У Криму повідомили про посилення заходів безпеки в освітніх установах після трагедії в російському Татарстані, де після стрілянини в школі загинули дев'ять осіб, ще 20 були поранені. На тлі посилення тривожності суспільства через події у школі Казані, в Красногвардійському районі затримали чоловіка, який нібито погрожував у соцмережах «підірвати ліцей». А в четвер, 13 травня, з'явилося повідомлення про евакуацію студентів із Таврійського коледжу КФУ після анонімного повідомлення про мінування. Як влада хоче посилити заходи безпеки в школах і що думають про це кримчани, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Російське Міністерство освіти Криму оголосило про посилення заходів безпеки в навчальних закладах. Керівників освітніх установ зобов'язали провести інструктажі з безпеки для учнів і педколективів, а також «вжити додаткових заходів для посилення комплексної безпеки».
Особливу увагу треба приділити посиленню контролю над пропускним режимом громадян і автотранспорту на територію, а також роботі охоронних організаційМіносвіти Криму
«Особливу увагу треба приділити посиленню контролю над пропускним режимом громадян і автотранспорту на територію, а також роботі охоронних організацій, охоронців і педагогічного складу, спрямованій на вчасне виявлення заборонених предметів, принесених у навчальні заклади та дії при їхньому виявленні», ‒ йдеться в повідомленні.
Керівникам навчальних закладів рекомендували провести позапланові тренування з евакуації персоналу та учнів, а також лекції та батьківські збори «про адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення правопорушень і злочинів».
Батьки кримських школярів у соціальних мережах висловлюють занепокоєння щодо слабких заходів безпеки в школах. На сторінці в Facebook голови адміністрації Ялти Яніни Павленко кримчани діляться занепокоєннями з приводу відсутності охорони.
«Коли у школі Гаспри (Будмістечко) буде охорона? Якщо держава не може або не хоче охороняти Гаспринську школу, може, тоді батькам дозвольте організувати охорону?» ‒ написав Дмитро Тюкаєв.
За словами Ольги Холодкової, немає охорони й у школі в Кореїзі. А Володимир Шевченко запропонував обладнати класи камерами відеоспостереження.
«Евакуйовані 185 студентів»
На тлі заяв про посилення заходів безпеки, вранці 13 травня з'явилася інформація про евакуацію студентів із Таврійського коледжу «Кримського федерального університету» (КФУ) в Сімферополі після анонімного повідомлення про мінування.
Як повідомляють кримські ЗМІ, вранці в четвер силовики оточили будівлю коледжу, вивели з будівлі студентів і викладачів та обстежили приміщення. Російський сайт «Вести Крым» публікує відео з місця події.
На офіційних сайтах силових відомств у Криму та на сайті Таврійського коледжу досі не повідомляють про інцидент.
Викладачі відвели всіх дітей на територію спортивного комплексу 30-ї школи, де вони змогли почекати, поки тривала перевіркаЮлія Гавриленко
Близький до російського уряду Криму інформаційний сайт «Крыминформ» цитує директора Таврійського коледжу Юлію Гавриленко, яка розповіла, як евакуювали студентів після повідомлення про мінування будівлі.
«Були евакуйовані 185 студентів. Вони абсолютно спокійно, але дуже швидко зібралися і вийшли, чому посприяли неодноразові навчання та тренування. Викладачі відвели всіх дітей на територію спортивного комплексу 30-ї школи, де вони змогли почекати, поки тривала перевірка. Треба віддати належне професіоналам, які показали нам, як потрібно реагувати на такі ситуації. Ми не відчували паніки, страху чи безпорадності, оскільки знали, що з нами працюють професіонали й нас підтримує рідний університет», ‒ сказала Гавриленко.
Ректор КФУ Андрій Фалалєєв стверджує, що анонімне повідомлення про вибуховий пристрій надійшло на офіційну пошту коледжу о дев'ятій ранку. Після цього, за його словами, почалася евакуація студентів і персоналу, а на територію коледжу прибули співробітники Росгвардії. За офіційними повідомленнями, після обстеження силовики не виявили в коледжі вибухового пристрою.
Мільярд ‒ на рамки й турнікети
Посилювати заходи безпеки в навчальних закладах Криму почали декілька років тому. У 2015 році влада говорила про виділення мільярда рублів на «організацію антитерористичної безпеки установ сфери освіти». Тоді чиновники відзвітували про встановлення турнікетів у школах і гімназіях півострова.
Після трагедії в Керченському політехнічному коледжі 7 жовтня 2018 року, де в результаті вибуху та стрілянини, за офіційними даними, 21 людина загинула, понад 70 отримали поранення, російський глава Криму Сергій Аксенов просив президента Росії Володимира Путіна залучити Росгвардію до охорони шкіл та інших освітніх установ півострова. Тоді Аксенов сказав, що приблизно 80% кримських установ потребували посилення заходів безпеки.
У 2019 році кримська влада знову оголосила про необхідність подвоїти фінансування антитерористичного захисту шкіл. Ці заяви з'явилися після затримання в Керчі 18 лютого двох підлітків, які, як стверджували в ФСБ, нібито готували теракт у керченській школі №15.
Того ж року віцеспікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Бобков сказав, що через відсутність фінансування кожна друга школа в Криму не мала огорожі, а 90% навчальних закладів – не могли найняти кваліфіковану охорону.
Водночас після нещодавньої трагедії в Казані, повідомлень про інцидент у Таврійському коледжі та інформації ФСБ про «неправдиве замінування ліцею в Красногвардійському районі», кримські чиновники поки не робили заяв про фактичний стан навчальних закладів у сфері організації безпеки учнів.
«Дітей привчають до парканів»
Що стосується батьків школярів, їхні думки про необхідність посилювати заходи безпеки в навчальних закладах Криму різняться. Активістка з Судака Наталія Кириченко висловила Крим.Реалії думку, що треба дбати про психологічний стан дітей, але при цьому не забувати про необхідність розповідати дітям, як поводитися в екстремальній ситуації.
Дітей із дитинства привчають до парканів, рамок, озброєної охорони. Скоро від волі залишиться лише словоНаталія Кириченко
«Як мама дитини-школяра вважаю, що потрібно не посилювати заходи з охорони шкіл, а займатися вихованням дітей. Обов'язково навчати правил самооборони, поведінки в екстремальних ситуаціях. Психологічні тести й уважне ставлення до проблем підлітків і дітей ‒ це важливо. Складається думка, що ця подія в Казані та рішення передати охорону шкільних установ Росгвардії мають зв'язок. Дітей із дитинства привчають до парканів, рамок, озброєної охорони. Скоро від волі залишиться лише слово», ‒ розповіла Кириченко.
Активіст громадського об'єднання «Кримська солідарність» – Енвер Шерфієв звертає увагу на те, що кримчани по-різному реагують на заяви чиновників і російських силовиків про антитерористичну діяльність.
Думаю, що посилення заходів безпеки не дає жодної гарантії для захисту дітейЕнвер Шерфієв
«Градус тривожності в суспільстві можна помітити тільки у тієї частини людей, які вірять кремлівським пропагандистам. Оскільки, спостерігаючи за коментарями прихильників нинішньої влади Криму, як вони дякують місцевим органам самоврядування за запобігання «терористичним атакам» і «ліквідацію терористів» у Криму, видно, що вони вірять нинішній владі. Хоча я думаю, що посилення заходів безпеки не дає жодної гарантії для захисту дітей, оскільки, на мій погляд, якщо теракт буде вигідний владі, вони його самі організують і спишуть на якогось цапа-відбувайла, який буде вигідний у тій ситуації. Це може бути правовірний мусульманин або журналіст вільного видання, або будь-хто інший. Ми вже переконалися, що для російської влади мета виправдовує засоби», ‒ сказав Крим.Реалії Енвер Шерфієв.
Кримська журналістка Зера Емірсуїн вважає, що заходи з посилення безпеки необхідні не лише в навчальних закладах півострова. Водночас на її думку, дітям часто не вистачає уваги з боку дорослих і можливості брати участь у цікавих заходах поза школою.
Паніки немає, але є жах і біль, тому що Крим пережив подібну трагедіюЗера Емірсуїн
«Щодо наявних заходів безпеки у школах ‒ вважаю, що посилення заходів має бути. І не тільки у школах, але й на станціях «швидкої допомоги», у дитячих установах, лікарнях, поліклініках, у будь-яких громадських місцях. Щодо довіри офіційним версіям ‒ не можу сказати однозначно. Але скажу одне: паніки немає, але є жах і біль, тому що Крим пережив подібну трагедію. І люди не зовсім вірять у те, що посилення заходів допоможе вирішити проблему. Більшість вважає, що треба починати з глобального: підвищення віку для отримання дозволу на носіння зброї, контроль над власниками зброї ‒ медичний, правовий. Обов'язкова ставка психолога у школах, і щоб психолог реально працював у зв'язці з батьками, вчителями. Є у школах посада завуча або директора з виховної роботи. Люди мають не папірці для звітності заповнювати, а реально працювати. Дітей треба завантажувати позакласними навантаженнями ‒ похід у парк, ліс, висаджування дерев, вилазки в гори, навчання на автодромі, спортивні змагання тощо. І тоді їм буде ніколи сидіти у своїх гаджетах і заповнювати порожнечу всякою дурнею», ‒ сказала Зера Емірсуїн.
Кримський активіст, педагог за освітою Олексій Єфремов висловив думку, що запроваджені у Криму заходи безпеки в навчальних закладах недостатньо ефективні. Водночас на його думку, необхідно приділяти більше уваги підліткам та їхнім захопленням.
Схильний вважати, що це продукт часу, і жодна система, навіть із найкращою організацією безпеки, не застрахована від цьогоОлексій Єфремов
«Цей скулшутінг активно обговорюється серед матусь наживо та в їхніх численних чатах. Я працював учителем і зауважив, що за останні сім років більшість шкіл обгородили й посилили пропускний режим, зробили учням пластикові картки, перестали пускати батьків всередину. Але на вході, на звичайних турнікетах, сидять зазвичай ті ж вахтери, часто пенсіонери, жінки без зброї і навіть без металошукачів. Як вони можуть протистояти подібним загрозам із боку озброєних неадекватів? Батьки активно обговорюють впровадження в навчальні заклади професійних охоронних структур. А тепер уже йдеться і про Росгвардію. Часто чую репліки, що «при Україні такого не було». Але схильний вважати, що це продукт часу, і жодна система, навіть із найкращою організацією безпеки, не застрахована від цього. Хоча, якщо розібратися, то присутній прокол у роботі спецслужб, соціальних працівників. Я вже мовчу про те, що найчастіше найближчі родичі не знають, що дивиться в інтернеті їхнє чадо та що при цьому вигадує», ‒ розповів Крим.Реалії Олексій Єфремов.
Тим часом в Ялті повідомляють про намір влади доручити охорону шкіл приватним фірмам. Начальник управління освіти адміністрації Ялти Ренард Кутковський повідомив 13 травня, що всі загальноосвітні школи Ялти до 1 вересня укладуть договори з приватними охоронними організаціями.
За інформацією Міносвіти Криму, на півострові немає єдиної охоронної фірми, яка б займалася охороною шкіл, інформує «Крымское информационное агентство».
ДОВІДКА: У Татарстані 12 травня проголосили днем жалоби за загиблими в результаті стрілянини в гімназії №175 у Казані. 11 травня там, за офіційними повідомленнями, загинули дев'ять осіб: семеро дітей і двоє дорослих. Ще 20 осіб поранені, з них вісім ‒ у важкому стані. У МВС стверджують, що нападник ‒ 19-річний Ільназ Галявієв. Його затримали. Слідчий комітет у Республіці Татарстан порушив кримінальну справу за частиною 2 статті 105 Кримінального кодексу Росії ‒ «вбивство».
Зброя для найменших: як у Криму дітей привчають до війни (фотогалерея)
Мілітаризація дітей у Криму
Російська влада відкриває в кримських школах кадетські класи і проводить набір до військово-патріотичного руху «Юнармія». Дітей вчать розбирати зброю і стріляти, носити камуфляж і ходити строєм.
Українські правозахисники не раз звертали увагу на воєнізований формат виховання дітей в анексованому Криму. Психологи наголошують на тиску на свідомість дітей у сучасній освіті Росії.
Прокуратура АРК відкрила провадження через «пропаганду війни серед дітей» у Криму.
