96 кримських шкіл, дитячих садків та шкільних установ додаткової освіти працюють без ліцензії, повідомив спікер парламенту Криму Володимир Константинов. За його інформацією, Росспоживнадзор видав їм негативні висновки через «невідповідність матеріально-технічної бази санітарним правилам і нормам». Така ситуація може призвести до того, що ці дитсадки та школи закриють, а їхні випускники не отримають документів про освіту.
За словами Володимира Константинова, без ліцензій залишилися 49 дитсадків, 33 загальноосвітні школи та 14 організацій додаткової освіти. Перед початком 2017-2018 навчального року міністр освіти, науки та молоді Криму Наталя Гончарова повідомила, що на півострові працюють 431 дитячий садок і 530 шкіл. Щоб вирішити проблему, російська влада Криму підготувала проект закону про продовження терміну отримання ліцензій до 1 вересня 2019 року.
Директор Ліцею Російської академії народного господарства та державної служби, «Почесний працівник загальної освіти» Жанна Подковиркіна міркує, чому виникли проблеми у кримських шкіл.
‒ Не будь-яке приміщення можна пристосувати під школу, взявши його в оренду, припустимо. Воно має відповідати всім вимогам безпеки за російським законодавством ‒ і протипожежним, і антитерористичним, і гігієнічним. Класи мають вміщувати відповідну кількість дітей, мати певний світловий, тепловий режими. Вимог дуже багато: розміри їдальні, наявність медичного кабінету та кабінету щеплень. Можливо, розбіжності в українському та російському законодавствах були досить великими, і, напевно, потрібно багато грошей, щоб довести установи до потрібного рівня.
Жанна Подковиркіна підкреслює, що влада зобов'язана надати всім дітям можливість навчатися в ліцензованих та акредитованих освітніх організаціях.
‒ Якщо в Росії виникають труднощі навіть із доступом до школи ‒ наприклад, вона далеко, ‒ організовують спеціальні рейси автобуса. Я впевнена, що жодна дитина не може залишитися без школи в такій ситуації, як у Криму. Бували випадки з маленькими містами, де було б дивно зберігати таку ж кількість шкіл, як було 25-30 років тому, при скороченні населення в півтора рази. Звісно, в Росії оптимізацію проводили, це нормальний, виправданий економічний процес в інтересах місцевих жителів.
Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова називає ситуацію зі шкільними ліцензіями в Криму вироком російській освіті.
Не видати ліцензії десяткам шкіл ‒ це серйозний вирок системі російської освітиВалентина Потапова
‒ До 2014 року проблеми виникали, особливо це стосувалося дитячих садків. Зі школами труднощі виникали вкрай рідко ‒ найчастіше це стосувалося сільських шкіл, де кількості дітей не вистачило б, щоб цей навчальний заклад можна було утримувати. Школи об'єднували, дітей звозили в опорну школу, і в Україні була велика дискусія з цього приводу. Але щоб не видати ліцензії десяткам шкіл ‒ це серйозний вирок системі російської освіти. Потрібно дивитися, хто там директори: цілком можливо, що вони виявилися неугодними фейковому «міністерству освіти» Криму. Але мені це дуже дивно, тому що перед початком 2018 року Гончарова (кримський міністр освіти Наталя Гончарова ‒ КР) сказала, що шкіл катастрофічно не вистачає, і Сімферополь був змушений перейти в другу зміну.
Валентина Потапова вказує на те, що дошкільна освіта не належить до обов'язків держави, на відміну від шкільної.
Мілітаризація починається з дитячого садка, дітей із дуже раннього віку вчать вмирати за батьківщинуВалентина Потапова
‒ Цілком можливо, що закриття дитячих садків потрібне, щоб відкрити дорогу бізнесу з приватними дитячими садками. Щодо шкіл, на початок 2018 навчального року приблизно 250 тисяч дітей сіли за парти в Криму. У Севастополі та Сімферополі збільшилася кількість першокласників, але це пов'язане з міграційними процесами. Залишилася тільки одна школа в Феодосії, де викладання ведеться українською мовою, але тільки до 9 класу. Окрім того, зібрати першокласника до школи стало приблизно на 20% дорожче, ніж 2017 року. Мілітаризація освіти, незважаючи на Керченську трагедію, не зупинена, вона триває, все будується на військово-патріотичному вихованні. У Криму мілітаризація починається з дитячого садка, дітей із дуже раннього віку вчать вмирати за батьківщину.
Кримський юрист і правозахисник Ленура Енгулатова розповідає, як справи з вивченням української та кримськотатарської мов у кримських школах, що гарантувала російська влада 2014 року.
‒ Батьки не отримують інформацію про можливість навчатися повністю рідною мовою, або вивчати її як окремий предмет у розкладі. Цим користуються деякі управлінці, батьки не знають про свої права. Адміністрації школи також доводять їх до добровільної відмови від вивчення рідної мови, кажуть: так навіщо воно вам потрібне, усі іспити будете здавати російською мовою, це навантаження для дитини тощо. Багато батьків із цим погоджуються й не бачать перспективи. При цьому, за офіційними відомостями, динаміка щодо кримськотатарської мови позитивна, а щодо української вона зменшується: ми фіксуємо факти тиску на батьків учнів, які виявляють бажання навчатися нею. Не можна сказати, що закриваються саме класи, школи з іншою мовою навчання ‒ класи та школи в принципі закривають в усьому Криму з метою оптимізації.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
