Іспанський часопис El País пише про анексію Росією Криму як про «чорну весну» для півострова. Ірландське видання The Irish Times пише про реформу системи охорони здоров’я України з огляду на президентські вибори. Сайт американського громадського мовця National Public Radio повідомляє про спеціальний курс у деяких школах України, який навчає розрізняти «фейкові новини». Американський часопис The Washington Post розповідає про деякі «дивовижні» моменти, пов’язані з президентськими перегонами в Україні.
Популярний іспанський часопис El País публікує статтю «Чорна весна Криму». У підзаголовку статті в розділі «Точка зору» додається, що анексія півострова стала найсерйознішою зміною кордонів у Європі з часу Другої світової війни і небезпечним прецедентом. Автор матеріалу, оглядач видання Люїс Бассетс пише, що за п'ять років криза, пов’язана з анексією Криму, лише поглиблюється. Союз НАТО оприлюднив заяву, в якій вимагає, щоб Росія дотримувалася міжнародного права, якщо хоче повернутися до нормалізації відносин після свого виклику європейській безпеці. Мадридське видання вказує, що захоплення Криму стало відповіддю на революцію на Майдані, яка позбавила влади президента України Віктора Януковича. Люїс Бассетс наголошує, що захоплення Росією українського півострова Крим було блискавичною і прихованою операцією, яку здійснили так звані «зелені чоловічки» – російські вояки в одностроях без розпізнавальних знаків, які за лічені години захопили всі стратегічні об’єкти Криму без опору з боку українського війська і міліції.
У статті наголошено, що суверенітет України над Кримом не припускає ніяких дискусій із погляду міжнародного права. Цей суверенітет був визнаний у російсько-українському договорі про дружбу і співробітництво 1997 року, а перед тим у так званому Будапештському меморандумі 1994 року. Автор пише, що ця анексія стала найсерйознішим випадком зміни кордонів у Європі з часу Другої світової війни і становить небезпечний прецедент. Нещодавнє відкриття мосту через Керченську протоку, який зв’язує Крим із Росією і дозволяє Москві контролювати вхід до Азовського моря, широко засудила міжнародна спільнота. Втім, зазначає оглядач, захоплення Криму не минулося президентові Росії Володимирові Путіну. Його країну вигнали з групи найрозвиненіших країн світу і щодо неї запровадили економічні санкції, крім того, що вона втратила міжнародну довіру.
Ірландський щоденник The Irish Times містить матеріал «Нова система охорони здоров’я України може не врятувати ослабле президентство Порошенка». У підзаголовку зазначається, що загалом не ясно, як провідні кандидати на виборах 31 березня просуватимуть ключові реформи. Автор статті Дан Маклофлін повідомляє з Києва про те, як народжена у Сполучених Штатах виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун відбудовує просяклу корупцією слабку систему охорону здоров’я в Україні. За словами журналіста, майбутнє цього завдання затьмарене президентськими виборами, що наближаються. Вибори президента, пише автор, можуть усунути від влади лідерів Майдану і поставити під загрозу досягнення, за які важко боролися реформатори на зразок Супрун. Кореспондент наводить поширену в Україні думку про те, що президент Петро Порошенко глибоко непопулярний через те, що не спромігся виконати головні вимоги революції: покласти край корупції, запровадити верховенство права і забезпечити рівність перед законом для всіх. Водночас Порошенко твердо підтримував саму Супрун і реформу охорони здоров’я в Україні.
The Irish Times пише, що Уляна Супрун нажила собі потужних ворогів, усунувши українську «фармакологічну мафію» від держзакупівель медикаментів, а також ставши на заваді потокові хабарів для лікарського персоналу. У зміні президента, пише ірландське видання, вони бачать сподівання компенсувати втрачені прибутки. На думку аналітиків, на яких посилається автор статті, кілька впливових українських олігархів, і особливо Ігор Коломойський, бажають, щоб Порошенка було усунуто від президентства. Уляна Супрун тим часом каже, що Порошенко надавав підтримку реформі системи охорони здоров’я України від самого початку.
За словами Супрун, усі телевізійні канали, власниками яких є олігархи, поливають брудом її і прихильників, бо ж для них вигідно, щоб українці залишались зубожілими, хворими і малоосвіченими, бо коли утримувати людей у такому стані, вони не виходитимуть на Майдан і не зупинять олігархів від того, щоб наживатися на людях.
Нова система охорони здоров’я України надає людям можливість вибирати сімейного лікаря, а не бути закріпленими до поліклінік. Електронні рецепти і направлення до фахівців, як очікують, будуть запроваджені невдовзі. Ірландський часопис пише, що менше, ніж за рік 26 мільйонів українців обрали собі сімейного лікаря, що перевищило всі очікування. Від 2015 року Україна також закуповує медикаменти і медичне устаткування через структури ООН та інші міжнародні організації, що зменшило вартість закупівель на 40%.
Супрун каже, що змінювати країну нелегко, але за останні п'ять років було зроблено більше, ніж за попередні 23 роки незалежності. Попри все, Уляна Супрун вважає, що нова система охорони здоров’я України, так само як і прагнення українців до змін, все одно існуватиме незалежно від того, хто переможе на виборах.
На сайті американського громадського мовця National Public Radio опубліковано матеріал «Учні в Україні вчаться, як розрізнити «фейкові» повідомлення, пропаганду і мову ненависті». Автор статті Саша Інґбер пише, що через п’ять років після початку війни на сході України, яка спричинила потік пропаганди й дезінформації, українські учні у чотирьох містах навчаються, як краще оцінювати те, що вони читають, чують чи бачать. Всесвітня освітня організація IREX оприлюднила доповідь, із якої випливає, що учні 8-х і 9-х класів стали краще вирізняти фальшиву інформацію і мову ненависті після того, як учителі запровадили на своїх уроках методологію організації щодо медіа-грамотності. Програму «Вчись розпізнавати» за підтримки посольств США і Великої Британії було випробувано у 50 школах, включно з освітніми закладами у Маріуполі, який став свідком бойових дій на початку війни. Елементи програми вплели в півтора десятка дотеперішніх планів уроків, пише авторка статті, яка сама свого часу працювала в Державному департаменті США над моніторингом і викриттям російської дезінформації після захоплення Криму 2014 року.
Учні, наприклад, аналізували наслідки вибору слів на уроках української літератури, а на уроках мистецтва досліджували сфальсифіковані відеосюжети. Представники IREX повідомляють, що діти, які пройшли цей курс, почали значно краще розрізняти факти і думки, визначати мову ненависті чи помічати, що частина інформації пропущена. При цьому дівчата дістали більше знань, ніж хлопці, вони краще здійснювали аналіз чи відокремлювали факти від думок. Цей факт, на думку організаторів, ще потребує детального вивчення.
Журналістка пише, що до 2021 року ця освітня програма використовуватиметься приблизно в 650 школах України. Насамкінець наводяться слова Майка Колфілда, який очолює ініціативний проект цифрової освіти Американської асоціації державних коледжів та університетів. Він каже, що досить часто ті райони, які найбільш вразливими у плані дезінформації, є територіями, на яких активно використовуються чинники на зразок суспільного розбрату. Як на Колфілда, більше коштів має витрачатися на підготовку вчителів, щоб вони вчили на своїх уроках також медіа- і інтернет-грамотності.
Американський щоденник The Washington Post друкує статтю «На дивовижних українських президентських перегонах один із кандидатів шукає наречену». Автор статті Дейвід Стерн пише, що межа між телешоу і політикою все більше розмивається в усьому світі – а в Україні ця межа по суті стерта. Один із президентських кандидатів, що пасе задніх у рейтингах, Ігор Шевченко перетворив свою передвиборчу кампанію на шоу романтичних знайомств. Його гасло: «Чи бажали б Ви стати дружиною президента?». 48-річний Шевченко, який, як пише американська газета, має диплом юриста з університету штату Міннесота, планує обрати собі наречену з тих 300 жінок, які подали свої заявки в інтернеті. Весь цей процес було знято на камеру і розбито на 12-хвилинні сюжети. Протягом цих серій група учасниць буде зменшена до 10–15 фіналісток, і тоді Шевченко проведе з ними «дебати». Ті, хто пройде до останньої стадії, змагатимуться за приязнь Шевченка на особистих побаченнях із ним.
Але The Washington Post зазначає, що Ігор Шевченко, можливо, не найекстравагантніший актор на президентських перегонах. Лідер в опитуваннях популярності – комедійний актор Володимир Зеленський, єдина претензія якого на політичний досвід – це роль президента України у популярному телесеріалі. Ще однією помітною постаттю списку кандидатів, на думку вашингтонського видання, є Юрій Володимирович Тимошенко, який, як пише газета, є очевидною спробою відтягти голоси від колишнього прем’єра Юлії Володимирівни Тимошенко. Повертаючись до постаті Ігоря Шевченка, американське видання пише, що його шанси бути обраним вкрай малі. Популярність Шевченка оцінюється у менше 1% серед найбільшої за всю історію України кількості кандидатів у президенти, 39. Насамкінець видання пише, що попри все, українські вибори відбуваються у надзвичайно важливий час. Українське військо і надалі веде боротьбу з «підтримуваними Кремлем бойовиками», як зазвичай називають у західній пресі російські гібридні сили, на сході України. А тим часом багато українців не задоволені повільним, на їхню думку, перебігом економічного зростання і політичних реформ через п’ять років після вигнання підтримуваного Москвою керівництва країни.
