26 жовтня в підконтрольному Кремлю Верховному суді Криму відбувся розгляд апеляційних скарг на продовження запобіжного заходу чотирьох фігурантів другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова та Сервера Зекір'яєва. Як повідомив Крим.Реалії кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв, стосовно двох підозрюваних, Сейрана Салієва і Тимура Ібрагімова, суд виніс остаточне рішення про відмову в задоволенні скарг. Відносно решти заарештованих засідання було перенесене на понеділок.
Нагадаємо: напередодні процесу, 25 жовтня, той же Верховний суд Криму не задовольнив скарги на продовження запобіжного заходу ще двох фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір»: Сервера Мустафаєва та Едема Смаїлова. Засідання щодо решти чотирьох обвинувачених були перенесені на наступний день, 26 жовтня. За словами Заїра Смедляєва, всі чотири процеси розглядалися паралельно в окремих засіданнях, причому з грубими процесуальними порушеннями.
«Судовий процес щодо Тимура Ібрагімова почався за відсутності його адвоката. Йому виділили адвоката за призначенням, але практично ніякого реального захисту підсудного він не здійснював. В результаті весь процес тривав лише 10-15 хвилин. Процеси відносно всіх учасників проводилися в закритому режимі, ніхто з їхніх близьких родичів, включаючи батьків, дружин і матерів, не був допущений навіть до будівлі суду», ‒ розповідає Заїр.
Як зазначали Крим.Реалії, ветерана кримськотатарського національного руху, матір Сейрана Салієва Зодіє Салієву й раніше не пускали на засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму щодо її сина. Це ж сталося також під час розгляду справи 26 жовтня. Згідно з документом, підписаним головою судової колегії у кримінальних справах В.В. Євдокимовою, проведення засідання в закритому режимі було призначене «для убезпечення учасників судового розгляду, їхніх близьких родичів, родичів або близьких осіб». При цьому, як зазначають учасники процесу, самі обвинувачені до суду доставлені не були, їх участь забезпечувалося за допомогою відеозв'язку.
«Якщо заарештованих не привозять до зали судових засідань, стає абсолютно незрозумілим, від кого суд намагається захистити родичів і близьких учасників? Чи вони вважають, що оскаженілий прокурор або суддя може накинутися на родичів підозрюваних?» ‒ іронізує Заїр Смедляєв.
Наприкінці засідання мати Сейрана Салієва все ж таки пустили до зали, щоправда, тільки на стадії оголошення остаточного рішення. Як зазначає Заїр Смедляєв, ця поступка могла бути викликана тим, що Зодіє Салієва раніше вже оскаржила недопуск на процес щодо її сина. При цьому адвокат ув'язненого Маммет Мамбетов перераховує й інші порушення, допущені під час процесу.
Жоден з аргументів захисту суд не взяв до увагиМаммет Мамбетов
«Ми оголосили відвід одному із суддів, оскільки він раніше вже брав участь у подібних справах, зокрема у справі щодо визначення запобіжного заходу мого підзахисного. Також був оголошений відвід щодо прокурора, який теж неодноразово брав участь у подібних судових засіданнях і свою позицію не змінив. Однак жоден із доводів захисту суд не взяв до уваги, в результаті залишив чинною постанову Верховного суду від 8 жовтня. Мій підзахисний перебувати в СІЗО поки що до 9 грудня 2018 року», ‒ пояснив адвокат.
Заїр Смедляєв зазначає, що саме собою проведення судових засідань у режимі відеоконференції, а часом навіть за відсутності будь-якого зв'язку з обвинуваченим, є «порочною практикою».
Поняття презумпції невинуватості в Криму просто не існуєЗаїр Смедляєв
«Дуже часто якість зв'язку погана, підсудний просто не може зрозуміти те, що говорять інші учасники та навіть його власний адвокат. До того ж, щодо підозрюваних, провина яких не доведена, повсюдно застосовують такі заходи впливу, як до вже встановлених злочинців. Поняття презумпції невинуватості в Криму просто не існує. Тих же фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» звинувачують у спробі повалення державного ладу насильницьким шляхом. Жодних доказів, зброї і тим більше реальних терактів, безумовно, не наводиться. Єдиним «доказом» у справі служать записи кухонних розмов, в яких хлопці, дійсно, критикують російську владу Криму, в першу чергу, за те, що вони вбивають і посилають інших вбивати. Простіше кажучи, вони засуджували мілітаристську та агресивну політику Росії, в першу чергу, тому, що самі виступають проти насильства. Навіть більше, досі так і не доведено, чи перебували ці люди в організації «Хізб ут-Тахрір», ‒ додає кримськотатарський активіст.
Що стосується двох інших обвинувачених, Марлена Асанова та Сервера Зекір'яєва, їхні адвокати не встигли прибути на процес, оскільки були зайняті в інших судах.
«На тлі стихійних лих у Краснодарському краї та в Сочі дороги сильно пошкоджені, вони просто не змогли дістатися вчасно. Окрім цього, обвинувачені вимагали, щоб процес йшов кримськотатарською мовою з перекладачем. В результаті, через відсутність адвокатів і проблеми з пошуком перекладачів розгляд цих справ був перенесений на понеділок, 29 жовтня», ‒ повідомив Заїр Смедляєв.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього та стверджують, що зазнають несправедливого переслідуванню в Росії та в анексованому нею у 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, внісши організацію до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.