Староста району Ржепориє на околиці Праги, де проживає 4,5 тисячі осіб, Павел Новотний вирішив увіковічити пам'ять «власівців», які перейшли на бік жителів Праги у травні 1945-го під час повстання проти нацистів ще до того, як до Праги увійшли радянські війська під командуванням маршала Івана Конєва. Російське МЗС вимагає негайно переглянути це рішення. Але неочікувано для Москви її постійний союзник – офіс президента Чехії Мілоша Земана поставився до цієї ініціативи районного старости цілком лояльно, сказавши, що Чехія є вільною країною і може ставити пам’ятники, кому вважатиме за потрібне.
Не встиг староста празького району Ржепориє висловити ідею про те, що було б добре віддячити військовим Російської визвольної армії (Русская освободительная армия / РОА), які загинули, захищаючи Прагу від нацистів, як з боку Москви пролунало грізне попередження.
«Встановлення пам’ятника йде врозріз з вердиктом Нюрнберзького трибуналу, який визнав власівців співучасниками Гітлера». Представники російського посольства переконані, що встановлення пам'ятника стало б порушенням зобов'язань Чехії як учасниці Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 1968 року. У ній, зокрема, закріплюється, що до таких злочинів, а також до осіб, які їх вчинили «ніякі строки давності не застосовуються, незалежно від часу їх скоєння», – мовиться у заяві російського посольства.
Але виявилося, що районного старосту в Празі не так легко залякати. У відповідь Павел Новотний написав довгого листа, де зокрема, він пояснює, що не лише має іншу точку зору, але і боїться її висловлювати.
«Я не знаю, де Російська Федерація набираться нахабства, щоб таврувати ще тільки запланований в Ржепориє пам'ятник трьом сотням полеглих власівців, і твердить, що відповідно до Статуту Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі «діяння Власова і його спільників кваліфікувалися як злочини проти людяності і допомогу нацистам». Мила, настирлива і нахабна Російська Федерація, ми – звичайні хуторяни з Ржепориїв, але читати ми вміємо, і не посміли б заперечити проти тексту Хартії. Однак ми не розуміємо, що спільного Хартія має з подіями, які відбулися в Празі 6, 7 і 8 травня 1945 року. Для нас не важливо, якими були мотиви РОА, ми тут, в Ржепориях не можемо домислювати. Чи не маємо права. Але ми маємо свої сільські хроніки, спогади очевидців, роботи істориків. І совість», – написав у відповідь 38-літній староста Павел Новотний.
Свого листа президенту Росії Володимиру Путіну колишній бульварний журналіст та телевізійний комік до посольства Росії привіз особисто, приїхавши на пікапі своїх комунальних служб з прапором району.
Підписаний найважливіший лист новітньої історії Ржепориїв. Завтра о 14:00 я його привезу його високості послу Російської Федерації в Чехії, щоб він миттю передав його начальнику у Кремлі, який вже чекає! Я поїду в посольство на флагмані флотилії нашого районної ради – маленькій вантажівці з помаранчевими мигалками.
Староста Новотний хоча і сумнівається, що президент Путін отримає його листа, але вважає, що писати його все ж було варто. «Я знаю, що все, що я йому написав, – це правда. Я думаю, що він про це навіть не дізнається. Хоча, хто знає. Але великих надій з цього приводу у мене немає. Я хотів передати послання в посольство тим відповідальним особам, щоб не лізли до нас, нам це нецікаво. Ми це вирішимо в Ржепориях самостійно. Це наша справа – як це буде виглядати, де буде стояти, чи будемо ми у принципі це робити. А ми потім порадимося і з військовими істориками, ученими. Але з Росією ми це обговорювати не будемо», – говорить він.
Після того, як Новотний відправив лист Путіну, сайт його району атакували хакери – вперше в історії. А сам староста став героєм відразу декількох програм російських федеральних каналів – там його порівнюють з тезкою-порноактором, показують його фотографії в нижній білизні. Він з цього приводу поки жартує.
Мабуть ми щось пропустили...Не стали часом Ржепориє ядерною державою?
«У нас упав сайт. Вони нам його відключили. У нас маленьке село. У нас є маленька фірма, яка обслуговувала сайт. Я кажу: ну, хлопці, чекає на вас тепер важке випробування», – розповідає староста, який не перестає тролити росіян.
«Росіяни загрожують Ржепориям. Якщо вони нападуть на нас, ми нападемо на їхні Карлові Вари! У всякому разі, я готовий, уніформа зі зйомок «Екстремального мера», досі висить у моєму кабінеті. Після офіційної заяви Посольства РФ, яка застерігає від будівництва пам’ятника власівцям, я видав заяву міського округу (в сенсі цілувати нас в …) і поставив на озброєння два танкові дивізії. Але спершу я повинен закінчити тротуар на Задні Копаніну (сусідній район, –ред.) вранці!» #gameofthrones
Чеське видання Euro.cz пише, що Новотний взявся за справу із завзяттям та впертістю, звинувативши при цьому російський уряд у бездіяльності щодо пам’ятників чехословацьким легіонерам (добровольчим чеським та словацьким військовим формуванням, сформованим в часи Першої світової війни, – ред.). За його словами, Прага інвестує десятки мільйонів чеських крон у меморіали російським солдатам на своїй території, тоді як Росія майже нічого не робить для вшанування чехословацьких легіонів, які мають велике значення для суверенітету та чеського патріотизму – пишуть у виданні.
Чеські соціальні мережі були цими днями переповнені коментарями щодо того, як в Росії відреагували на ініціативу старости празького району, і про те, як йому вдалося розізлити російських пропагандистів.
«Бравий вояк Швейк повернувся і як завжди перемагає!
Павел Новотний Офіційний мастить хліб на пропагандистів російського державного телебачення...», – коментує фахівець з російської пропаганди з Інституту вивчення політики і суспільства.
Це не перший конфлікт Росії та Чехії через пам'ятники історичним постатям. Усе почалося з радянського маршала Івана Конєва. Пам'ятник Конєву в районі Прага 6 періодично обливають фарбою – у знак протесту проти післявоєнної радянської окупації. Тому місцева влада вирішила перемістити маршала в музей тоталітаризму або на цвинтар. Російські федеральні канали обурені і говорять про те, що пам'ятник «власівцям» встановлять ледь не на місці меморіалу Конєву.
Маршал Конєв і бійці Червоної армії в історії соціалістичної Чехословаччини вважалися єдиними визволителями Праги від нацистів у 1945-му. Тепер у Чехії говорять про бійців колабораціоністської Російської визвольної армії Власова.
Якби власівці не перейшли на сторону повсталих, Празьке повстання розвивалося б за дуже сумним сценаріємВолодимир Поморцев
«Вони відіграли важливу роль у подіях травня 1945 року. Тому що, якби «власівці» не перейшли на сторону повсталих, Празьке повстання розвивалося б за дуже сумним сценарієм. І швидше за все, це були б не тисячі загиблих, а десятки тисяч загиблих, і Прага постраждала б набагато сильніше, ніж насправді. Тому що ті руйнування, які були у Празі, вони насправді незначні», – каже історик-архівіст Володимир Поморцев.
Чеське видання Krajské listy пише, що події Варшавського та Празького повстання відрізняються тим, що поляки хотіли вигнати німців, щоб встановити автономію, що завадило б Сталіну мати свій маріонетковий уряд у Польщі. У випадку з Празьким повстанням, чехи повстали з цілковитою впевненістю, що Червона армія вже зовсім близько, тож їхнім опором значною мірою рухали комуністи – зазначає автор статті.
Історія Російської визвольної армії досить неоднозначна – деякі підрозділи воювали з Червоною армією на Східному фронті, деякі – придушували Варшавське повстання. У Ржепориях ж командир дивізії Російської визвольної армії генерала Власова прийняв рішення брати участь у Празькому повстанні. І тим самим став частиною історії району.
«Це могли бути і нацистські чудовиська, які зрадили всіх, – я це все розумію. Але я бачу дивізію, яка бігла до американців в обійми, щоб врятуватися. Вони тікали швидко від Червоної армії, а у Ржепориях вони почули чеське радіо і зупинилися, і тут вмирали за звільнення Праги. І навіть якщо вони вбивали маленьких дітей у Варшаві – усі до одного, я не знаю, що там у них було, – але 5–8 травня 1945 року вони вмирали за Прагу. Ось і все», – пояснює староста району.
Люди намагаються вшанувати пам'ять тих, хто захистив їхніх бабусь і дідусів.Іван Преображенський
«Безумовно, тут є і такий містечковий, точніше, дуже хороший місцевий аспект, пов'язаний з тим, що люди намагаються вшанувати пам'ять тих, хто захистив їхніх бабусь і дідусів. І їх справді абсолютно не хвилює, які злочини до цього конкретно власівці або власівський рух у цілому здійснювали в інших частинах Європи», – каже політолог Іван Преображенський.
Ідею пам'ятника власівцям обережно підтримує чеська влада – прес-секретар президента Чехії Їржі Овчачек написав у Twitter, що Чехія може витримати пам'ятники свого минулого. Потім і сам президент Мілош Земан заявив, що історія неоднозначна, але забувати її не треба. Самого старосту Ржепориїв Земан при цьому розкритикував.
Горда, вільна, демократична і впевнена у собі країна може винести пам'ятники свого минулого. Будьмо такими! У нас є пам'ятна дошка доктора Еміля Гахи, у нас є пам’ятні дошки жертвам англо-американського бомбардування Праги, у нас є статуя маршала Конева, можемо мати і спогади про власівців.
Петр Голец, чеський репортер видання Info.cz, вважає, що Павло Новотний знає, як привернути увагу, адже усе життя навчався цьому, працюючи у жовтій пресі, і тепер свій багатий досвід використовує у політиці. «Проблема полягає у тому, що його таблоїдне шоу, яке є лише особистим піаром, хтось сприймає серйозно, як, наприклад, сенатор і кандидат у президенти Павел Фішер. Їржі Овчачек теж раптом виглядає серйозним».
Утім, «власівці» у Празі поховані не тільки в безіменних братських могилах. Деякі солдати лежать на території радянського меморіалу на Ольшанському цвинтарі. Чи знає про це російський МЗС – невідомо.
«Жителі Праги сприймали і червоноармійців, і власівців як росіян, які прийшли і звільнили їх. І вони, взагалі-то, не бачать різницю, яку бачили російські та радянські громадяни, – як вони ставилися до «власівців». Для них це були просто рятівники, які звільнили їх від багаторічного німецького панування. І саме тому, мабуть, вони, не довго думаючи, взяли померлого «власівця» і поховали його разом з червоноармійцями. Тим більше, що це було в кінці травня, і багато чого було переплутано», – розповідає історик Володимир Поморцев.
Деякі оглядачі помітили важливий український «підтекст» цієї історії, адже досі, російська пропаганда називала «фашистами» переважно українців, а для чехів, мало знайомих з українською історією Другої світовою війни, непросто було зрозуміти, що йдеться про зумисну маніпуляцію. За словами чеського експерта з питань дезінформації, співробітника Атлантичної Ради Якуба Каленського, добре було, що хтось з чехів наважився дати російським тролям скоштувати «їхніх власних ліків», але погано є те, що чехи розпізнають пропаганду тільки тоді, коли вона стосується чеського контексту.
«Поганий аспект номер один полягає в тому, що чехи помітять огидну і наскрізь збочену кремлівську пропаганду лише тоді, коли це стосується чехів. Ми помітили це у випадку шаленої брехні щодо 1968 року, ми помітили це зараз; а в інший час ми думаємо, що це нас не стосується. Ми не виняток, але це все-таки неправильно. Кремлівські пропагандисти обирають цю фашистську лексику день у день. Вони будуть говорити про Україну чи США три рази на тиждень, в інший час про республіки Балтії, в інший час про Грузію тощо. Фашисти, які відмовляють українцям у праві на самовизначення, заперечують це чехам; Чехи рідше потрапляють в ефір, тому вони помічають менше, але для нинішнього режиму в Кремлі чехи такі ж непотрібні, як українці, білоруси, поляки чи грузини», – пише він на своїй сторінці у фейсбуці.
Чи з'явиться пам'ятник «власівцям» у Ржепориях – поки невідомо. Як і те, як він буде виглядати. Швидше за все, мова йде не про статую, а про меморіальну табличку. Муніципальні депутати голосуватимуть щодо цього питання у грудні. Поки ж у Ржепориях оголосили персоною нон-грата російського посла в Чехії Олександра Зміївського і президента Путіна. Їм у районі з населенням 4,5 тисячі людей тепер не раді.
