І потім їх свідчення лягають в основу вироків поряд з іншими доказами. У кожній кримінальній справі, особливо в останніх, присутні свідки ДУМКС з боку звинувачення, переважно вони говорять про «Хізб ут-Тахрір», підтверджують, що цих людей правильно переслідують», ‒ сказав Еміль Курбедінов Крим.Реалії.

За його словами, участь ДУМКС відзначається і в адміністративних справах проти кримських мусульман. Зокрема, у справі імама з Судака Аблякіма Галієва, якого 11 листопада оштрафували за місіонерську діяльність, присутній лист від кримського Муфтіяту, в якому говориться, що «імамами в Криму можуть бути тільки його члени», стверджує адвокат.

«Юридично Духовне управління мусульман Криму ‒ це звичайна релігійна організація, як і багато інших у Криму. Але фактично вона є агентом держави. Тому що тільки члени цієї організації запрошуються на телебачення, в урядові комісії і комітети з питань ісламу, саме їй передана Соборна мечеть у Сімферополі. Тобто через Муфтіят держава та зокрема спецслужби намагаються впливати на мусульман у Криму ‒ переважно кримських татар. І цьому є величезна кількість доказів», ‒ каже Еміль Курбедінов.

Про те, що російська влада Криму «через підконтрольне їй Духовне управління мусульман Криму бореться з незалежними мусульманськими громадами», повідомляють і кримські правозахисники.

«Муфтіят розширює вплив»

Еміралі Аблаєв до 2014 року був одним з членів Меджлісу кримськотатарського народу і був представником співвітчизників у владних і громадських інституціях. А з 2014 року співпрацює з російською владою Криму, за що регулярно стає об'єктом критики.

Вона пов'язана, як з появою «потрібних» свідчень від представників Муфтіяту в судах, так і з тим, що численні факти переслідувань кримських мусульман (переважно кримських татар) залишаються без його публічної реакції.

Її дійсно можна побачити нечасто ‒ переважно, в тих випадках, коли під переслідування потрапляють мусульмани з громад, які входять до структури ДУМКС. Так, наприклад, було у випадку з обшуком у голови мусульманської громади села Воїнка Красноперекопського району Шаїба Сулейманова у березні 2016 року, коли російські силовики оголосили, що він тримав у себе в будинку 10 кримських татар, які готують теракт. Еміралі Аблаєв тоді «висловив стурбованість тим, що сталося» і доручив юридичній службі ДУМКС надіслати до відповідних органів влади звернення з проханням пояснити причини обшуку.

Водночас регулярні обшуки та десятки кримінальних справ відносно кримських мусульман, звинувачених у зв'язках з «Хізб ут-Тахрір», нерідко залишаються без публічного реагування Муфтіяту. А в деяких випадках Еміралі Аблаєв говорить про загрозу «екстремістських релігійних сект», по суті, відображаючи позицію слідства.

Журналіст Тарас Ібрагімов, який декілька років висвітлював переслідування російською владою кримчан на півострові, каже, що багато сімей фігурантів справ «Хізб ут-Тахрір» звинувачують у цих переслідуваннях представників ДУМКС. Це пов'язане з тим, що між Духовним управлінням мусульман Криму та представниками непідконтрольних йому релігійних течій існує конфлікт, каже журналіст.

«Муфтіят Криму намагається презентувати себе як монополіста релігійного життя мусульман Криму. Для цього він йде на союз з державними та силовими органами, зокрема й ФСБ. Однак релігійне життя в Криму дуже розрізнене, там є прихильники різних мусульманських течій, які не підконтрольні державі. Муфтіят же намагається все це уніфікувати, тобто отримати контроль над ними і розширити свій вплив. І коли листи від імені муфтія Криму починають з'являтися у відкритому доступі, це один із проявів його боротьби з сильними монолітними релігійними мусульманськими громадами, які ще намагаються чинити спротив», ‒ пояснив Тарас Ібрагімов Крим.Реалії.

За його словами, політика кримського Муфтіяту щодо мусульманських громад півострова спрямована на розбудову місцевого релігійного життя «за кавказьким зразком».

«Муфтій відчуває, з одного боку, що йому дали карт-бланш на розбудову монолітного релігійного життя, яке існує в системі російської дійсності. Це робиться за кавказьким зразком, де є один муфтій і одна думка серед імамів, що життя в Росії хороше й ніяких інших думок бути не може. А з іншого боку, Еміралі Аблаєв розуміє, що довіра до нього через це у народу падає. І виходячи з цього, він будує свою нинішню політику, тому що втрачати йому, по суті, вже нічого», ‒ каже журналіст.

«Залучені до авантюр колаборантів»

У 2014 році позиції Еміралі Аблаєва та керівництва Меджлісу в оцінках ситуації на півострові розійшлися. Представницький орган кримських татар перейшов у конфронтацію з російською владою Криму, а Еміралі Аблаєв почав тісно співпрацювати з нею.

Спочатку в Меджлісі не поспішали засуджувати це, посилаючись на те, що «ДУМКС, опинившись в умовах окупації, щоб вижити, змушений йти на якісь компроміси». Але через декілька років шляхи Меджлісу та Муфтіяту все більше розходилися.

У серпні 2015 року голова Меджлісу Рефат Чубаров зустрів Еміралі Аблаєва в Туреччині, після чого публічно звернувся до муфтія, повідомивши про «невдоволення поміж кримськими татарами через його залучення до авантюр групи колаборантів».

«Муфтій-бей, будучи членом Меджлісу, з певного часу почав уникати засідань та інших спільних форм роботи членів Меджлісу. Одночасно з цим, Муфтій-бей став активно залучатися до діяльності створених окупаційною владою організацій «Къырым» та «Къырым бирлиги» з усіма наслідками, що випливають з такого співробітництва. Самоусунення Муфтій-бея від діяльності в Меджлісі та його залучення до вкрай сумнівних авантюр групи колаборантів стало викликати спершу подив, а пізніше і невдоволення кримських татар. Одночасно, всі мої заклики до Муфтій-бея про необхідність нашої зустрічі поза межами Криму залишалися ним непочутими», ‒ сказав Рефат Чубаров.

У 2018 році Муфтій Криму став потерпілим у кримінальній справі кримського главку ФСБ Росії. У підпалі його будинку в Сімферополі звинуватили й засудили харків'янина Олександра Стешенка. Він свій вирок не визнає і провину заперечує.

Російське слідство вважає, що Олександр Стешенко діяв на замовлення Ерола Велієва ‒ помічника народного депутата України, лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, а також за вказівкою голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Всі вони спростовують, що мають якийсь стосунок до підпалу будинку муфтія. Рефат Чубаров назвав подію «спробою російських спецслужб зганьбити Меджліс перед міжнародним товариством». А Мустафа Джемілєв і зовсім висловив сумнів, що факт підпалу будинку кримського муфтія мав місце.

Про що мовчить ДУМКС?

Ми намагалися зв'язатися з Еміралі Аблаєвим, щоб отримати його коментар про заяви та факти, про які йдеться в цьому матеріалі. Ми надіслали в ДУМКС запитання для муфтія і попросили сконтактувати нас з ним або надати його точку зору. У ДУМКС відмовилися надати коментарі, пославшись на те, що «будь-яка інформація може завадити чи навіть нашкодити».

Еміралі Аблаєв у відкритих джерелах говорив, що не вважає масові кримінальні справи зі звинуваченнями у зв'язках з «Хізб ут-Тахрір» «гоніннями на мусульман і кримських татар».

Він зазначав, що «стурбований затриманням жителів Криму, підозрюваних в участі в «Хізб ут-Тахрір», і звернувся до мусульман Криму з проханням «не піддаватися впливу екстремістських релігійних сект, які прагнуть використовувати людей в нечистих цілях».