У давні радянські часи власкори центральних газет, які працювали в Криму, змагалися між собою, хто першим передасть у свою редакцію замітку під назвою «У Криму зацвів мигдаль». Було це, як правило, у лютому. Усі моталися до теплої Ялти та вдивлялися в гілки мигдалю ‒ зацвів чи ще ні, час писати замітку чи ще рано?
Підозрюючи поверхневий підхід колег, я поговорив із відомою родиною біологів ‒ професором Василем Єною та двома його синами, також біологами. Виявилося, що справа з цвітінням мигдалю виглядає зовсім не так. З'ясувалося, що найпершим у Криму зацвітає зовсім не мигдаль. Та й взагалі складно сказати, яка рослина зацвітає найпершою, оскільки цвітіння у Криму триває весь рік. Якщо не брати до уваги звичні для цвітіння багатьох рослин жовтень, а також кінець лютого та березень, тобто є рослини, які цвітуть у листопаді та грудні, які часто бувають у Криму дуже теплими, а також і в січні, який всі звикли вважати «полюсом холоду».
Для чого ж у Ялті субтропічний клімат? Зрозуміло для чого ‒ для цілорічного цвітіння
Річ тільки в тому, що ці квітучі зимові рослини заховані в горах і лісових ярах, захищених від вітрів і морозів, які добре прогріваються сонцем навіть в ту зимову пору, коли у степовому Криму лютує тріскучий мороз. Для чого ж у Ялті субтропічний клімат? Зрозуміло для чого ‒ для цілорічного цвітіння. Так серед кримських журналістів було закрите питання про цвітіння мигдалю. Цвітіння в лютому та березні перестало бути сенсацією...
Нинішня зима ‒ не в приклад минулим, тому Ботанічний сад Таврійського національного університету (перейменованого після анексії Криму в «Кримський федеральний університет» ‒ КР) в передгірному Сімферополі ‒ а зовсім не в субтропічній Ялті ‒ сповнений життя, зелені, цвітіння. У січні 2020 року зацвіли навіть ті рослини, які мали квітнути в ранньому березні, і мої фото, зроблені у третій декаді січня, цьому доказ.
Ботанічний сад у теплу зиму сповнений життя ‒ відвідувачі, найчастіше діти, годують голубів і качок.
Нинішня зима – не в приклад минулим, тому Ботанічний сад ТНУ сповнений життя, зелені, цвітіння
Білки, синички та горобці, ворони й граки, маса іншої паркової живності ‒ «тримаються» шпаківень та інших годівничок, джерела безбідного пташиного життя. Тільки відійшла від годівниці білка, як біля корму з'явилася синичка. Вона полетіла ‒ за їжею зазирнув горобець...
Вчені в галереї колишнього Воронцовського палацу виставили метеорологічну станцію і особливо стежать за напрямком вітру ‒ чи прийдуть морози, чи так і буде весь Крим «розширеним субтропіком»?
Багато разів уже перебудована садиба, яку приписують відомому німецькому вченому Петру Симону Палласу в Салгирці, через те що колись цей маєток купила його дружина Кароліна Іванівна, а Паллас називав свій кримський притулок на її честь Каролінівкою ‒ садибу ремонтують і перебудовують ще раз. Паллас прожив тут 10 років, потім розлучився з дружиною, назавжди попрощався і з Кароліною, і з Каролінівкою та поїхав на батьківщину.
Тепер від Палласа в садибі нічого не залишиться, але це неважливо. Музей приписаний до пам'ятки культурної спадщини «Неаполю Скіфському» і гучним ім'ям Каролінівки приваблюватиме туристів.
За теплим січнем прийшов теплий лютий, ну а в березні цвітіння вже стане повсюдним, як і тисячі років тому, і вже закономірним, а не парадоксальним.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
