Доступність посилання

ТОП новини

Чекпойнт Зеленського: який стан гучних справ станом на 1 листопада


Президент Володимир Зеленський вимагав від правоохоронців продемонструвати поступ у гучних кримінальних розслідуваннях до 1 листопада – принаймні, про це він говорив на рекордному пресмарафоні 10 жовтня. У перший день листопада Радіо Свобода оглядає, що змінилося в розслідуваннях проти оточення попереднього президента Порошенка і справ Майдану.

Під час 14-годинного пресмарафону президента України Володимира Зеленського один із журналістів нагадав йому про передвиборче гасло «Весна прийде – саджати будемо».

«У суспільства виникає дуже багато питань: де люди, які сіли?» – сказав він.

У відповідь Зеленський поскаржився на обмеженість повноважень і розповів, що регулярно проводить наради з правоохоронними органами, на яких цікавиться результатами їхньої роботи. Він додав, що задля допомоги розслідуванню сприяв ухваленню Верховною Радою закону про реформу Генеральної прокуратури.

«Я їм чесно сказав: «до кінця року», але зараз контрольний чекпойнт – 1 листопада. Вони повинні декілька гучних справ, коло яких ми обговорили на нараді, – вони повинні показати ре-зуль-тат», – наголосив Зеленський, однак не уточнив, про які саме справи йдеться.

Радіо Свобода проаналізувало декілька гучних розслідувань, про які стало відомо протягом останнього місяця.

Справа Пашинського

7 жовтня Печерський районний суд заарештував народного депутата 8-го скликання від «Блоку Петра Порошенка» Сергія Пашинського. 18 жовтня Київський апеляційний суд відмовився скасувати цей запобіжний захід.

Однак звинувачення, висунуте Пашинському, ніяк не стосується корупції.

Йдеться про стрілянину 31 грудня 2016 року, коли тодішній парламентар поранив у ногу людину. Версії Пашинського і постраждалого В’ячеслава Хімікуса щодо обставин, за яких це сталося, розійшлися. Народний депутат стверджував, що Хімікус напав на нього, той – що Пашинський почав стріляти безпідставно.

Сергій Пашинський підозрюється в «в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень»
Сергій Пашинський підозрюється в «в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень»

Втім, 17 жовтня генеральний прокурор Руслан Рябошапка повідомив, що Пашинський може фігурувати ще в трьох кримінальних провадженнях. Він не уточнив деталей цих проваджень, але додав, що матеріали досудового розслідування, які можуть стосуватися Пашинського, є і в Національного антикорупційного бюро.

Справа Гладковського

Ім’я Олега Гладковського, на той момент заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони, стало відомим широкому загалу після розслідування проєкту Bihus.Info, в якому стверджувалося про схеми розкрадання в оборонній галузі. Після цього тодішній президент Петро Порошенко звільнив Гладковського з РНБО.

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт». Гладковський і його син, який також фігурував у матеріалах журналістів, заперечували звинувачення.

Олег Гладковський під час обрання запобіжного заходу, 18 жовтня 2019 року
Олег Гладковський під час обрання запобіжного заходу, 18 жовтня 2019 року

Гучною новиною 17 жовтня стало затримання Гладковського-старшого детективами НАБУ. Згодом Вищий антикорупційний суд взяв його під варту, але колишній посадовець вийшов під заставу. 31 жовтня апеляційний суд залишив запобіжний захід без змін

Втім, виявилося, що арешт не стосується звинувачень у корупції в оборонній галузі.

За даними слідства, Гладковський під час роботи першим заступником секретаря РНБО використав службове становище для одержання неправомірної вигоди компанії «Богдан Моторс», в якій він є кінцевим власником. Прокурори стверджують, що він забезпечив закупівлі за рахунок держбюджету вантажних автомобілів «Богдан-6317» за завищеними цінами у підприємства «Автоскладальний завод № 2», що входить до складу корпорації «Богдан Моторс». За даними слідства, державі було завдано збитків на понад 10 мільйонів гривень.

Сам ексзаступник секретаря РНБО заявив про «політично вмотивоване незаконне переслідування».

Справа Дубневича

Ярослав Дубневич був народним депутатом 8-го скликання від «Блоку Петра Порошенка». У 9-е скликання парламенту він пройшов як мажоритарник від одного з округів на Львівщині. Ще за попередньої влади у ЗМІ з’являлися повідомлення про критику Дубневича з боку тодішнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Останній звинувачував керівництво «Укрзалізниці» у лобіюванні бізнес-інтересів Ярослава Дубневича і його брата Богдана. Більше того – 30 жовтня генпрокурор Рябошапка заявив на засіданні регламентного комітету, що Омелян давав свідчення про вплив Дубневича на діяльність «Укрзалізниці».

Ярослав Дубневич назвав справу проти себе політичною
Ярослав Дубневич назвав справу проти себе політичною

31 жовтня Верховна Рада за поданням Рябошапки дала дозвіл на те, щоб притягти до кримінальної відповідальності, затримати і заарештувати Дубневича. Того ж дня генпрокурор повідомив народному депутатові про підозру. Парламентаря звинувачують у тому, що він за завищеними цінами продавав стрілочну продукцію «Укрзалізниці», використовуючи своє службове становище.

Дубневич заявив про «політичне підґрунтя» справи.

Справи Майдану

Говорячи про розслідування резонансних справ і дедлайн 1 листопада, Зеленський згадав і про розслідування розстрілу Небесної сотні в лютому 2014 року та інших злочинів проти Майдану. Він заявив, що зустрічався з тодішнім головою Управління спеціальних розслідувань Сергієм Горбатюком і питав, яка допомога йому потрібна.

Сергій Горбатюк очолював розслідування злочинів проти Майдану з 2014 року до свого звільнення
Сергій Горбатюк очолював розслідування злочинів проти Майдану з 2014 року до свого звільнення

23 жовтня Горбатюк повідомив про своє звільнення. Причиною стало те, що він відмовився проходити передбачену реформою Генпрокуратури атестацію. За словами Горбатюка, за час його роботи Управління повідомило про підозру 448 людям, спрямувало до суду 298 обвинувальних актів і домоглося 57 вироків. Зокрема, щодо розстрілів на Майдані 28 людей оголошено в розшук.

29 жовтня головою департаменту Генеральної прокуратури із розслідувань злочинів під час Євромайдану став Віктор Мисяк. А адвокати родин Небесної сотні застерегли владу, що передача справ Майдану до ДБР може загальмувати розслідування.

Інші справи

Увечері 17 жовтня колишній народний депутат Сергій Лещенко заявив про затримання в аеропорту «Бориспіль» соратника Порошенка Ігоря Кононенка. Але сам Кононенко, перебуваючи в Стамбулі, цю інформацію заперечив.

Окрім людей, пов’язаних із попередньою владою, у фокусі уваги правоохоронців опинився і сам п’ятий президент Петро Порошенко. Зеленський не називав його імені, коли говорив про розслідування, але Порошенко неодноразово ходив на допити в Державне бюро розслідувань. Кількість проваджень, у яких він фігурує, 9 жовтня зросла до 13. Разом із тим Генеральна прокуратура повідомляла, що в жодній зі справ п’ятий президент не є обвинувачуваним.

30 жовтня голова ДБР Роман Труба звинуватив Порошенка в тому, що той ігнорує допити. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода. У відповідь представник інтересів експрезидента, адвокат Ілля Новіков заперечив, що жоден виклик його клієнта на допит не залишався без відповіді.

Директор ДБР Роман Труба про «Схеми», Портнова та справи Порошенка і Пашинського
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:42:20 0:00
XS
SM
MD
LG