«Показали нам наше місце»: чому в Криму переслідують лівих активістів

25 вересня Євпаторійський міський суд Криму продовжив арешт лівому активісту Євгену Каракашеву до 24 жовтня. Співробітники кримського управління Слідкому Росії затримали його 1 лютого за підозрою в екстремістських висловлюваннях у соціальних мережах. Пізніше суд заарештував активіста. Сам він вважає висунуті проти нього звинувачення неправдивими та сфабрикованими. У березні 2018-го в Севастополі по «справі Каракашева» відбулися обшуки у лівих активістів Олексія Шостаковича, Олексія Присяжнюка, Ігоря Панюти, Івана Маркова та Артема Воробйова.

Адвокат Євгена Каракашева Олексій Ладін вважає, що слідчому не вистачає часу для пошуку свідків звинувачення.

– У клопотанні слідчий не вказав, які саме слідчі дії необхідно провести. Він написав, що необхідно завершити розслідування кримінальної справи, ознайомити з матеріалами і провести низку слідчих дій, в яких, можливо, виникне необхідність. На конкретне питання слідчий відповів невиразно – про допит якихось свідків – і конкретно пояснити нічого не зміг. У результаті суд скоротив термін продовження до 24 днів. У захисту є інформація, що слідчий активно обдзвонює людей, які перебували в друзях у соціальній мережі в Євгена Каракашева. Тобто він намагається встановити і допитати людей, щоб ті підтвердили причетність мого підзахисного до інкримінованих злочинів, що він нібито терорист, який поширює кримінальну негативну інформацію в соцмережі.

Олексій Ладін вказує на те, що перебування Євгенія Каракашева під вартою слідство обґрунтовує тим, що в нього є український паспорт і він може виїхати з Криму – хоча документи у обвинуваченого вилучили під час обшуку і повернули його батькам за непотрібністю.

– Слідство саме створює ситуацію, щоб розповідати, ніби він може сховатися. Показання головного свідка Сергія Васильченка відомі нам давно: він говорить про те, що Каракашев перекинув йому якесь сакраментальне відео з проханням поширити в соцмережі, щоб воно було доступним для всіх. Але цей головний свідок у листопаді 2016 року сам притягався до відповідальності, був під арештом, побоювався переслідування в рамках кримінальної справи. Потім він написав заяву до прокуратури і розповсюдив відео, що доступне і зараз, про свої побоювання. Далі Васильченко пропав із поля зору і з'явився вже в ролі головного свідка звинувачення, даючи всі необхідні свідчення для правоохоронних органів. У захисту є всі підстави вважати, що він домовився, пішов на угоду.

Олексій Ладін просить усіх небайдужих кримчан надсилати листи підтримки до УФСВП Росії по Республіці Крим, СІЗО №1, на ім'я Євгена Каракашева. Він зазначає, що його підзахисний відчуває сильні болі в плечі, але поки не може домогтися лікування.

Cевастопольскій активіст Ігор Панюта після обшуків не спостерігав активності силовиків.

– Можливо, зіграло роль те, що я активно діяв, написав низку скарг, у тому числі до Верховного суду Криму, керівникам слідчого органу Ленінського району. Я доводжу, що сама підстава для обшуку була протизаконною, оскільки порушувалася 182-я стаття Кримінального кодексу. Абсолютно не ясно було, які дані є достатніми для проведення обшуку, як саме Каракашев може вплинути на мене, а я на нього, які речі представляли інтерес для справи. У мене вилучили сотні предметів: чернетки курсових робіт, український паспорт, вирізки статей кінця 1990-х. Скарги не дали ніякого ефекту, суд відхилив заяву, пославшись на неправильне оформлення, а поліція все проігнорувала. Речі повернули – правда, мені й моїм товаришам довелося їздити до Євпаторії з Севастополя. Моральні та матеріальні збитки були дуже істотні.

Ігор Панюта переконаний, що варто боротися за справедливість, не виїжджаючи з Криму, і розраховує на міжнародний резонанс.

– Важливо підкреслити, що об'єктами переслідування стали саме ліві активісти, тому що ЗМІ подають і широко рекламують переслідування стосовно до лібералів і націоналістів, які роблять акцент на формальній державній приналежності Криму. Для нас же важливо, якими економічними і політичними правами володіють трудящі на цій території, чи є у них можливості для відстоювання своїх прав. Саме за це постраждали п'ятеро людей. Ніхто зі слідчих всерйоз не вважає, що ми є екстремістами чи поплічниками екстремістів. Просто це був такий тиск, щоб показати нам наше місце.

Російська правозахисниця, координатор польового правозахисного центру в Криму Олександра Криленкова не радить шукати логіку в діях правоохоронних органів Росії.

– За яким принципом у них починаються кампанії з арештів або переслідуванням людей – передбачити абсолютно неможливо, це виникає більш-менш спонтанно. Зараз здається, що це не кампанія саме в Криму, що це були профілактичні методи. Яку мету вони для себе ставили і наскільки успішними були – ми не знаємо. Наскільки нам відомо, з кримінальними справами в Росії щодо лівих активістів, анархістів і антифашистів це не дуже пов'язано, хіба що опосередковано. У Росії зараз є відома річ «Мережа»: хлопців із Пензи звинувачують у тероризмі, створенні організації заради повалення режиму. Вони вже рік перебувають у СІЗО, суд повинен початися наприкінці 2018 го.

(Текст підготував Владислав Ленцев)