«Очі» та «вуха» російської армії. Що приховували на вежах, що горять у Чорному морі

Російська влада другий день не може погасити пожежу на платформах нафтогазовидобувних вишок у Чорному морі, захоплених Росією в України в 2014 році після анексії кримського півострова. Згідно з повідомленнями у ЗМІ, вежі спалахнули в результаті ракетного удару, завданого, імовріно, ЗСУ під час повномасштабного вторгнення Росії. Що це за вишки і що приховували на них за видобутком газу, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

Офіційних підтверджень того, що ЗСУ вдарили по нафтогазовій вишці в Чорному морі наразі немає.

За повідомленнями російської влади та ЗМІ, ракетні удари завдано по вишках, що працюють на Одеському родовищі нафти і газу в Чорному морі. На них Росія веде видобуток із 2014 року, після того як захопила Крим. Але ці вишки не лише видобувають копалини, вони стали мілітарними та розвідувальними об'єктами задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Три удари від «ворожих підрозділів»

Ракетні удари по вежах у Чорному морі підтвердив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов).

«Ворожими підрозділами було завдано удару по бурових платформах «Чорноморнафтогазу». Працюємо насамперед над порятунком людей. Було 12 людей на цих бурових платформах. На цю хвилину підібрано п'ятьох людей. Із них троє поранених. Пошуки решти тривають», – повідомив Аксьонов 20 червня.

Потім він розповів російським ЗМІ, що всього було три ракетні удари по трьох бурових вишках, на яких перебували 109 людей.

До вечора 20 червня Аксьонов відзвітував про евакуацію з місця подій 94 людей. За його даними, 15 російських військових продовжують охороняти вишки. До цього часу семеро людей із платформ зникли безвісти.

«Гарантую, що їх пошуки триватимуть. Уряд Криму найближчим часом сконтактує з рідними та близькими зниклих безвісти та постраждалих», – зазначив Сергій Аксьонов.

Станом на 21 червня російські рятувальники не могли ліквідувати пожежу на вишках у Чорному морі, що ускладнювало пошукову операцію, заявила російський сенатор від Криму Ольга Ковітіді.

Сім'ям зниклих безвісти працівників бурових установок російська влада Криму пообіцяла компенсувати 6,5 мільйонів рублів, а п'ятьом врятованим людям – по три мільйони рублів.

За повідомленнями російської влади та ЗМІ, від ракетних ударів постраждала, зокрема, нафтогазовидобувна вишка «Таврида». Вона забезпечує газом Крим. Місцева влада вже пообіцяла, що кримчани не постраждають.

Бойові кораблі, снайпери, винищувачі та ППО

Нафтогазоводобувні вишки в Чорному морі разом із родовищами були захоплені Росією після того, як вона анексувала Крим у 2014 році. Загалом їх у цьому морі чотири: «Таврида», «Україна» («Незалежність»), «Сиваш» та «Петро Годованець». Останнім після захоплення Криму Росією цікавилася фірма колишнього українського опозиціонера Віктора Медведчука, який зараз перебуває у СІЗО за звинуваченням у держзраді.

Орієнтовна вартість кожної платформи, згідно з публічними даними, становить 400 мільйонів доларів.

Ці установки заарештовані українським судом за клопотанням компанії-власника – ДАТ «Чорноморнафтогаз» зі структури НАК «Нафтогаз України».

Власники висунули позови до Росії у зв'язку із захопленням своїх кримських активів. Користуватися ними підприємство з 2014 року не може. Російська влада ретельно охороняє захоплені вишки в Чорному морі силами своїх силовиків і спецслужб, які виявляють агресію до будь-яких спроб наблизитися.

Раніше українським прикордонникам, які збирали інформацію про незаконну діяльність Росії на шельфі Чорного моря поблизу Криму, вдалося зафіксувати, що бурову установку «Таврида», що працює на Одеському газоконденсатному родовищі, охороняють два бойові кораблі Чорноморського флоту Росії – СКР «Сметливый» і «Приазовье». Тоді прикордонники зіткнулися з агресією – російські військові задіяли бомбардувальник і кораблі, які «здійснювали небезпечні маневрування». На одній із бурових установок тоді було видно п'ятьох озброєних людей.

Останні кадри платформи «Петро Годованець» вдалося отримати торік у липні під час міжнародних військових навчань Sea Breeze-2021. Тоді американський есмінець USS Ross проходив неподалік Одеського родовища. Росія відреагувала, спрямувавши йому назустріч два своїх бойових кораблі та винищувачі Су-30СМ.

Український літак Ан-26 був обстріляний російськими військовими, коли здійснював тренувальний політ у морській економічній зоні України в районі Одеського газоконденсатного родовища в 2017 році.

Екіпажу Ан-26 вдалося зафіксувати на родовищі російську станцію радіолокації в активному режимі. Вона використовується для наведення ракет систем протиповітряної оборони.

Вишки-розвідники

Про те, що нафтогазові установки, захоплені Росією, обладнані розвідувальними системами, заявляє президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

«Захоплені російським спецназом у березні 2014 року видобувні та бурові платформи української державної компанії «Чорноморнафтогаз» стали зручними майданчиками для розвідки Чорноморським флотом Росії з використанням об'єктів цивільної інфраструктури морської інфраструктури в північно-західному секторі Чорного моря. На них було встановлено РЛС типу «Нева», що дозволяють контролювати надводний і повітряний простір між Кримом та Одеською областю. А ще там встановили гідроакустичні системи, які дають змогу «бачити» підводний простір», – зазначив він.

З 2018 року охорона українських вишок на українському шельфі, укріплених російським спецназом, передана Чорноморському флоту Росії з цілодобовою ротацією бойових кораблів, зазначають військові експерти.

«Нарощування потенціалу системи освітлення надводної обстановки шляхом розміщення навігаційних радіолокаційних систем на стаціонарних і мобільних об'єктах морської інфраструктури дозволяє не лише наростити радіолокаційне поле та забезпечити охорону об'єктів, а й моніторити міжнародне судноплавство та дії кораблів ВМС України, інших країн у північно-західній частині Чорного моря і видавати необхідну інформацію силам Чорноморського флоту Росії для проведення силових акцій у разі встановлення бойових завдань», – описують ситуацію в Чорному морі у зв'язку із захопленням українських нафтогазових установок експерти спеціалізованого видання «Чорноморська безпека».

Саме з наявністю військових потужностей на морських платформах Чорноморнафтогазу пов'язує удари по них керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.​

«Це військові об'єкти, що контролюють український сектор Чорного моря. Я думаю, що саме у зв'язку з цим і було ухвалено рішення про завдання по них ракетних ударів. Це не лише розвідка, це повсякденний 24/7 365 днів на рік радіолокаційний контроль усіх трьох сфер у військових цілях», – заявив він в інтерв'ю «Настоящему Времени».

Чим обернеться обстріл нафтогазових установок у Чорному морі для Росії та якими будуть наслідки для їхніх українських власників, Крим.Реалії намагалися з'ясувати у профільних відомствах.

У ПАТ «Чорноморнафтогаз» наразі важко відповісти на ці питання. Від НАК «Нафтогаз» на момент публікації цього матеріалу ми відповіді також не отримали. Але готові оприлюднити позицію цих відомств, якщо її буде представлено.

Удари України по вишках у Чорному морі обіцяють розслідувати у Слідкомі Росії. А депутат Держдуми Росії від анексованого Криму Михайло Шеремет заявив, що у відповідь Росія найближчим часом «завдасть ударів по українських центрах ухвалення рішень».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.