З 18 травня в Україні стартував тиждень солідарності з кримськотатарським народом ‒ «Спільний біль. Спільна історія», що передбачає низку правозахисних і медіапроєктів, присвячених річниці геноциду кримськотатарського народу.
У межах цього тижня Крим.Реалії поставили запитання кримськотатарським лідерам громадської думки: чи достатньо українська влада робить для розвитку кримськотатарського народу і що ще можна зробити?
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, в Україні гальмується розвиток вирішення важливих питань, що стосуються кримських татар.
Права корінних народів має визначати закон, якого немаєІльмі Умеров
«Практично всі заходи, що готувалися до Дня пам'яті про геноцид кримських татар, готуються та ініціюються самими кримськими татарами. Чергова українська влада намагається удавати, що її хвилюють проблеми кримських татар, проте далі паліативних рішень справа не йшла. Навіть дуже серйозні рішення, такі як указ про створення Ради представників кримськотатарського народу, визнання Меджлісу, визнання геноциду, постанова про корінні народи та деякі інші рішення, які, звичайно ж, вимагають продовження. Права корінних народів має визначати закон, якого немає. Для реалізації права кримських татар на самовизначення, необхідно змінити статтю 10 Конституції України ‒ над цим теж влада серйозно не працює», ‒ розповів заступник голови Меджлісу.
За словами Ільмі Умерова, українській владі потрібно ще багато чого зробити для кримських татар.
«Але ж йдеться про елементарні колективні права народу. Те, як поводить себе нинішня влада на всіх переговорах, що стосуються агресії Росії, не витримує жодної критики. Попросив Путін Криму не торкатися ‒ «тема Криму закрита», «Крим російський» ‒ будь ласка, й українські представники не говорять ні про територію анексованого Криму, ні про політичних заручників з Криму. Я вже не кажу про регулярні вкидання «подавати воду», «відновити торгівлю». І, нарешті, відповідаю на запитання: чи все зроблено владою для підтримки кримських татар? Ні, не все, ще належить зробити дуже й дуже багато», ‒ зазначив заступник голови Меджлісу.
Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель повідомила, що кримські татари чекають від української влади визнання статусу Криму як національно-територіальної автономії.
«Це складне комплексне питання, що вимагає розгляду в різних сферах. Життя триває, є різні питання: економічні, освітні, культурні тощо. Гостро стоїть питання репресій проти кримських татар, адже окупанти діють багато в чому за національною ознакою. Але є певні політичні маркери, як визнання прав кримськотатарського народу. Для багатьох представників кримськотатарського народу це визнання його політичних прав і відновлення історичної справедливості шляхом внесення змін до розділу 10 Конституції і визнання статусу Криму як національно-територіальної автономії, і ухвалення законів про статус кримськотатарського народу та про корінні народи України», ‒ повідомила представниця Меджлісу.
Гаяна Юксель зазначає, що загалом українській владі ще потрібно вирішити безліч питань, що стосуються анексованого Криму.
Україна не все зробила можливе для вирішення загалом питання анексованого КримуГаяна Юксель
«В умовах окупації та перебування кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території все це має важливе значення. Поки ці питання не розглянуть, поки вони залишаються відкритими, говорити про те, що було зроблено все ‒ складно. Україна не все зробила можливе для вирішення загалом питання анексованого Криму. Не ухвалено багато рішень і не зроблено багато чого щодо Криму: не скасований закон про ВЕЗ, не ухвалене положення про перехідне правосуддя, не доведені до кінця кримінальні справи стосовно тих, хто брав участь у подіях 2014 року і після», ‒ зазначила член Меджлісу.
Один з координаторів міжнародного руху за звільнення Криму #LiberateCrimea, правозахисник з Естонії Олівер Лооде вважає, що на території материкової України немає повного розуміння значущості кримськотатарського чинника для країни та її майбутнього.
Без підтримки та активного сприяння кримських татар Україні ніяк не повернути КримОлівер Лооде
«Зі сторони мені здається, що Україна ‒ як сама держава, так і її суспільство ‒ стали ставитися до кримських татар доброзичливіше, але недостатньо серйозно. Маю на увазі, що недостатньо оцінюється стратегічне значення кримськотатарського чинника з точки зору навіть не стільки майбутнього Криму, скільки самої державності України. Логіка приблизно така: перше ‒ без Криму Україна як держава залишиться недосконалою і не повністю суверенною, «приниженою та ображеною». Друге ‒ без підтримки та активного сприяння кримських татар Україні ніяк не повернути Крим», ‒ вважає правозахисник.
Олівер Лооде зазначає, що українському суспільству потрібно системніше доносити інформацію про важливість вирішення кримськотатарських питань.
«Навіть якщо серед політичних еліт ‒ як адміністрації Порошенка, так і Зеленського ‒ це розуміння існувало упродовж цих шести років, то це точно не позначилося на громадській думці українського суспільства. Як інакше розуміти результат нещодавнього опитування школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії, згідно з яким лише 15% українців бачать майбутній статус Криму як кримськотатарської автономії? По-моєму, ця цифра має бути набагато вищою для того, щоб показати серйозне, змістовне партнерство між українським суспільством загалом і кримськотатарським народом. Але, з іншого боку, тепер, коли є базові відомості щодо питання, можна починати системну роботу з розробки статусу майбутнього звільненого Криму ‒ автономія чи ні, але ясність щодо цього питання необхідна для всіх сторін ‒ і над комунікацією результатів цієї роботи серед українського населення», ‒ зазначив правозахисник.
Кримськотатарський активіст Едем Дудаков розповів про перелік питань, які влада України може вирішити для кримськотатарського народу.
Ми ніколи не відмовимося від відродження нашої державності у вигляді автономії у складі УкраїниЕдем Дудаков
«Що потрібно зробити Україні? Підтримайте ATR. Ухваліть постанову уряду про внесення Ханського палацу до списку пам'яток національної історико-культурної спадщини. Якщо поки недостатньо політичної волі надати Криму статус національної автономії ‒ ухваліть для початку закон про статус кримськотатарського народу, де б були регламентовані й гарантовані органи самоврядування кримських татар: Курултай, Меджліс, їх правовий статус, гарантії культурного відродження, мовна політика, що містить у собі обов'язкове вивчення мови в усіх навчальних закладах. Право народу на збереження культурного простору та навколишнього середовища Криму, зокрема гарантії збереження історичної топоніміки Криму. Статус Курултаю має бути подібним статусу парламенту народу Суомі в Норвегії, Фінляндії, Швеції. Підтримайте сім'ї в'язнів совісті та політв'язнів. Україна має знати ‒ ми ніколи не відмовимося від відродження нашої державності у вигляді автономії у складі України», ‒ розповів активіст.
Активіст міжнародного руху за звільнення Криму #LiberateCrimea, юрист, який має досвід роботи в постійному представництві президента України в АРК, Руслан Сейдаметов впевнений, що материковій Україні необхідно ухвалювати важливі законодавчі рішення, що стосуються інтересів кримських татар.
«Масове повернення на Батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років. Починаючи зі здобуття незалежності України і до 2014 року включно, можна, на мій погляд, сказати, що Україною для кримськотатарського народу мало що було зроблене. Лише 12 листопада 2015 року вперше був ухвалений правовий документ Верховною Радою України, який закріплює нормативно факт, що депортація кримських татар, яка почалася 18 травня 1944 року, визнається геноцидом. Вважаю, що за шість років окупації Криму Росією Україна могла зробити набагато більше для кримських татар, ухваливши низку законів і зміни у відповідний розділ Конституції України. Звертаю увагу на те, що зараз необхідно ухвалити відповідні зміни до розділу 10 Конституції України щодо статусу АРК, ухвалити закони України, а саме «Про статус кримськотатарського народу» і «Про корінні народи України». Мені як кримському татарину та юристу за освітою важливо, щоб вищевказані зміни до Конституції і ці закони були ухвалені», ‒ повідомив активіст.
За словами кримськотатарського активіста Ролана Османова, ставлення до кримських татар в українському суспільстві значно покращилося за останні шість років, але ще не настільки, щоб ухвалити всі необхідні законодавчі зміни для повноцінного розвитку народу.
Українцям ще належить усвідомити і прийняти те, що кримські татари ‒ рівний їм у правах народРолан Османов
«За останні шість років український народ серйозно просунувся в усвідомленні того, що кримські татари ‒ це не вороги або чужинці-зайди. Особливо після того, як побачили, що кримські татари є основною силою, яка захищає цілісність України з 26 лютого 2014 року і до сьогодні в Криму. Але, на жаль, в Україні залишки імперських традицій, які насаджувалися не одну сотню років щодо кримських татар, ще дають про себе знати. Саме ці традиції не дають українському політикуму ухвалювати рішення для відновлення прав кримськотатарського народу та деокупації Криму. Українцям ще належить усвідомити і прийняти те, що кримські татари ‒ рівний їм у правах народ, який теж, як і вони, хоче гармонійно розвиватися на своїй Батьківщині і має повне на це право. Що неможливо без ухвалення статусу корінного народу до кримських татар, статусу автономної кримськотатарської республіки та деокупації Криму», ‒ розповів активіст.
Кримськотатарський активіст Ренат Параламов вважає, що українській владі час реальними діями підтримати кримськотатарський народ, зокрема в частині звільнення кримських татар-політв'язнів.
«На запитання про те, що, на мій погляд, за минулі шість років демонструє Україна до кримських татар, мені б хотілося акцентувати увагу на тому, що можна зробити і потрібно. Однією з найактуальніших і відчутних проблем для мого народу сьогодні є звільнення політв'язнів. Сьогодні 89 кримських мусульман, так само як у 1944 році весь мій народ, брехливо та безпідставно звинувачують у тих діяннях, які вони не скоювали. І сьогодні вони позбавлені свободи, можливості бути поруч зі своїми сім'ями і зі своїм народом. Ми бачимо, що давно вже йдуть розмови про звільнення наших хлопців і черговий раз даються обіцянки, що ось цього разу їх звільнять. Але, на жаль, фактично до справи це не доходить. І у нас складається враження, що питання про звільнення кримських татар планомірно ігнорується і відкладається з кожним новим обміном. Сьогодні Україна обмежується популістськими заявами, обіцянками на адресу кримських татар, час вже перейти до реальних дій», ‒ прокоментував ситуацію активіст.
Питання закріплення в Конституції України кримськотатарської автономії підтримує більшість фракцій і груп Верховної Ради, повідомив у коментарі Крим.Реалії п'ятий президент України Петро Порошенко.
«Питання законодавчого закріплення кримськотатарської автономії підтримує абсолютна більшість фракцій парламенту. Я думаю, що це питання здатне об'єднати всіх, окрім однієї, фракції та групи парламенту. І я є дуже великим оптимістом. Свого часу ми створили робочу групу. Зараз більшість фракцій, в усякому разі, задекларували, що це питання абсолютно реальне», ‒ сказав Порошенко.
В Офісі президента України планують створити робочу групу для вирішення питань кримськотатарського народу, повідомляє сайт глави української держави.
«Щоб ця робоча група давала нам пропозиції, ми обмінювалися цими пропозиціями і дуже швидко рухалися», ‒ сказав президент України Володимир Зеленський.
У повідомленні зазначено, що лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв підтримав рішення президента про створення робочої групи, яка займатиметься проблемами кримських татар.
Визнання кримських татар корінним народом
Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.
Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1994 році.
