Десятки суден чекають дозволу на прохід через Керченську протоку. Порожні направляються до Маріуполя і Бердянська, завантажені слідують за кордон. Що буде з українським експортом зерна і металу, якщо Росія остаточно заблокує судноплавство? Як це вплине на життя, зокрема, прифронтових районів Донецької області? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Задимлене небо, металургійні заводи і торгові судна у місцевому порту – це Маріуполь, Донецька область.
«Якщо говорити про економіку міста, то близько 10% надходжень до бюджету міста дає тільки порт, і це тисячі людей, які там працюють», – пояснює член громадської організації «Ініціативна група «Разом» Маріуполя Петро Андрющенко.
Затримки кораблів російською ФСБ на вході-виході з Азовського моря почались у квітні цього року. З того часу моніторингова група «Майдану закордонних справ» зафіксувала понад 700 подібних випадків. Зайвий день простою коштує судновласникам до 10 тисяч доларів. Жителі Маріуполя це вже називають блокадою.
Керченська протока організована як дорога з одностороннім рухомПетро Андрющенко
«Ніхто не хоче пливти в це Азовське море, де буквально потрошать по три-чотири рази за один захід судна», – каже місцевий житель.
«Керченська протока організована як дорога з одностороннім рухом. Тому якщо зупинене одне судно, грубо кажучи, від двох до десяти годин, то автоматично зупиниться ще цілий караван суден», – пояснює Андрющенко.
Обсяги перевезення вантажів у всіх українських портах цьогоріч дещо зросли. Про це заявляють у профільній адміністрації. Але на Азовському морі ситуація інакша.
«Порівняно з попереднім роком, ми маємо вантажопереробку в Маріуполі меншу на 8,9%, у Бердянську – це 22% відсотки», – каже керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвіс Вецкаганс.
Основний вантаж з Маріуполя і Бердянська – метал та агропродукція.
Головні покупці – країни Євросоюзу, Туреччина, а також держави Близького Сходу та Північної Африки. Потенційна блокада Азовського моря цим двом портам буде коштувати 300 мільйонів гривень, вважає екс-заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.
Втрати – приблизно 200 мільйонів доларів на рікВолодимир Шульмейстер
«Бізнесменам, які користувалися портом для перевезення вантажів, потрібно буде перенаправляти вантажі по інших траєкторіях або міняти в принципі бізнес-модель, або закривати бізнес. І це теж, вочевидь, буде і матиме значні наслідки, в тому числі для ВВП. Ось ці втрати ми в «Українському інституті майбутнього» порахували – це приблизно 200 мільйонів доларів на рік», – зазначає Шульмейстер.
Експорт агропродукції через Азовське море вже суттєво скоротився. Про це журналістам «Донбас.Реалії» розповіли в Українській зерновій асоціації. Зараз тільки 5% зернових продають через Бердянськ та Маріуполь. Перерозподілити і цей вантаж на інші порти цілком реально. Але для місцевих сільгоспвиробників це відчутні збитки.
«Якщо порівняти доставку, скажімо, в середньому із Запорізької області, з Донецької області в порти Азовського моря, то транспорт вартує до 10 доларів. Якщо тепер перенаправити це ж зерно в порти Одеського регіону, то це буде впевнених 20-25 доларів. Загальний обсяг експорту з портів Азовського моря на рівні двох мільйонів тонн і 10-15 доларів на тонні – це від двох до трьох мільйонів доларів сумарний негативний ефект», – пояснює президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
Але головний вантаж з Маріуполя – метал. Цьогоріч, зважаючи на публічні звіти компанії «Метінвест» – власника маріупольських заводів, виробництво сталі, порівняно з 2017 роком, навіть зросло. Ось що повідомила прес-служба «Метінвесту» на запит «Донбас.Реалії»:
Якби було завдання зберегти функціонування заводів в Маріуполі, держава повинна була б будувати залізницюВолодимир Шульмейстер
«Залізниця в Маріуполь – це вузьке горлечко логістики. Якби було завдання зберегти функціонування заводів в Маріуполі на тому рівні, на якому воно було, то держава повинна була б будувати залізницю, розширювати це пляшкове горлечко в бік Маріуполя. Але це не сьогоднішнє завдання, це навіть торішнє, позаторішнє», – зауважив Володимир Шульмейстер.
Після атаки російських прикордонників на кораблі ВМС України 25 листопада кількість суден на стоянці в районі Керченської протоки тільки зросла. Дехто очікував дозволу пройти в українські порти більш ніж 11 діб. Повністю Росія вже зупиняла судноплавство біля Керченського мосту. Це було під час його будівництва.
«Тоді деякі вантажопотоки були переорієнтовані на Миколаївський регіон, а потім вони повернулися. Наше завдання, як підтвердила ось недавно «Укрзалізниця», – бути готовими в будь-яких портах за бажанням клієнта обробляти імпортні та експортні вантажі», – каже Райвіс Вецкаганс.
У Маріуполі цьогоріч почали будувати новий зерновий термінал. І, незважаючи на загострення ситуації в Азовському морі, у порту планують роботи з поглиблення дна.
