Українські збройні сили демонструють від самого початку війни Росії проти України ретельно сплановані та ефективні за своєю результативністю військові операції. Одними з найбільших перемог ЗСУ у басейнах Азовського та Чорноморського морів у березні та квітні стали удари по Чорноморському флоту Росії, внаслідок яких було знищено великий десантний корабель (БДК) «Саратов» та крейсер «Москва». У червні ЗСУ завдали поразки буксиру «Спасатель Василий Бех», серію сильних і болісних ударів по російському гарнізону на острові Зміїний та бурових платформ, захоплених і використовуваних Росією у військових цілях. Що показали ці військові операції ЗСУ, наскільки постраждав військовий потенціал російських військ та чи зможе оговтатися ЧФ Росії після таких втрат?
Мінус буксир «Спасатель Василий Бех»
Буксир Чорноморського флоту «Спасатель Василий Бех» був уражений у ніч проти 17 червня. За повідомленням Військово-морських сил України, він був виявлений на південь від Одеського газового родовища в супроводі катерів типу «Серна» та «Раптор». Буксир йшов на Зміїний, віз туди поповнення запасів, боєзапас і був знищений двома ракетами «Гарпун».
«Спасатель Василий Бех» був новим судном, яке надійшло до складу Чорноморського флоту в 2017 році. Рік тому буксиру надали ім'я покійного капітана першого рангу, головного інженера управління рятувальних робіт, який брав участь, зокрема, у підйомі російського підводного човна «Курськ».
«Спасатель Василий Бех» не був маленьким буксиром – це судно завдовжки 57 метрів, з німецьким двигуном і з великою кількістю рятувального обладнання.
Таких суден – одиниці, і для Чорноморського флоту це справді велика втратаПавло Лакійчук
«На океанічному буксирі двигун тієї ж «Москвы», не менший, і вони [буксири] легко тягнуть. А ще, враховуючи те, що вони мають бути рятувальними, є там і кран, і лебідка, і рятувальне обладнання. Таких суден – одиниці, і для Чорноморського флоту це справді велика втрата», – зазначає військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
На буксир встановили сухопутний зенітно-ракетний комплекс «ТОР». За інформацією українських експертів, Росія поставила такі комплекси на три судна.
Судно було озброєне, воно було абсолютно легітимною ціллю для ударівАндрій Риженко
«У цьому випадку, під час бойових дій проти України, це судно було доозброєне, на нього поставили ЗРК «ТОР-М2». Оскільки воно досить велике, його фактично дуже легко виявити. Я гадаю, що вони провели аналіз ризиків, поставили цей ЗРК. Судно було озброєне, воно було абсолютно легітимною ціллю для ударів. Крім того, судно доставляло на острів Зміїний запаси та боєприпаси, і зброю також, і особовий склад для ротації», – каже експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ЗСУ Андрій Риженко.
Пентагон підтвердив заяву України про те, що буксир був уражений саме ракетами «Гарпун», які поставила Україні Данія.
«Це був перший приклад застосування цього комплексу. Він показав свою спроможність. Я думаю, що зараз відбувається аналіз першочергових цілей, які надалі будуть нейтралізовані», – каже експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.
У тематичному російському телеграм-каналі «Морська міць держави» («Морская мощь государства») активно обговорюють ураження буксира. Деякі користувачі обурені діями Міноборони Росії.
Тепер Росія має проблеми з постачанням контингенту на острові Зміїний, а також зменшується ймовірність висадки росіянами оперативного десанту, вважає військовий експерт Павло Лакійчук.
Наявність протикорабельних ракет робить висадку беззмістовною, я маю на увазі оперативно-стратегічні десантиПавло Лакійчук
«Небезпека десантної операції відсувається – це однозначно. Тому що в десантній операції найскладніший момент – це підхід кораблів до берега. Фактично наявність протикорабельних ракет робить висадку беззмістовною, я маю на увазі оперативно-стратегічні десанти. Тактично-десантні операції – це трохи інша ситуація, там [відбувається] більш маневрено, є фактор несподіванки, десь скритності. А для оперативного рівня можливість десанту на Одещині, Миколаївщині ми їм фактично перекрили», – прогнозує керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Збройним силам України вдалося зірвати плани РФ атакувати Одеську область із моря, вважають і у британській розвідці.
«Дух «Змієбаївки» витає над Чорним морем»
У ніч на 20 червня від жителів Одеської області почали надходити повідомлення про те, що в районі острова Зміїний чути вибухи та спалахнула пожежа.
Дух острова «Змієбаївка» дуже не любить окупантівСергій Братчук
«Сталося те, про що я казав – що дух острова «Змієбаївка» дуже не любить окупантів. Тому наші Збройні сили завдали удару у відповідь по тимчасовому, я завжди це казав, російському гарнізону на цьому острові. Але ця військова операція потребує, звичайно, супроводу інформаційного, режиму «тиші». Наші працюють, наші б'ють ворога. І пам'ятаємо – дух «Змієбаївки» витає над Чорним морем», – зазначив 20 червня речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук.
Після атаки Збройних сил України на захопленому Росією українському острові Зміїний видно сліди руйнувань. Про це свідчать супутникові фотографії американської компанії Maxar Technologies. Агентство Reuters опублікувало супутникові знімки острова Зміїний напередодні (17 червня) та після (21 червня) атаки ЗСУ.
21 червня оперативне командування «Південь» Міноборони України повідомляло, що на Зміїному ЗСУ вразили російський ЗРК «Панцир-С1», станцію радіолокації та автомобільну техніку.
23 червня оперативне командування «Південь» зазначило, що операція щодо острова Зміїний триває.
«Продовжується військова операція з ураження сил і засобів противника на острові Зміїному. Зафіксовано попадання до ще одного зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1», – повідомив речник оперативного командування «Південь» Збройних сил України Владислав Назаров.
Міноборони Росії 21 червня оголосило, що російські засоби ППО відбили напередодні атаку на Зміїному.
«Російськими засобами ППО – зенітним ракетно-гарматним комплексом «Панцир» та зенітним ракетним комплексом «Тор» – усі засоби ураження противника, випущені по острову Зміїний, були знищені. Збито в повітрі: 13 безпілотних літальних апаратів, чотири ракети «Точка-У» та 21 реактивний снаряд системи залпового вогню «Ураган». Жоден з українських вогневих засобів не досяг цілі на острові Зміїний», – заявив представник міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.
У тематичних телеграм-каналах росіяни активно обговорюють цю інформацію. Підписники телеграм-каналу «Морская мощь государства» коментують, у тому числі, й ось так:
Українські військові експерти зазначають, що в плані завдання ударів по Зміїному можливості Збройних сил України зараз досить широкі.
«Україна зараз з огляду на географічне розташування цього острова може завдавати ракетно-артилерійського удару: некерованими ракетами систем залпового вогню, артилерією великої дальності – такі системи західного зразка є в Україні, наприклад, система Caesar французького виробництва, що стріляє на 40 кілометрів. Або може завдавати ударів українська авіація», – зазначає експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.
Атака на бурові платформи
20 червня, того ж ранку, що й по Зміїному, було завдано удару по бурових установках у Чорному морі. Нагадаємо, що там розташовані українські платформи, які Росія захопила у 2014 році.
Вони б'ють по нафтобазах, об'єктах енергетики, тобто Україна через це дуже серйозно страждаєАндрій Риженко
Російська влада Криму використовує їх для видобутку газу на шельфі Чорного моря.
«Хочу нагадати, що всі газові платформи щорічно забирають із наших родовищ близько 3 млрд кубів газу. Це дуже велика цифра, великий обсяг. Таку кількість газу на рік споживає така країна як Молдова, наприклад. І ми знаємо, куди б'ють російські ракети здебільшого. Вони б'ють по нафтобазах, об'єктах енергетики, тобто Україна через це дуже серйозно страждає», – зазначив експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.
Підконтрольні Кремлю чиновники Криму інформацію про удари по вишках визнали, повідомивши, що було три удари по трьох платформах.
«Сьогодні вранці ворог завдав удару по бурових платформах «Чорноморнафтогазу». Перебуваю на зв'язку з колегами з Міноборони та ФСБ, працюємо над порятунком людей. Врятовано 5 людей, троє з них поранені. Пошуки решти тривають», – написав на своїх сторінках у соцмережах підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
До вечора 20 червня Аксьонов відзвітував про евакуацію 94 людей і сімох зниклих безвісти.
«Вони нічого не говорять про той військовий контингент, який там постійно перебуває. Але ми знаємо, що він там перебуває», – зазначає військовий експерт Андрій Риженко.
Українські експерти вже підтверджували, що видобувні та бурові платформи Росія використовує для розвідки. На них встановлені станції радіолокації типу «Нева», що дають можливість контролювати водний і повітряний простір, гідроакустичні системи, що дозволяють моніторити ситуацію під водою.
Удар по платформах обґрунтований з військової точки зору, упевнений керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Це ж не лише відповідь за Кременчуцький НПЗ (уражений внаслідок ракетного удару російських військ – КР). Безперечно, якщо це замислювалося як така «відповідь» – це добре. Але з практичної, з військової точки зору, острів Зміїний і вишки – це система спостереження супротивника, що піддається знищенню», – наголошує військовий експерт Павло Лакійчук.
У кримських соцмережах з'являються стурбовані коментарі. Наприклад, такі можна побачити в соцмережі ВКонтакте:
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов, відповідаючи на запитання російського ЗМІ про те, що буде, якщо українські удари триватимуть, каже, що поки що засобів ППО достатньо, але потім виправляє сам себе.
«Поки що у нас територія... не поки що, а в принципі, вся прикрита. Я щодня з колегами з Міністерства оборони, з Південного військового округу на зв'язку, знаю ситуацію. Сьогодні теж, зокрема, спілкувалися щодо Кримського мосту. Можу сказати, там засобів ППО більш ніж достатньо», – зазначив Аксьонов в інтерв'ю телеканалу «Россия 24».
Загрози з боку ракетного обстрілу росіянами ми не уникнемо таким чиномПавло Лакійчук
Військові експерти зазначають, що можливість Збройних сил України завдавати ударів по російських та захоплених Росією об'єктах робить безпечнішою ситуацію на морі. Але це не зупинить російські ракетні удари.
«Мінус у тому, що від ударів крилатими ракетами не убезпечить. Прогнати, ми їх проженемо від рекомендованих шляхів. І судна зможуть рухатися, але загрози з боку ракетного обстрілу росіянами ми не уникнемо таким чином», – зазначає керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Раніше експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко розповідав в інтерв'ю Крим.Реалії, що для безпеки українських портів і моря потрібний комплексний захист, його концепція давно розроблена, але Україні потрібна допомога з постачанням озброєння та засобів захисту.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
