«На їхньому місці міг опинитися будь-хто»: чому «українським диверсантам» продовжили арешт

Севастопольський міський суд на чотири місяці продовжив арешт Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову, обвинуваченим у підготовці диверсій на території Криму. Вони залишаться в СІЗО до 11 січня 2019 року. Судове засідання, на якому справу розглядатимуть по суті, перенесли на жовтень ‒ через хворобу адвоката Олексія Бессарабова.

Колишні співробітники кримського аналітичного центру «Номос» Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов вже півтора року перебувають в ув'язненні. Їх і Володимира Дудку затримали влітку 2014 року в Севастополі та звинуватили в підготовці диверсій на замовлення української розвідки. Штибліков дав свідчення та був засуджений на п'ять років, а Бессарабов і Дудка заперечують провину й мають намір відстоювати свою правоту в суді.

Брат обвинуваченого Росією Володимира Дудки Петро Дудка розповідає про песимізм політв'язня.

– Стан у нього дуже незадовільний: часті головні болі, виразка шлунка, проблеми з серцем, болі по чоловічій лінії. Настрій у нього самі розумієте який ‒ він уже не вірить в обмін. На думку Володимира, українська сторона мало робить для звільнення політв'язнів. Немає певної людини, яка займалася б саме цим питанням ‒ в'язнями Кремля в Криму. Шансів на виправдувальний або умовний вирок немає. Мого брата, Бессарабова та Штиблікова просто призначили бути винними.

Суд звісно, доведе все до кінця.

Колишній експерт центру «Номос» Павло Лакійчук переконаний, що на місці обвинувачених у цій справі міг опинитися будь-який колишній український офіцер у Криму.

‒ Ми працювали в центрі «Номос» разом з Олексієм Бессарабовим, а з Володимиром Дудкою вчилися разом у Калінінграді. Відповідаючи на питання, чи могли вони насправді готувати диверсію, запитаю: Олег Сенцов міг готувати диверсію? Ні. Бессарабов ‒ тим більше. Володимир ‒ старий чоловік і аполітичний, якщо говорити прямо. Але річ у тім, що в той період, коли окупанти ‒ не хочу говорити «правоохоронці» ‒ схопили їх, мабуть, росіянам потрібно було продемонструвати всім колишнім українським військовим, які залишилися в Криму, необхідність лояльності до окупаційного режиму. На їхньому місці міг опинитися будь-хто, хто мав якийсь стосунок до Військово-морських сил України. Вирок обвинуваченим може скласти від 10 до 15 років.

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник припускає, що без визнання провини Бессарабовим і Дудкою в руках, ФСБ тягне час для пошуку додаткових свідчень для суду.

– Цілком можливо, що хвороба адвоката ‒ лише формальна причина, є якісь свої плани, для чого затягується цей процес. Але в деталях розібратися складно, оскільки справу розглядають у закритому режимі, частина матеріалів ‒ так звані секретні. Справа, як ми бачимо, затягується ‒ у січні мине вже більше, ніж два роки відтоді, як людей під слідством тримають у СІЗО. Це ненормальні й нездорові терміни розгляду кримінальної справи навіть за мірками Росії. Як ми знаємо, Володимир і Олексій відмовилися від угоди зі слідством, і в таких ФСБшних справах досить часто все затягується. Це може бути пов'язане з тим, що вони шукають ще якихось свідків, які під якимось тиском можуть підтвердити версію ФСБ. Тобто ми розуміємо, що, швидше за все, справа шита білими нитками, аргументація слідчих непереконлива.

Ольга Скрипник стверджує, що ФСБ від самого початку використовувала ненадання медичної допомоги Володимиру Дудці для отримання зізнань.

‒ По суті, за міжнародними стандартами це є катуванням: людина відчуває біль, і це використовують для тиску. Взагалі, цю «справу українських диверсантів» використовують у пропагандистських цілях як для внутрішньої російської аудиторії, так і для зовнішньої. Зокрема, Володимир Путін посилався на це, відмовляючись від переговорів щодо Криму. Обираючи своїх жертв, ФСБ намагається підшукати певний бекграунд, що можна піднести. Після захоплення Криму Росія отримала доступ до всіх списків військовослужбовців, співробітників Служби безпеки України в Криму, поліцейських. У цій справі був певний зв'язок зі Збройними силами України, продовження контактів із нею, а також аналітична діяльність. В ідею ФСБ про «диверсантів» така концепція укладалася.

Правозахисниця вітає ідею створити єдиний координаційний орган, у віданні якого перебували б справи всіх українських політв'язнів, але ця ідея, говорить Скрипник, залишається на словах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)